Визначення рівня шуму на роб місці

Шум - це коливання звукової хвилі в звуковому діапазоні, що характе-

ризується змінною частотою і амплітудою, непостійні в часі, які не несуть

корисної інформації людині

Нормування шуму для робочих місць регламентується санітарними нормами та державним стандартом. Для постійних шумів нормування ведеться по граничному спектру шуму. Граничним спектром зветься сукупність нормативних рівнів звукового тиску дев'яти стандартизованих октавних смугах частот із середньогео-метричними частотами 31,5,63,125, 500,1000,2000, 4000,8000 Гц. Кожен граничний спектр позначається цифрою, яка відповідає допустимому рівню звукового тиску (дБ) в октавній полосі із серед-ньогеометричною частотою 1000 Гц. Наприклад, граничний спектр ГС-75 означає, що в цьому граничному спектрі допустимий рівень звукового тиску в октавній смузі з середньогеометричною частотою 1000 Гц дорівнює 75 дБ. Для орієнтовної оцінки приймається за характеристику постійного шуму на робочому місці рівень звуку в дБА, що вимірюється по шкалі «А» шумоміра і визначається за формулою: LA = 20\gPA/P0, де РА - середньоквадратичний звуковий тиск з урахуванням корекції шумоміра за шкалою, Па; Р0 = 2-10э - пороговий середньоквадратичний звуковий тиск, Па. У виробничих умовах часто шум має непостійний характер. Для цих умов найбільш зручно застосовувати середні величини, які звуться еквівалентним (по енергії) рівнем звуку Lem, що характеризує середнє значення енергії звуку в дБ А. Цей рівень вимірюється спеціальним інтегруючим шумоміром або розраховується. Для вимірювання рівнів звукового тиску і звуку використовують таку апаратуру: вимірювач шуму та вібрації ВШВ-1 (вимірювач шуму та вібрації); шумомір типу ПІ-71 з октавними фільтрами ОФ-5 і ОФ-6; шумомір PS 1-202 з октавними фільтрами OF-101 фірми RFT (Німеччина); шумоміри типу 2203, 2209 з октавними фільтрами типу 1613 фірми «Брюль і К'єр» (Данія). У шумомірі звук, який сприймається мікрофоном, перетворюється на електричні коливання, які посилюються, проходячи крізь коригуючі фільтри і випрямник, а потім реєструються стрілковим або самописним приладом. Для прикладу наведемо норми допустимих рівнів шуму (таблиця 13.1). На підприємствах вимірювання шуму на робочих місцях повинно проводитись не менше одного разу на рік.

№36

Загальні вимоги безпеки до виробничих факторів

Охорона праці вивчає загальні та спеціальні питання, що стосуються безпеки праці і які відображені в правилах безпеки. Всі роботи з монтажу, демонтажу, ремонту та експлуатації складного технологічного устаткування, будівельно-монтажні роботи виконуються за проектами проведення робіт, що містять розділ з охорони праці, й за типовими інструкціями з охорони праці. На основі типових інструкцій підприємства, враховуючи місцеві особливості, розробляють інструкції з охорони праці, які погоджують у встановленому порядку.  Виконання робіт з підвищеною небезпекою обов’язково включає розробку організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки трудового процесу. Підвищені вимоги з безпеки ставляться як до деяких видів робіт, так і до окремих професій робітників, наприклад:  ● газо- й електрозварники;  ● монтажники;  ● слюсарі з монтажу технологічного устаткування і зв'язаних з ним конструкцій;  ● такелажники, стропальники, сигнальники на монтажі;  ● трубоукладачі;  ● машиністи кранів, механізмів і будівельно-дорожніх машин;  ● працівники, що використовують у процесі роботи радіоактивні речовини або етилований бензин;  ● водії автомобільного транспорту й робітники залізничного транспорту;  ● працівники, що займаються обслуговуванням і ремонтом електроустановок, а також експлуатацією й ремонтом механічного й електрифікованого інструменту. Як показала практика останніх років, найвужчим місцем в управлінні технічною безпекою на виробництві є саме організаційна сторона взаємодії людини з об'єктом праці. 1 Організаційні заходи щодо забезпечення безпечних умов праці  Загальні відомості Для безпечного проведення робіт необхідно виконувати наступні організаційні заходи:  ◘ призначити працівників, відповідальних за безпечне проведення робіт;  ◘ видати наряд чи розпорядження;  ◘ видати дозвіл на підготовку робочих місць;  ◘ підготувати робочі місця;  ◘ здійснити допуск до робіт;  ◘ організувати нагляд при виконанні роботи;  ◘ організувати перехід на інше робоче місце;  ◘ оформити перерви в роботі та її закінчення. При цьому відповідальними за безпечне проведення робіт є:  ▲ працівник, що видає наряд чи розпорядження;  ▲ працівник, що дає дозвіл на підготовку робочого місця і на допуск;  ▲ працівник, що підготовляє робоче місце;  ▲ працівник, що допускає до роботи;  ▲ керівник робіт;  ▲ виконавець робіт;  ▲ працівник, що здійснює нагляд за безпечним виконанням робіт;  ▲ член бригади. Керівник робіт призначається у випадку виконання робіт за нарядом. Необхідність же призначення керівника робіт, виконуваних за розпорядженням, визначає той працівник, що віддає розпорядження. У кожної з відповідальних осіб є чітко сформульовані обов'язки. Так, керівник робіт відповідає за таке:  ■ призначення виконавця робіт з числа осіб, які затверджені списками;  ■ кількісний склад бригади, який обумовлюється необхідністю забезпечення нагляду за бригадою з боку виконавця робіт (наглядаючого);  ■ достатність кваліфікації працівників, включених до складу бригади;  ■ чіткість і повноту інструктажу виконавцю робіт (наглядачеві) і членам бригади;  ■ виконання заходів безпеки, передбачених нарядом чи розпорядженням, та за їх достатність;  ■ наявність і придатність до застосування засобів захисту, інструменту, інвентарю, приладів, необхідних для проведення робіт;  ■ щоденний огляд лісів перед допуском бригади до роботи;  ■ організацію і безпечне виконання робіт та дотримання вимог Правил з безпеки робіт. Керівник робіт разом з виконавцем робіт повинен приймати робоче місце від допускаючого і перевіряти виконання заходів безпеки, зазначених у наряді. Крім того, він має здійснювати періодичний контроль за роботою бригад щодо дотримання вимог правил безпеки і зобов’язаний усунути від роботи членів бригад, що порушують правила, а також тих, хто перебуває в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Керівник газонебезпечних робіт повинен здійснювати безпосереднє керівництво роботою з наступною перевіркою герметичності ділянки, що ремонтується.

№37