
- •2. Концепції походження філософії
- •3.Соціальні умови формування філософії
- •4.Духовні джерела філософії
- •5. Природа філософських проблем, їх традиційний поділ.
- •7. Особливості філософського знання
- •10. Метафізика. Головні розділи філософії.
- •12. Раціональна психологія як частина метафізики, її головне питання.
- •14. Метафізика як метод пізнання. Зв'язок з форм. Логікою.
- •15. Метафізика і діалектика – два методи філософського пізнання.
- •17. Агностицизм як філософська позиція.
- •18. Суб'єкт та об'єкт пізнання, структура пізнавального процесу.
- •19.Наука як особлива форма пізнання.
- •20. Істина як проблема гносеології
- •21. Матеріалістичний монізм.
- •22. Категорія «дух», її роль в осмисленні внутр. Світу людини.
- •23. Свідомість з точки зору науки і філософії.
- •24. Свідомість і несвідоме. Роль несвідомого в житті людини.
- •26. Моральна свідомість її роль в житті суспільства.
- •27. Проблема свободи волі в філософії.
- •28. Тягар свободи, феномен конформізму.
- •29. Творчість як найбільш адекватна форма людського існування.
- •30. Суспільство як філософська проблема
- •31. Проблема суб'єкта історичного процесу.
- •32. Формаційна модель історії
- •34. Мілетська школа в античній філософії.
- •35. Атомістична школа в Античній філософії.
- •36. Філософські погляди Геракліта.
- •37. Елейська школа в Античній філософії.
- •41. Епікуреїзм. Його місце в історії філософії.
- •42. Стоіцизм як філософська і життєва позиція.
- •43. Філософія скептицизму.
- •44. Особливості філософії Середніх віків.
- •45. Апологетика, її місце в історії європейської філософської думки.
- •47. Вплив арабської філософії на розв. Середньовічної ф-ії.
- •49. Філософська думка часів Київської Русі
- •50-51. Філософія Епохи Відродження. Ренесансний гуманізм й антропоцентризм.
- •52. Філософські ідеї Реформації.
- •54. Ф.Бекон як основоположник емпіризму.
- •55. Емпірична лінія в філософії Нового часу. Бекон, Гоббс, Локк.
- •56. Р. Декарт як основоположник раціоналізму.
- •57. Б.Паскаль про людину
- •58. Філософські погляди б.Спінози.
- •59 Монадологія Лейбніца.
- •60. Філософія Просвітництва
- •61. Коперніканський переворот і.Канта.
- •62. Філософія Китаю.
- •62. Філософія Китаю.
- •63-64. Давньоіндійська філософія
- •65. Гносеологія Канта.
- •66. І.Кант про моральні основи людського суспільства.
- •67. Суб'єктивний ідеалізм і. Фіхте
- •68-70. Г.-в.-ф. Гегель
- •69. Онтологія Гегеля.
- •76-77. Філософія марксизму
- •77. Екзистенційна філософія
- •77. Марксизм та екзистенціалізм про відчуження та шляхи його подолання.
- •78. Прагматизм і марксизм про можливості і межі перетворення світу.
- •80. Фрейдизм про роль несвідомого.
- •82. Головні концепції походження людини.
- •83. Проблема субстанції: матеріалістичний та ідеалістичний монізм.
- •84. Методологія як частина філософії.
- •85. Проблема буття у філософії
- •86. Обєктивний ідеалізм Фрідріха Шеллінга.
- •87. Смисл історії як філософська проблема.
- •88. Натхнення і творчість.
- •89. Філософія і професійна кар’єра.
- •90. Можливості і межі пізнання людини.
- •92. Спілкування та розуміння як проблема філософії.
- •93.Проблема спрямованості історії.
- •94.Саморозуміння, його значення для життєвого успіху.
- •95. Матеріальне виробництво як основа цілісності суспільства.
- •96.Добро і зло як філософська проблема.
27. Проблема свободи волі в філософії.
Свобода волі — філософське питання про те, чи розум вільний у своїх діях або рішеннях, чи вони визначені наперед, детерміновані.
Філософські школи відрізняються в поглядах на те, чи всі події детерміновані (детермінізм проти індетермінізму) й у поглядах на те, чи може свобода співіснувати з детермінізмом (сумісність проти несумісності). Так, наприклад, жорсткий детермінізм стверджує, що Всесвіт детерміністичний, що зумовлює неможливість свободи волі.
Принцип свободи волі має релігійні, етичні й філосовські наслідки. Наприклад, у вотчині релігії, свобода волі може означати те, що всемогутня божа сутність не нав'язує свого впливу на вибір і волю особи. В етиці, свобода волі може означати те, що особа несе моральну відповідальність за свої дії. В царині науки цей принцип може означати те, що дії тіла, включно з мозком та розумом, не цілком визначені фізичною причинністю.
Основні філософські напрямки щодо проблеми свободи волі (відп. на два питання):
Чи світ детерміністичний? 2) Чи існує свобода волі?
Погляд, за яким існування свободи волі сумісне з детермінізмом, називається компатибілізмом. Протилежний йому погляд, за яким детерміністичність світу жодним чином неможливо сумістити з вірою у свободу волі, називають інкомпатибілізмом. Жорсткий детермінізм — це варіант інкомпатибілізму, який приймає детерміністичність світу і заперечує думку про те, що люди мають будь-яку свободу волі. Метафізичне лібертаріанство погоджується з жорстким детермінізмом щодо заперечення компатибілізму. Оскільки лібертаріанці вірять у свободу волі, вони заперечують детермінізм і відстоюють індетерміністичні погляди, які були б сумісні зі свободою.
Причинний детермінізм стверджує, що всі майбутні події з необхідністю зумовлені минулими і теперішніми подіями та законами природи. Такий детермінізм часто ілюструють уявним експериментом під назвою демон Лапласа. Уявіть собі істоту, яка знає всі факти минулого й усі закони природи, яким підкоряється всесвіт. Така істота могла б передбачити майбутнє до найменшої подробиці.
Логічний детермінізм притримується думки, що усі твердження щодо минулого, сучасності чи майбутнього є або істинними, або неправдивими.
Теологічний детермінізм стверджує, що існує Бог, який вирішує, що зроблять люди або за допомогою всевидіння або ж визначаючи їхні дії наперед своєю волею.
З точки зору біологічного детермінізму наша поведінка, віра й бажання зумовлені нашими генами.
Компатибілісти вірять, що дет-зм і свобода волі сумісні. Стратегія, до якої вдаються класичні компатибілісти, такі як Томас Гоббс, в тому, що людина діє вільно тільки тоді, коли дія є результатом її волі, й вона могла вчинити інакше, якби вона так вирішила. Ілюструючи свою позицію, компатибілісти вказують на очевидні випадки, коли когось позбавл. свободи волі зґвалтув., убивством, кражею чи іншими формами насильства.
«Жорсткі детерміністи», нарпиклад Гольбах, приймають детермінізм і заперечують свободу волі. «Метафізичні лібертаріанці», такі як Томас Рейд, Роберт Кейн теж є інкомпатибілістами, але вони приймають свободу волі й заперечують детермінізм, притримуючись думки про справедл. однієї з індетерміністичних теорій.
Один із традиційних аргументів на користь інкомпатибілізму ґрунтується на понятті «помпи інтуїції» — якщо вибір дій людини визначений наперед, то вона повинна бути подібною до механічних речей, поведінка яких наперед визначена: заводних іграшок, більярдних куль, маріонеток чи роботів. Оскільки ці речі не мають свободи волі, тоді люди теж її не мають, якщо приймати за істину справедливість детермінізму.