Стратегія та цілі підприємницької діяльності
Приймаючи рішення щодо організації підприємництва необхідно чітко визначити:
мету його створення,
які суспільні потреби він буде задовольняти.
Саме це визначення формулює місію підприємництва. Для реалізації місії необхідно розробити стратегію діяльності організації
Стратегія представляє собою комплексну програму, план, генеральний курс розвитку підприємницької діяльності, що забезпечує виконання місії організації.
Стратегія організації
Тільки виконавши свою місію, а саме – задовольнивши суспільні потреби організація зможе отримати прибуток чи якусь іншу вигоду. Тому власники бізнесу шукають та визначають загальну ціль діяльності, а саме – свою місію.
Для цього необхідно відповісти на запитання:
Хто наші клієнти ?
Які потреби клієнтів ми зможемо задовольнити ?
Клієнтом може стати будь-який споживач результатів діяльності бізнесу.
Стратегічний план сам по собі не гарантує успіху. Як сучасний автомобіль, виготовлений із використанням передових технологій, не буде легко та швидко пересуватися без наявності доброго дорожнього покриття, якісного пального, та досвідченого водія, так і організація, яка розробила успішний стратегічний план може зазнати невдачу через помилку в організації процесу виконання цього плану та низької кваліфікації персоналу або його слабій вмотивованості.
Необхідно мати на увазі, що вище керівництво організації, що визначає загальну стратегію її розвитку, має власні суб’єктивні цінності та цілі, що мають відображатися на всій організації. Виділяють наступні ціннісні орієнтири:
економічні (укрупнення організації, забезпечення її прибутковості, накопичення капіталу);
політичні (влада, суспільне визнання особистості);
соціальні (покращення соціального становища робітників, забезпечення гарного мікроклімату в організації);
естетичні (забезпечення яркого дизайну та зовнішньої привабливість виробів, а також стилю фірми, навіть на збиток прибутку);
релігійні (додержання принципів етики та моралі, покращення духовного життя суспільства).
На базі загальної місії організації та визначених цінностей і цілей формуються та встановлюються цілі організації, які повинні відповідати наступним вимогам:
Бути конкретними та кількісно вимірюваними.
Бути орієнтованими в часі.
Бути такими, що їх реально досягнути.
Чисельні цілі мають бути взаємопідтримуючими. Дії та рішення, які є необхідними для досягнення однієї цілі, не повинні.
Встановлення цілей передбачає виконання наступних дій:
Розробки тактичного плану досягнення кожної цілі.
Деталізація плану з розбивкою на етапи.
Розробки механізму виконання плану.
Визначення послідовності дій, термінів їх досягнення та персональної відповідальності персоналу за виконання кожної дії.
Організація виконання завдань.
Облік, контроль та аналіз їх виконання.
Після співставлення стратегічних і тактичних планів керівництво розробляє додаткові орієнтири, щоб запобігти дезорієнтації та невірного тлумачення цих планів.
Такими орієнтирами є тактика, політика, процедури, правила та бюджети.
Тактика представляє собою короткострокові плани, які націлені на виконання стратегії.
Політика – це загальне керівництво діями та рішеннями, що приймаються, яке сприяє досягненню цілей, виходячи із місії організації. Політику можна розглядати як кодекс законів організації, який визначає, в якому напрямку можуть виконуватися дії. Кодекс пояснює персоналу, яким чином можуть бути досягнуті цілі, намічає шлях слідування до їх досягнення.
Процедура описує дії, які слід уживати в конкретних ситуаціях, які періодично повторюються. Іншими словами, процедура являє собою алгоритм виконання стандартних дій.
Правила точно визначають що і як має бути зроблено в специфічній (одиничній, нестандартній) ситуації.
Однією з основних задач планування є проблема більш ефективного розподілення ресурсів. Плани дозволяють координувати дії, що відносяться до використання ресурсів за напрямками, які сприяють досягненню цілей. Проте, плани не дають відповіді на питання: які саме ресурси та в які терміни слід використовувати для досягнення цілей. Крім того планування не дає відповіді на головне питання: які саме цілі є обґрунтовано досяжними за даних ресурсів, що є в наявності. Для розв’язання цього питання в якості інструменту планування використовують бюджет.
Бюджет представляє собою метод розподілу обмінних ресурсів в кількісному вираженні для досягнення конкретних цілей організації з прив’язкою до часу використання цих ресурсів.
Підприємництво як форма ініціативної діяльності з метою отримання прибутку може здійснюватися у двох основних видах (типах) або їх комбінаціях:
перший — здійснення будь-якого виду виробничої діяльності
(виробництво товару, продукту, послуг);
другий — виконання посередницької функції (переміщення товарів від виробника до споживача, торгівля тощо).