8.2 Цементобетонне покриття.

Організація робіт при будівництві цементобетонних покриттів залежить від прийнятої схеми бетонування.

Застосовують дві основні схеми бетонування: подовжню, коли бетонування виробляють поздовжніми рядами практично на всю довжину покриття (від одного кінця ЗПС, РД, МС до іншого); поздовжньо-дільничну, коли бетонування ведуть поздовжніми рядами на ділянках обмеженої довжини і до бетонування наступного ділянки приступають після укладання покриття на попередній ділянці по всій його ширині.

Поздовжня і поздовжньо-дільнична схеми можуть бути з одним маяковим поруч, коли бетонування рядів ведуть впритул один до іншого, і з декількома маяковими рядами, коли спочатку бетонують маякові ряди, а потім проміжки між ними.

Кількість маякових рядів приймають в залежності від довжини бетонованого ділянки, темпу робіт та строків витримування цементобетону для проїзду автотранспорту і бетоноукладальних машини. Мінімальна допустима довжина (Д) ділянки бетонування повинна забезпечувати 60% проектної міцності цементобетону для проходу будівельних транспорту.

При бетонуванні від середини

(9)

Д = 3,14*60/2*0,85 = 110,82

де П – продуктивність комплекту бетоноукладальних машин, м2/сут;

τ – час витримування бетону (в добі), необхідне для набору їм міцності, при якій можна допустити рух будівельних транспорту. Воно встановлюється в залежності від марки бетону, температури повітря в період тверднення і приймається з графіка;

b – ширина ряду бетонування, м;

N – число прийнятих маякових рядів.

Довжину захватки (Lз) визначають за формулою:

(10)

L = 33,82/0,85 = 39,78м.

де Ф_З – площа захватки, визначають за формулою (7), м2;

B_з – ширина захватки, рівна, базі бетоноукладальних машини, м.

При виборі схеми бетонування необхідно прагнути до мінімальної кількості перестановок бетоноукладальних машин і змін коліс у разі застосування комплекту на рейкоформах. Крім того, необхідно враховувати час на:

- Підготовчі та заключні роботи, приймається відповідно до норм часу;

- Бетонування початкового і кінцевого ділянок засобами малої механізації;

- Пересування комплекту від захватки до захватці холостим ходом.

Організація робіт при будівництві покриття на ділянках, примикання залежить від способу виробництва робіт: механізованого або засобами малої механізації,

Таблиця 8 – Технологічна схема виробництва робіт по будівництву 2-х шарового асфальтобетонного покриття

Таблиця 9– Технологічна схема виробництва робіт будівництва з укріпленими узбіччями

9 Визначення фізичних характеристик ґрунту для спорудження основи аеродрому

Дані про ґрунти: Тип ґрунту – суглинок легкий пилуватий; вологість на межі текучості, W_L– 30 %; природна вологість ґрунту в період будівництва,W_П – 21 %; щільність скелету ґрунтуρd_e– 1,57 г/см³; товщина рослинного шаруh_р.ш.– 20 см.

Проаналізуємо будівельні властивості ґрунту.

1. Оптимальна вологість ґрунту у відсотках за залежністю:

2. 

де коефіцієнт, який враховує гранулометричний склад ґрунту для легкого суглинку =0,6.

2) Щільність твердої частини ґрунту для легкого суглинку приймаємо =2,7 г/см³, вміст повітря у ґрунті =0,05.

3) Максимальна стандартна щільність скелету ґрунту за :

г/см³.

4) Ррайон будівництва у Київській області знаходиться у кліматичній зоні – У – ІІ. Визначимо найменші коефіцієнти ущільнення ґрунту для елементів грунтової основи аеродрому:

• для робочого шару насипу (до 1,5 м) =0,98;

• для нижньої частини насипу до 1,5 м =0,95; до 6 м –=0,96; нижче 6 м –=0,98.

Призначимо для розрахунку найбільше з наведених значень =0,98, зважаючи на тип аеродромного одягу.

5) Мінімальна потрібна щільність скелету ґрунту для різних елементів ґрунтової основи аеродрому за (2.3): г/см³.

6) Коефіцієнт відносного ущільнення ґрунту за (2.4): .