3. Евакуація озброєння і військової техніки

Евакуація складається в витягуванні застряглих, засипаних, затонулих і підйомі перекинутих зразків ОВТ з проведенням необхідних підготовчих робіт, буксируванні або транспортуванні з районів (місць) бойових дій (з-під вогню противника), яким загрожує захоплення противником, у найближчі укриття зразків ОВТ, що вийшли з ладу , доставки їх у ремонтні органи (ЗППМ), на шляхи евакуації, у райони (місця) передачі ремонтного фонду озброєння засобам старшого начальника, у місця відвантаження, завантаження на транспортні засоби.

Евакуація ОВТ здійснюється екіпажами (обслугами) або водіями (механіками-водіями), евакуаційними підрозділами ремонтно-відновлювальних органів з’єднання (ремонтно-евакуаційними і рятувально-евакуаційними групами, евакуаційними групами і командами та замиканнями похідних колон, евакозасобами, які виконують завдання в інтересах ремонтних органів), попутним транспортом (інколи - однотипними зразками ОВТ) у ЗППМ, безпосередньо в ремонтні підрозділи, в райони (місця) передачі пошкоджених зразків ОВТ засобам старшого начальника, на шляхи евакуації, станції (у порти, на пристані) навантаження для відправлення у ремонтні підприємства центрального підпорядкування.

Застрявання зразків ОВТ в залежності від потрібного для їх витягування тягового зусилля, обсягу і складності підготовчих для цього робіт, поділяються на легкі, середні, важки та надважкі застрявання. Евакуація застряглих зразків ОВТ здійснюється: зразків ОВТ легкого і середнього застрявання - засобами з’єднанн, зразків ОВТ важкого та надважкого застрявання - засобами об`єднань.

До легких належать застрявання, для ліквідування яких потрібно зусилля менше половини маси об`єкта, який витягується, а підготовчі для цього роботи можуть бути виконані екіпажем (обслугою) або водієм (механіком-водієм). Легкі застрявання ліквідуються самовитягуванням, зусиллями одного-двох тягачів або з використанням лебідки тягача.

До середніх належать застрявання, для ліквідування яких потрібно зусилля до півтори маси об`єкта, який витягується, а підготовчі для цього роботи можуть бути виконані екіпажем (обслугою) або водієм (механіком-водієм) та особовим складом евакуаційного підрозділу. Середні застрявання ліквідуються тягачами або лебідкою тягача з використання поліспаста.

До важких належать застрявання, для ліквідування яких потрібно зусилля до трьох мас об`єкта, який витягується, а підготовчі для цього роботи можуть бути виконані із залучуванням додаткового особового складу і техніки інженерних та інших підрозділів. Важкі застрявання ліквідуються тягачами або їх лебідками з використанням складних поліспастів.

До надважких належать застрявання, для ліквідування яких потрібно зусилля більше трьох мас об`єкта, який витягується, а підготовчі для цього роботи можуть бути виконані силами та засобами інженерних підрозділів (частин) або рятувально-пошукової служби. Важки застрявання ліквідуються тягачами або їх лебідками з використанням складних поліспастів, спеціальної інженерної техніки або засобів флоту.

Підготовчі роботи для буксирування, транспортування або витягнення озброєння та військової техніки в залежності від конкретних умов можуть включати:

- контроль зараження, дезактивацію (дегазацію), розмінування шляхів евакуації, навколишньої місцевості, озброєння та військової техніки, які підлягають евакуації;

- відкопування зразків, обладнання виходів, настилів і анкерів, виготовлення полозів, лиж та інших допоміжних пристроїв;

- складання такелажного, підготовку і установку підйомного обладнання;

- проведення монтажно-демонтажних робіт щодо зняття або заміни пошкоджених агрегатів або складальних одиниць, які утрудняють евакуацію озброєння та військової техніки.

До підготовчих робіт належать також збір на полі бою зброї та інших засобів індивідуального використання особового складу, який втратив боєздатність.

