- •Вступ………………………………………………………………………5
- •1 Загальна характеристика вулично-дорожньої мережі……………………...6
- •2.1.3Вимоги до стану проїжджої частини міських доріг існуючим рухом……………………………………………………………………..…16
- •1.2 Природно-кліматичні умови роботи мережі.
- •1.4 Технічні особливості вулиць мережі.
- •До основних характеристик , режиму руху відносяться інтенсивність руху, тобто кількість автомобілів , проїжджаючих за одиницю часу через даний перетин по кожному напряму і сумарно в обидві сторони.
- •2.1.3 Вимоги до стану проїжджої частини міських доріг існуючим рухом.
- •2.2.2 Безпека руху на вулично-дорожній мережі.
- •3.1 Заходи щодо ліквідації невідповідностей міцності дорожнього одягу.
- •4.3.1 Розрахункові об’єми поточних ремонтів проїжджої частини основних вулиць району на поточний період.
- •5 Технологія здійснення планово-запобіжних і ремонтно-експлуатаційних робіт.
- •Склад ланки. Таблиця 5.1
- •5.2 Технологія проведення середнього ремонту.
- •Таблиця 5.4 Технологічна схема поверхневої обробки.
- •5.3 Технологія проведення поточних ремонтів.
- •Таблиця 5.6 Склад ланки.
1.4 Технічні особливості вулиць мережі.
1.4.1 Технічні параметри вулиць і доріг.
Кожна вулиця мережі залежно від ширини її проїжджої частини може бути охарактеризована по її пропускній спроможності. Пропускна спроможність вулично-дорожньої мережі залежить від числа і ширини смуг , в одному напрямі руху, типу покриття і його стану , подовжніх ухилів вулиці , типів транспортних засобів , освітленості вулиці , способів регулювання руху і інших чинників.
Достатня ширина проїжджої частини , наявність декількох смуг руху дозволяють організовувати роботи по експлуатації основних вулиць опорної мережі Подільського району.
Мал. 1 Типовий поперечний профіль.
1.4.2 Конструкції дорожнього одягу вулиць опорної мережі.
Для забезпечення руху автомобілів в будь-яких погодних умовах з необхідною швидкістю при мінімальній витраті палива дорожній одяг повинен володіти необхідною міцністю, рівністю, шорсткістю, добре чинити опір зносу.
Транспортно-експлуатаційні якості дорожнього одягу визначаються в основному покриттями , які розподіляються за наступними конструкційними типами :
Тип I- Асфальтобетонне покриття на щебеневій основі.
Тип II - Брусчата мостова на піщаній підставі.
1 - Гарячий асфальтобетон h=3.5-5.0 1 - Брусчата мостова h=16-18
2 - Гарячого грубозернистого a/5 h=6-12 2 - Піскобетон h=5
3 - Щебінь h=8-12 3 - Щебінь h=8-12
Мал 1.5 Типові конструкцій дорожнього одягу Подільського району.
Тип III - Асфальтобетонне покриття
на підставі з щебеня, оброблене
бітумом в установці.
1. Середньозернистий асфальтобетон, h=3.5-5.0 см
2. Гарячий грубозернистий асфальтобетон, h=6-12 см
3. Щебінь оброблений в установці ( чорний щебінь ), h=8-12 см
4. Пісок ( морозостійкий, що дренує шар ), h=20-30 см
2 АНАЛІЗ ВІДПОВІДНОСТІ ЕЛЕМЕНТІВ МЕРЕЖІ. ВИМОГИ РУХУ.
2.1 Вимоги пред'явлені рухом до елементів вулично-дорожньої мережі.
Продуктивність , собівартість перевезень і безпека руху залежить від якості доріг. Якість автомобільної дороги - це сукупність показників , що визначають найкращу роботу системи водій-автомобіль-дорога-середовище.
Основні експлуатаційні показники якості доріг - міцність одягу , рівність , шорсткість і зношеність покриттів , а також безпека руху.
2.1.1 Вимоги до міцності дорожнього одягу.
До основних характеристик , режиму руху відносяться інтенсивність руху, тобто кількість автомобілів , проїжджаючих за одиницю часу через даний перетин по кожному напряму і сумарно в обидві сторони.
Аналіз інтенсивності руху дозволяє до певної міри встановити відповідність експлуатаційних характеристик міських доріг вимогам руху транспорту.
Вагання складу і інтенсивності руху пов'язані з мінливим характером роботи транспорту в умовах міста.
Інтенсивність визначають згідно статистики приросту.
- для магістральних вулиць - 5-6%
- для житлових і квартальних вулиць - 3-4%
У таблиці 1.4 для кожної з вулиць дана приведена інтенсивність в одиницях розрахункових осьових навантажень , необхідно для визначення необхідного модуля пружності Етрдорожнього одягу.
