17. Валютні відносини та валютні системи

Під валютною системою треба розуміти сукупність двох елементів: валютного механізму та валютних відносин. Під валютним механізмом мається на увазі правові норми та інститути, які діють на національному та міжнародних рівнях, Валютні відносини – повсякденні зв’язки в які вступають приватні особи, фірми, банки на валютних та грошових ринках з метою здійснення міжнародних розрахункових, кредитних, валютних операцій.

Отже, валютна система – організаційно правова форма реалізації валютних відносин в межах певного економічного простору. Ці межі, збігаються з межами відповідних валютних ринків і тому валютні системи поділяються натри види:

• національна – організація валютних відносин на території певної країни, Її елемент: національна валюта, умови її конвертованої, механізм валютного регулювання, валютні обмеження та інші;

• світова – спільно розроблена державами та закріплена міжнародними угодами форма реалізації валютних відносин, Її елементи: форми міжнародних розрахунків, платіжних засобів, режим валютних курсів, умови конвертованості, режим валютних ринків та ринків золота та інші;

• міжнародна (регіональна) – правова форма організації валютних відносин між групою країн. Її елементи: міжнародна розрахункова одиниця, спільні валютні фонди та регіональні кредитно-розрахункові установи та інші. Наприклад, Європейська валютна система (1979 р.), яка одночасно виступає, як елемент сучасної світової валютної системи.

Валютна система здійснює безпосередній вплив на економічне становище країни. Від ефективності валютного механізму, рівня втручання державних та міжнародних валютно-фінансових організацій в діяльність валютних, грошових ринків багато в чому залежить економічний розвиток промислово розвинутих країн. Вона примушує ці країни удосконалювати старі та шукати нові методи державно-монополістичного регулювання валютної сфери на національному рівні і наднаціональному.

18. Валютні курси та методи їх регулювання

Валютний курс – ціна грошової одиниці даної країни, яка виражена в грошовій одиниці іншої країни. Він виконує ряд важливих економічних функцій:

• подолання національних обмежень грошової одиниці;

• локальна цінність грошової одиниці перетворюється в міжнародну;

• виступає засобом інтернаціоналізації грошових відносин;

• сприяє утворенню цілісної світової системи грошей.

На валютний курс впливає: зміна обсягів ВВП, рівень інфляції, відсоткові ставки, внутрішня і зовнішня пропозиція грошей, перспективи політичного розвитку тощо.

Застосовується два види валютного курсу:

• фіксований – встановлюється ЦБ з врахуванням співвідношення цін у даній країні з цінами інших країн рівня валютних резервів. Найбільш доцільний за умов внутрішніх кризових ситуацій в нестабільній економіці, тому що забезпечує нижчі темпи інфляції, створює можливість прогнозувати розвиток ситуації в країні;

• гнучкий (плаваючий) – змінюється в залежності від попиту і пропозиції на ринку, але коригуються ЦБ. В разі його використання рух іноземної валюти не впливає на грошову базу і ЦБ може проводити свою грошово-кредитну політику.

Визначення курсу валют називається котируванням, яким займаються офіційні державні органи.

При котируванні валют вказується курс продавця, за яким банки продають валюту, і курс покупця, за яким банки купують цю валюту.

Базою визначення валютних курсів є співвідношення купівельної спроможності різних національних валют. Купівельна спроможність виражається як сума товарів і послуг, що можна придбати за дану грошову одиницю.

Вплив держави на валютний курс проводиться через операції ЦБ за допомогою дисконтної (облікової) політики та валютної інтервенції.

Дисконтна політика – зміна облікової ставки з метою регулювання валютного курсу.

Валютна інтервенція – втручання ЦБ у функціонування валютного ринку через купівлю-продаж ін. Валюти з метою впливу на курс національної валюти.