Підготовчі роботи в залежності від їх складності і трудомісткості проводяться екіпажами (обслугами), водіями (механіками-водіями), рятувально-евакуаційними групами і евакуаційними підрозділами. Для дезактивації, розмінування, а також для проведення важких і трудомістких інженерних і інших робіт розпорядженням командира з'єднання може бути виділений особовий склад і техніка підрозділів спеціальних військ (РХБз та інженерних військ), а також бойових та інших підрозділів. Збір стрілецької зброї та інших засобів індивідуального користування проводиться також особовим складом медичних підрозділів, які здійснюють винесення з поля бою поранених з їх озброєнням.

Вивід озброєння та військової техніки, які вийшли з ладу, їх доставка в райони (місця) ремонту, передачі або відвантаження здійснюється буксируванням або транспортуванням тягачами евакуаційних підрозділів, машинами транспортних підрозділів. В окремих випадках для цього можуть бути використані однотипні бойові та інші машини.

Підготовчі роботи, буксирування, транспортування і витягання озброєння та військової техніки здійснюється відповідно з експлуатаційною документацією зразків і керівництвами з евакуації різних видів озброєння та військової техніки.

Організація евакуації містить в собі:

- визначення передбачуваної кількості озброєння та військової техніки, які потребують евакуації;

- визначення можливих рубежів (районів) найбільшого зосереджування озброєння та військової техніки, які потребують евакуації;

- вибір і підготовку місць (районів) розміщення евакуаційних підрозділів і шляхи евакуації озброєння та військової техніки, які вийшли з ладу;

- визначення порядку і термінів евакуації і постановку завдань евакуаційним підрозділам.

Під час бою (маршу) на основі фактичних даних про наявність, розміщення озброєння та військової техніки, які потребують евакуації, уточнюються порядок їх евакуації і завдання евакуаційним підрозділам.

Завдання евакуації у з’єднанні виконуються тимчасово створюваними нештатними групами технічного забезпечення, а саме, евакуаційними групами (ЕГ), ремонтно-евакуаційними групами (РЕГ), замиканнями похідних колон (ЗПК).

Евакуаційна група (ЕГ) з’єднання - нештатне (тимчасово створюване) формування, яке призначається для евакуації в ході бойових дій пошкоджених зразків ОВТ по призначених шляхах евакуації у ЗППМ з метою забезпечення ремонтних органів, що розгортаються, ремонтним фондом озброєння, на шляхи евакуації та у місця передачі пошкоджених зразків ОВТ засобам старшого начальника, своєчасної евакуації ОВТ підрозділів, які обороняються в смузі забезпечення, при їх відході, з-під вогню противника, з районів, яким загрожує захоплення противником, витягування легко- , середнє - , важко - і надважкозастряглих ОВТ та для вирішення раптово виникаючих завдань евакуації.

З початку бою евакогрупи з’єднання кількість яких звичайно відповідає кількості обладнаних шляхів евакуації, розміщуються поблизу шляхів евакуації з’єднання підрозділами першого ешелону на напрямках імовірних ударів противника з таким розрахунком, щоб забезпечити своєчасну евакуацію ОВТ у ЗППМ з’єднання, з-під вогню противника і із районів, яким загрожує захоплення противником, а також на шляхи евакуації і в місця передачі пошкоджених зразків ОВТ засобам старшого начальника.

В умовах контрнаступальних (наступальних) дій більша частина ЕГ сумісно з ГТР з’єднання висуваються до напрямку ділянки прориву з’єднання.

Евакуаційні групи діють у бою, знаходячись поблизу відповідних шляхів евакуації.

Рятувально-евакуаційна служба (РЯЕС) - організується заступником командира з`єднання з озброєння на ділянці форсування водних перешкод.

Рятувально-евакуаційні групи (РЯЕГ) з’єднання - нештатні (тимчасово створювані) групи технічного забезпечення, які призначаються для забезпечення переправ бойових машин під водою, по глибоких бродах, на плаву.

