- •19. Системи і форми контролю знань учнів з економіки.
- •20. Поточний та тематичний контроль знань учнів з економіки та методика їх здійснення.
- •21. Підсумковий контроль знань учнів з економіки, його види, функції і методика здійснення.
- •22. Критерії і основні принципи оцінювання навчальних досягнень учнів з економіки.
- •23. Наочність у викладанні економіки в школі.
- •24. Використання тзн у викладанні економіки в школі.
20. Поточний та тематичний контроль знань учнів з економіки та методика їх здійснення.
Поточний контроль – систематичне спостереження вчителя за навчально-пізнавальною діяльністю учнів на кожному уроці. Його головне призначення полягає, що він проводиться в процесі вивчення нового матеріалу і має завдання виявлення якості засвоєння учнями знань і умінь, визначенні ефективності навчальної діяльності з метою їх корекції навчальним процесом.
При поточному контролі знань у школі вчителем широко використовується спостереження, систематичне вивчення учнів у процесі навчання, виявлення багатьох показників, проявів поведінки, що свідчать про сформованість знань, умінь та інших результатів навчання. Вчитель практично спостерігає за учнем завжди, в багатьох ситуаціях. Ситуація поточної та періодичної перевірки знань дозволяє вчителю отримати достатньо повні дані про учня: і рівень його знань, умінь з предмету, і ставлення до навчання, ступінь його пізнавальної активності, свідомості, і вміння мислити, розв'язувати самостійно різноманітні завдання. Результати спостережень не фіксуються в офіційних документах, але враховуються вчителем для коректування навчання, в загальній підсумковій оцінці учня, для своєчасного виявлення неуспішності.
З огляду на те, що повноцінне засвоєння знань і умінь не можна забезпечити протягом одного уроку, поточне оцінювання учнів на кожному уроці зараз вважається необов'язковим, хоча й може здійснюватися за бажанням учителя чи з урахуванням особливостей навчального предмета.
В. Оконь поточний контроль визначає як виховний і, безперечно, має рацію, тому що такий контроль, по-перше, охоплюючи весь дидактичний процес, має постійно вдосконалювати його; по-друге, покликаний стимулювати в учнів прагнення систематично самостійно працювати над навчальним матеріалом, підвищувати свою професійну майстерність і розвивати мотивацію учіння та водночас підштовхнути педагога до підвищення якості дидактичних заходів і вдосконалення своєї педагогічної майстерності; по-третє, має сформувати в учнів навички та вміння самоконтролю і самооцінки.
Тематичний контроль — це контроль за розв'язанням окремих педагогічних проблем. Він може переслідувати різну мету: контроль за станом викладання окремих навчальних предметів, за формуванням національної свідомості учнів, розвитком пізнавальної самостійності школярів, за організацією фронтальної, групової і індивідуальної роботи на уроці, здійсненням диференційованого підходу до учнів на уроках, за організацією перевірки і оцінки знань, умінь і навичок учнів, формування в них інтересу до навчання, за організацією навчально-виховного процесу, за використанням міжпредметних зв'язків у процесі вивчення навчальних дисциплін і ін.
Тематичний контроль має виявляти рівень володіння учнями системою теоретичних знань з певної теми та умінь застосовувати ці знання під час виконання практичних завдань. Він дає змогу вчителю одержати інформацію про те, як засвоюється навчальний матеріал та які треба внести корективи у навчальний процес. Водночас учні також можуть оцінити рівень своїх начальних досягнень, що відіграє важливу роль у їхньому подальшому навчанні. Рівень теоретичних знань виявляється в ході опитування, бесіди, захисту проектів, практичних робіт. Досвід показує, що оптимальним для тематичного контролю є поєднання тестових і практичних завдань.