Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ГРОШІ ТА КРЕДИТ.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
1.03 Mб
Скачать
  1. Грошовий оборот і його структура

Грошовий оборот – це безперервний рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків та через обіг готівки, іншими словами, грошовий оборот ─ це процес безперервного руху грошей (у готівковій і безготівковій формах) між суб’єктами економічних відносин у суспільному відтворенні. Він обслуговує потоки продуктів та доходів у суспільному відтворенні.

Структура грошового обороту за економічним змістом:

─ сектор грошового обігу;

─ фінансово-кредитний сектор, який поділяється на:

─ фіскально-бюджетний оборот;

─ кредитний оборот.

Структура грошового обороту за формою платіжних засобів:

─ готівковий, гроші рухаються поза банками, безпосередньо обслуговуючи відносини економічних суб’єктів, тому на їх оборот можуть впливати лише його прямі суб’єкти;

─ безготівковий, гроші рухаються по рахунках у банках, не виходячи за межи банківської системи, що створює можливість контролювати грошовий оборот, а також впливати на відносини економічних суб’єктів не тільки ним самим, але й банкам та органам державного управління.

Структура грошового обороту за грошовими потоками

Грошовий потік ─ це сукупність платежів, які обслуговують окремий етап процесу розширеного відтворення. Загальна сукупність таких грошових платежів, які здійснюються економічними суб’єктами, становить загалом у сукупності грошовий оборот.

  1. Грошовий обіг та принципи його організації

Рух готівкових грошей і безготівкових форм розрахунків тісно взаємодіє між собою і представляє єдиний грошовий обіг.

Загальні принципові риси:

- Грошовий обіг являє собою сукупність всіх грошових потоків;

- Незалежно від форми організації грошового обороту гроші виступають єдиним мірилом вартості суспільного продукту і національного багатства. Вони обслуговують весь процес відтворення.

- Грошовий оборот повинен мати кредитну основу, тобто авансування грошей господарського обороту, а також платіжних засобів населенню повинні здійснюватися переважно у кредитній формі;

- В даний час підвищується науковий рівень планування грошового обороту, конкретним проявом якого є фінансові, кредитні плани і плани по грошовому обігу не тільки поточного, але й перспективного характеру.

  1. Грошовий ринок, його структура і суб’єкти

Грошовий ринок - частина ринку позикових капіталів, де здійснюються переважно короткострокові (від одного дня до одного року) депозитно-позикові операції, що обслуговують головним чином рух оборотного капіталу фірм, короткострокових ресурсів банків, установ, держави і приватних осіб.

Грошовому ринку властиві елементи звичайного ринку — попит, пропозиція, ціна. Особливості грошового ринку визначають особливості кожного з елементів: попит мас форму попиту на позики, пропозиція — форму пропозиції позик, а ціна — форму відсотка на позичені кошти.

Цей ринок поєднує три головні складові: обліковий, міжбанківський і валютний ринки. Усі вони виконують декілька основних функцій, в чому і полягає їхня схожість:

- об’єднання дрібних заощаджень населення, держави, приватного бізнесу, закордонних інвесторів і створення потужних грошових фондів;

- трансформація цих коштів у позиковий капітал, що забезпечує зовнішні джерела фінансування підприємств (фірм);

- спрямування частини коштів на міжбанківський ринок, що забезпечує стійкість кредитної системи, а також процес розширеного відтворення через видачу опосередкованих позик за схемами: Центральний банк – комерційний банк; комерційний банк – комерційний банк; комерційний банк – підприємство, населення;

- надання позик державним органам для вирішення невідкладних завдань, покриття дефіциту бюджету.

Суб'єкти грошового ринку - це будь-які економічні структури - фірми, сімейні господарства, урядові структури, банки та інші фінансові посередники. Кожний з них може виступати або в ролі продавця грошей (кредитора), в ролі покупця (позичальника), або в тій чи іншій одночасно, як, наприклад, банки та інші фінансові посередники.