РЯЕГ включає до себе рятувальну та евакуаційну команди.

РЯЕГ формується, звичайно, за рахунок сил та засобів з’єднань і частин другого ешелону, а також доданих на підсилення сил та засобів на період форсування водних перешкод. При цьому рятувальні команди в РЯЕГ формуються в основному за рахунок інженерних частин та підрозділів.

Підготовлені до роботи РЯЕГ висуваються до переправи звичайно або завчасно, або за батальйонами, переправу яких забезпечують ці групи.

Начальником РЯЕГ, як правило, призначається заступник командира батальйону з озброєння. Він підпорядковується керівнику переправи (командиру батальйону).

Евакуаційна команда (ЕК) з’єднань - нештатне (тимчасово створюване) формування для забезпечення інших, крім тих, що виконують евакуаційні команди у складі РЯЕГ, видів переправ (мостових, понтонних і ін.), подолання підрозділами важкопрохідних ділянок місцевості, бар`єрних рубежів (гірських перевалів, дефіле і ін.), а також для евакуації з маршрутів руху ОВТ, що вийшли з ладу, пророблених проходів і переправ в найближчі укриття.

ЕК можуть входити, також, до складу загонів ліквідації наслідків застосування противником засобів масового ураження.

Підготовлені до роботи ЕК висуваються до переправи звичайно за інженерними підрозділами, які виділяються для обладнання і утримання переправ.

Начальник ЕК підпорядковується командиру інженерного підрозділу - коменданту переправи.

Евакуаційні засоби, які входять до складу замикання похідних колон підрозділів, здійснюють буксирування пошкоджених озброєння та військової техніки з маршрутів руху до найближчих сховищ і витягання легко застряглих зразків.

Евакуаційні засоби замикання похідних колон з'єднань здійснюють буксирування або транспортування пошкоджених озброєння та військової техніки до найближчих ЗППМ або районів відпочинку (зосередження), а також витягання зразків середнього застряглення.

Евакуаційні засоби, виконуючі завдання в інтересах ремонтних підрозділів з’єднання, евакуюють озброєння та військову техніку зі шляхів евакуації з'єднання, із сховищ та інших місць у ЗППМ з'єднання, а також на шляхи евакуації старшого начальника або у інші місця передачі (ремонту)

Ремонтно-евакуаційні групи (РЕГ) підрозділів - нештатні (тимчасово створювані) групи технічного забезпечення у батальйоні, які буксирують (транспортують) вийшовши з ладу ОВТ з-під вогню противника та з районів (місць), яким загрожує захоплення противником, в найближчі укриття, безпечні райони (місця), до місць розгортання ремонтних засобів, що входять в ці групи, з метою наступного поточного ремонту цих ОВТ або на шлях евакуації частини, до місця передачі ОВТ засобам старшого начальника, а також витягують легкозастряглі ОВТ.

Дані РЕГ звичайно створюються в підрозділах першого ешелону, діючих на головному напрямку, в авангардах (передових та обходячих загонах), а також діючих на окремих напрямках. Тоді в інших батальйонах (дивізіонах, ротах, батареях), які мають відділення (обслуги) технічного обслуговування, створюються ремонтні групи (РемГ).

У механізованому батальйоні, наприклад, РЕГ може бути створена за рахунок взводу технічного забезпечення батальйону і діяти під керівництвом заступника командира батальйону з озброєння звичайно за ротами першого ешелону під прикриттям другого ешелону.

Ремонтно-евакуаційна група (РЕГ) з’єднання - також нештатне (тимчасово створюване) формування, що створюється для відновлення ОВТ підрозділів, які виконують найбільш важливі або самостійні завдання. Дані РЕГ розміщуються поблизу шляхів евакуації із завданьею буксирування (транспортування) зразків ОВТ, що вийшли з ладу, до місць розгортання ремонтних органів РЕГ або на шляхи евакуації ОВТ з’єднання, або старшого начальника, до місць передачі ОВТ засобам старшого начальника, а також витягування легко- та середнєзастряглих зразків ОВТ з метою подальшого їх ремонту.

