21. Підсумковий контроль знань учнів з економіки, його види, функції і методика здійснення.

Підсумковий контроль – це перевірка рівня засвоєння знань, навичок і вмінь учнями за більш тривалий період навчання: за семестр, рік або курс навчання (заключний контроль). Мета його – встановити систему і структуру знань, навичок і вмінь.

Підсумковий контроль має за мету дати об’єктивну інформацію про навчальні успіхи учня за чверть, півріччя, семестр, остаточний — за навчальний рік. Тому в підсумковому й остаточному контролі враховуються всі аспекти навчальної діяльності учнів, у ньому вчителя більше цікавлять не окремі деталі, факти, чи явища, а система знань, взаємозв’язок ідей, понять, їх цілісність.

При підсумковому контролі на перший план виступають навчальні функції, а серед них провідною стає оцінна. За допомогою спеціальних контрольних матеріалів і завдань та особливих прийомів, в тому числі і тестових, встановлюється рівень навченості учнів за певний період (чверть, півріччя, навчальний рік) або по завершенню певного циклу навчальної роботи. Оцінка контрольної роботи школяра зберігає свою мотиваційно-стимулюючу функцію, а от навчальна коректувальна функція підсумкового контролю проявляється слабо. Управлінські функції підсумкового контролю факультативні, вони носять відстрочений характер і можуть бути використані для вироблення методичної тактики або внесення змін до розроблену програму на наступний період (або цикл) навчальної роботи з урахуванням тих недоробок, які виявилися при проведенні підсумкових контрольних робіт.

Особливої гостроти набуває пошук функціональних форм і прийомів контролю, адекватних об'єкту контролю, а також характером і рівнем оволодіння знань.

Можливі методи контролю:

• Письмовий контроль: відповіді на запитання, розв'язання задач, виконання вправ, графічних робіт (таблиць, схем, графіків) тощо.

• Тестовий контроль.

• Практичний контроль, за якого виявляються вміння, навички і знання учнів під час практичної діяльності (проведення аналізу (порівняння) отриманих даних тощо).

• Іспити — спеціальні засоби здійснення підсумкової перевірки та оцінювання знань учнів; спосіб суспільного та державного контролю за роботою учнів.

22. Критерії і основні принципи оцінювання навчальних досягнень учнів з економіки.

Оцінювання якості економічної підготовки учнів здійснюється у двох аспектах. Перевірці підлягають теоретичні знання учнів з основ теорії та вміння використовувати ці знання у повсякденні, а саме: під час аналізу конкретних життєвих ситуацій і прийняття оптимального рішення; розв’язання практичних завдань, пов’язаних з економічною діяльністю людини, сім’ї, громади, держави, проведення порівняльного аналізу економічних явищ тощо.

Навчальна діяльність учнів має багаторівневий характер.

На першому рівні – початковому – учень здійснює пізнавальну діяльність лише під керівництвом учителя; відтворення навчального матеріалу має фрагментарний вигляд. Результатом вивчення навчального матеріалу є впізнання учнем економічних явищ, формул, понять і однослівна відповідь на запитання.

На цьому рівні учень ще не здатний розв’язувати задачі, будувати і читати графіки економічного змісту, описувати з економічної точки зору свій вибір або дії.

На другому рівні – середньому – учень з допомогою вчителя: відтворює інформацію, засвоєну ним у процесі навчання (знання і вміння є копіями); намагається співвіднести показані або описані раніше економічні явища з їх характеристиками, формулами, графіками тощо, тобто може встановити, не пояснюючи причин, відповідні зв’язки: намагається застосувати окремі прийоми логічного мислення (порівняння, аналіз, висновок); намагається виконати економічні вправи на одну дію, загальна методика, послідовність, формула яких йому знайомі; намагається використати отримані знання для пояснення власних рішень або дій.

На третьому рівні – достатньому – учень здійснює пізнавальну діяльність самостійно, інколи звертається за консультацією до вчителя. Він: розуміє і свідомо відтворює основний навчальний матеріал; застосовує у типових ситуаціях прийоми логічного мислення ( порівняння, аналіз, висновок); самостійно виконує типові економічні вправи; уміє використовувати отримані знання у типових ситуаціях, самостійно доводить своє твердження, але з деякими неточностями; уміє користуватися додатковими, (крім розповіді вчителя і підручника) джерелами інформації; уміє спостерігати за економічною інформацією у засобах масової інформації і робити деякі висновки.

На четвертому рівні – високому – учень: вільно володіє змістом теми, глибоко розуміє економічні закони і категорії; забезпечує конкретизацію знань власними прикладами; уміє відтворити всю тему або її частину, вказуючи на причини, взаємозв’язки, наслідки, обґрунтовуючи свою точку зору; виконує економічні вправи, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, проте зміст охоплює кілька тем (комбіновані завдання); виконує нові завдання: складає план виконання нового завдання, пропонує оригінальні способи розв’язування, обґрунтовує результат, вносить у свою діяльність елементи творчості; учень грамотно і творчо використовує матеріали преси, телебачення, нормативні документи; виявляє особисту позицію щодо економічних процесів, які відбуваються в суспільстві.

Оцінка досягнення учнів складається з оцінювання теоретичних (у письмовій або усній формі) і практичних умінь їх.

Обов'язковими видами оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне і підсумкове. Основною одиницею оцінювання є навчальна тема. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів є обов'язковим і основним, його результати відображаються у класному журналі.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень учнів підлягають основні результати вивчення теми, що визначаються вчителем на основі вимог навчальної програми і мають бути відомі учням з самого початку їх вивчення, слугуючи орієнтиром у процесі роботи над темою.

Перед початком вивчення чергової теми усі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю і тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями, що виносяться на атестацію, якщо атестація проводиться в усно-письмовій формі, або орієнтовними завданнями (задачами) тощо; терміном і формою проведення тематичної атестації; умовами оцінювання. Якщо темою передбачено виконання учнями практичних, лабораторних робіт та інших обов'язкових практичних завдань, то їх виконання є обов'язковою умовою допуску учнів до тематичної атестації.