Значення Етрдля вулиць з врахуванням фактичного руху приведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 Значення модуля пружності дорожнього одягу вулиць опорної мережі
Найменування вулиць |
Інтенсивність в розрахункових осьових навантаженнях, од/добу |
Етр – необхідний модуль пружності, мПа |
1 |
2 |
3 |
1. Фрунзе 2. Вишгородська 3. Костянтинівська 4. Новокостянтинівська 5. Коротченко 6. Межигірська 7. Сирецька 8. Волоська 9. Почайнинська 10. Набережно-Хрещатинська 11. Верхній Вал 12. Нижній Вал 13. Щекавицька 14. Пр-кт Правди 15. Замківецька 16. Набережно-Лугова 17. Копилівська 18. Ново-Мостицька 19. Соменко 20. Сагайдачного |
Np 22000 27000 14000 13000 26500 14800 10000 5000 5000 17000 12000 7000 7000 8000 9000 14000 5000 5000 9000 12000
|
Eтр=118+37,0lg*Np 280.84 284.4 273.48 272.27 283.87 274.38 268.0 256.78 256.71 276.64 271.07 262.19 262.19 264.36 266.28 273.48 256.71 256.71 266.28 271.07 |
Основним показником міцності є коефіцієнт міцності по прогину К1- відношення фактичного значення еквівалентного модуля пружності, обчислюваному по складу і інтенсивності руху. Дорожня конструкція вважається міцною, якщо К1 > 0,8
2.1.2 Вимоги до геометричних параметрів вулиць.
Під геометричними параметрами міських вулиць і доріг розуміють їх розміри в плані , поздовжній і поперечний профілі.
По існуючих нормах ширину проїжджої частини, визначену з розрахунку інтенсивності руху на перспективний період залежно від категорії дороги або вулиці, приймають з числом смуг руху не менше, вказаною в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 Вимога до ширини проїжджої частини.
Категорія вулиці і дороги |
Ширина однієї смуги , м. |
Число смуг проїзної частини в обох напрямках | |
Найменше |
З врахуванням резерву | ||
Магістральні вулиці і дороги: загальноміського районного значення Вулиці і дороги: місцевого значення житлові вулиці |
3.75 3.5
2.75 2.75 |
3 2
1 1 |
4 3 2 1 |
Фактична ширина проїзної частини визначається необхідним числом смуг. Останнє можна знайти по вираженню :
n = ; де
Nчас - найбільша годинна інтенсивність в одному напрямі, авт/год.
Р - пропускна спроможність однієї смуги, авт/год.
Пропускну спроможність однієї смуги вулиці Р між перехрестями визначають по рівнянню для розрахунку пропускної спроможності , смуги руху на дорозі , вводячи в неї поправочний коефіцієнт на вплив затримок на перехрестях:
Р = α*N’
N’ = ;
α = , де
L -відстань між перехрестями, м.
- швидкість руху, м/с.
Δ - тривалість стоянки автомобіля перед закритим світлофором або в очікуванні проїзду пересікаючого потоку автомобілів.
а - середнє прискорення або зрушення з місця, м/с2.
b - середнє уповільнення при гальмуванні автомобіля, м/с2 .
Для міських магістралей:
N’ =
α= 0.8
Р = α * N’ ; P = 909 * 0.8 = 720 авт/год.
Для районних магістралей – пропускна здатність смуги руху:
N’ =
P= α * N’ = 0.8 * 843 = 675 авт/год.
Для вулиць місцевого значення пропускна спроможність смуги руху:
N’ =
Необхідне число смуг знаходять шляхом відношення годинної інтенсивності і пропускної спроможності смуги руху.
Необхідне число смуг руху проїжджої частини на вулицях опорної мережі Подільського району приведене в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 Необхідне число смуг руху проїжджої частини вулиць.
Найменування вулиць |
Годинна інтенсивність руху, авт/год |
Пропускна спро можність смуги руху, авт/год |
Кількість смуг в одному напрямі |
1. Фрунзе 2. Вишгородська 3. Коротченко 4. Сирецька 5. Набережно-Хрещатинська 6. Пр-кт Правди 7. Набережно-Лугова 8. Сагайдачного 9. Костянтинівська 10. Новокостянтинівська 11. Межигірська 12. Верхній Вал 13. Нижній Вал 14. Замківецька 15. Соменко 16. Волоська 17. Щекавицька 18. Почайнинська 19. Копилівська 20. Ново-Мостицька |
22000 27000 26500 10000 17000 8000 14000 12000 14000 13000 14800 12000 7000 9000 9000 5000 7000 5000 5000 5000 |
720 720 720 720 720 720 720 720 675 675 675 675 675 675 675 678 678 678 678 675 |
4 2 4 2 2 3 2 2 2 3 1 3 3 1 1 1 1 1 1 1 |