До складу РЕГ з'єднання можуть виділятися:

- ремонтні відділення (взводи);

- машини з військово-технічним майном, паливом, мастильними і іншими експлуатаційними матеріалами;

- тягачі;

- особовий склад інженерних, медичних, підрозділів РХБ захисту.

РЕГ з’єднання формуються зі складу ремонтно-відновлювальних органів з’єднання, а також доданих ремонтно-відновлювальних органів і завчасно висуваються до призначених пунктів.

Шляхи евакуації призначаються з урахуванням положення шляхів евакуації і ЗППМ старшого начальника, військових автомобільних доріг, стану дорожньої мережі. Вздовж шляхів евакуації по мірі можливості розгортаються пункти технічної допомоги, регулювання руху, засоби зв’язку. За можливості, з метою забезпечення маневру, підвищення ефективності використання евакозасобів можуть організовуватися і рокадні шляхи евакуації, наприклад, у з’єднанні по лінії ЗППМ частин першого ешелону або вдовж водних перешкод і інших бар`єрних рубежів.

Кількість шляхів евакуації визначається, виходячи з умов успішного вирішення завданьі своєчасного відновлення ОВТ, особливостей бойового порядку з’єднання (частини). Якщо виникає необхідність в більшій кількості шляхів евакуації, деякі з них можуть бути не обладнані, тим не менше вони повинні вибиратися і використовуватися в ході бойових дій частин і підрозділів.

Під час підготовки шляхів евакуації особлива увага приділяється їх обладнанню на важкопрохідних ділянках. У місцях перетину шляхів евакуації з траншеями, мінними смугами готуються спеціальні проходи, які узгоджуються зі штабом з`єднання.

Якщо є можливість, з метою зменшення кількості залучуваних сил та засобів забезпечення шляхів евакуації, шляхи евакуації ОВТ на гусеничних шасі доцільно наближати до шляхів підвезення матеріальних засобів (військових автомобільних доріг).

Для евакуації ОВТ на гусеничних шасі звичайно вибираються найбільш короткі і доступні для буксирування машин маршрути (по яких не передбачається висування військ і подача матеріальних засобів). У той же час евакуація ОВТ на колісній базі може здійснюватися безпосередньо по шляхах підвезення матеріальних засобів а також використанням попутного транспорту.

Зразки озброєння і військової техніки, що потребують капітального ремонту, та ті, що належать до безповоротних втрат, евакуюються на залізничні станції (у порти, на пристані) навантаження для відправлення їх у арсенали, ремонтні заводи і бази Центру, а також у підприємства промисловості залізничним, автомобільним, морським і річковим транспортом.

Збірний пункт пошкоджених машин (ЗППМ) - місце (район) збору (зосередження) пошкоджених зразків ОВТ.

ЗППМ організується розпорядженням заступника командира з озброєння під прикриттям своїх військ звичайно поблизу шляхів евакуації та підвезення, в передбачуваних районах (місцях) найбільшого виходу з ладу ОВТ (особливо у наступі), районах (місцях), евакуація озброєння і військової техніки до яких можлива за найбільш короткими і зручними шляхами.

При організації ЗППМ може передбачатися розгортання в цьому ж районі (місці) ремонтних органів для проведення на ОВТ ремонту. При цьому ремонтні органи розгортаються в ЗППМ у порядку, який забезпечує технологічний процес ремонту ОВТ.

Для ЗППМ підбираються ділянки місцевості з природним маскуванням поблизу джерел води. Територія ділянок повинна забезпечувати розосередження і скрите розміщення озброєння та військової техніки, ремонтних підрозділів і мати:

- зручні шляхи підходів і виходів;

- захисні властивості на випадок застосування противником зброї масового ураження;

- бути вигідною для кругової оборони від наземного противника.

Слідує уникати розміщення ЗППМ в великих населених пунктах і поблизу об'єктів, по яких противник може нанести ядерний удар і удари авіації. Ділянки ЗППМ попередньо перевіряються на наявність мін і зараження радіоактивними хімічними і бактеріальними (біологічними) засобами.

На ЗППМ обладнуються:

- ділянка для прийому озброєння та військової техніки, яка включає пост контролю зараження радіоактивними і отруйними речовинами, площадку спеціальної обробки, дезактивації і дегазації, площадку для розташування озброєння та військової техніки з високими рівнями наведеної активності, пост мійки, а також пост огляду озброєння та військової техніки;

- ділянка для розташування озброєння та військової техніки, які чекають ремонту або подальшої евакуації в тил;

- ділянки для ремонту озброєння та військової техніки і спеціальних робіт, які включають площадки для монтажно-демонтажних робіт на ремонтованих і окремо на списаних зразках;

- ділянка для розташування відремонтованих озброєння та військової техніки, де здійснюється приведення їх до готовності до використання і повернення у підрозділи;

- ділянка для розміщення підрозділів обслуговування ремонтно-відновлювального органу з’єднання;

- місця для зберігання боєприпасів, військово-технічного майна, палива, мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, металобрухту;

- укриття для особового складу, озброєння та військової техніки і окопи для оборони ЗППМ.

Ступінь обладнання ділянок, площадок, постів, місць укриття і окопів визначається, виходячи з конкретних умов обставин, можливостей ремонтних підрозділів, розгорнутих у ЗППМ, наявних для цього сил і засобів.

Ремонтні підрозділи у ЗППМ розміщуються розосереджено з урахуванням забезпечення його кругової оборони. Захист від зброї масового ураження, охорона і оборона організується командирами ремонтних підрозділів. Заходи щодо захисту, охорони і оборони здійснюються, як правило, силами і засобами ремонтних підрозділів, а також екіпажами (обслугами) і водіями (механіками-водіями) зразків, що ремонтуються, з використанням їх працездатного озброєння і військової техніки. На СППМ організується і постійно ведеться радіаційна, хімічна розвідка, спостереження за повітрям. Для дезактивації і дегазації пошкоджених озброєння та військової техніки, а також рухомих засобів ремонту і обслуговування створюються необхідні запаси матеріальних засобів.

У деяких випадках за рішенням командира з'єднання для охорони і оборони СППМ можуть виділятися бойові підрозділи, для його обладнання - сили і засоби інженерних підрозділів, а для проведення дезактивації і дегазації озброєння та військової техніки - сили і засоби підрозділів РХБз.

Всі роботи на ЗППМ виконуються з суворим дотриманням вимог маскування.

Евакуація пошкоджених зразків ОВТ до місця призначення здійснюється на основі таких принципів :

- евакуація пошкоджених зразків ОВТ здійснюється безперервно і безпосередньо в ході бойових дій підрозділів;

- в першу чергу евакуюються в укриття зразки ОВТ з-під вогню противника, а також з районів (місць), яким загрожує захоплення противником або нанесення по них ударів зброєю масового ураження;

- евакуація ОВТ в умовах радіаційного, хімічного та бактеріологічного забруднення здійснюється після радіаційної, хімічної та бактеріологічної розвідки і проведення, за необхідності, часткової дезактивації, дегазації та дезінфекції ОВТ;

- у всіх випадках спочатку витягуються легкозастряглі, затоплені і буксируються (транспортуються) найбільш важливі для виконання завдань зразки ОВТ з найменшим обсягом ремонтних і інших робіт;

- евакуація здійснюється “на себе”, тобто евакуюються зразки ОВТ евакозасобами того ремонтно-відновлювального органу, який буде здійснювати у наступному ремонт цих зразків.