- •I. Предмет і завдання вікової фізіології та шкільної гігієни.
- •Предмет і завдання вікової фізіології та шкільної гігієни
- •Організм як єдине ціле. Єдність організму і навколишнього середовища
- •Гомеостаз і регуляція функцій в організмі
- •II. Ріст і розвиток дитячого організму
- •Поняття про ріст і розвиток дитячого організму
- •Періоди розвитку організму
- •Ріст і пропорції тіла на різних етапах розвитку
- •III. Вікові особливості опорно-рухового апарату
- •Загальні відомості про опорно-руховий апарат. Частини скелету і їх розвиток
- •Будова кістки: 1 — остеон; 2 — компактна кістка; 3 — губчаста кістка; 4 — артерія; 5 — вена; 6 — мозковий канал
- •Форми кісток
- •Форми кісток
- •Скелет людини
- •Осьовий скелет
- •Кістки черепа (вигляд збоку)
- •Кістки черепа
- •Вікові особливості черепа
- •Череп новонародженого: 1 — велике тім’ячко; 2 — мале тім’ячко
- •Відділи хребта I — шийний (7 хребців); II — грудний (12 хребців); III — поперековий (5 хребців); IV — крижовий (5 зрослих хребців); V — крижово-куприковий (3-4 зрослі хребці).
- •Формування вигинів хребта
- •Грудна клітка
- •Грудна клітка: 1 — легеня, 2 — ручка грудини, 3 — тіло грудини; 4 — мечоподібний відросток; 5 —серце; 6 — діафрагма; 7 — селезінка; 8 — шлунок; 9 — печінка; 10 — реберні хрящі.
- •Додатковий скелет
- •Кістки кисті 1 — горохоподібна; 2 — тригранна; 3 — півмісяцева; 4 — човноподібна; 5 — велика трапецієподібна; 6 — мала трапецієподібна; 7 — головчаста; 8 — гачкувата.
- •Статеві відмінності у будові таза Таз чоловіка — зверху, таз жінки — знизу. 1 — сіднична кістка; 2 — лобкова кістка; 3 — клубова кістка; 4 — тазовий вхід; 5 — лобковий симфіз.
- •Скелет вільної нижньої кінцівки
- •Кістки стопи 1 — надп’яткова; 2 — човноподібна; 3 — проміжна клиноподібна; 4 — медіальна клиноподібна; 5 — латеральна клиноподібна; 6 — кубоподібна; 7 — п’яткова.
- •М’язова система. Будова і функції м’язів
- •Типи м’язових волокон:
- •Будова і скорочення м’язів
- •Класифікація скелетних м’язів
- •Сила і витривалість м’язів. Динамічна і статична робота м’язів
- •Вікові особливості швидкості, точності виконання рухів
- •Особливості реакції організму на фізичні навантаження у різні вікові періоди
- •Поняття про втому
- •Порушення опорно-рухового апарату у дітей та підлітків
- •Вигини хребта (зліва фізіологічні, справа — патологічні)
- •Патологічний вигин хребта вбік внаслідок хвороби остеоартриту (ерозії міжхребцевих дисків)
- •IV. Фізіологія нервової системи, її вікові особливості. Вища нервова діяльність, її становлення в процесі розвитку Загальна будова нервової системи. Будова нервових клітин
- •V. Вікові особливості крові та кровообігу
- •Кров і її значення
- •Функції крові
- •Червоний кістковий мозок (скануюча електронна мікроскопія, збільшення у 340 раз) Склад крові
- •Будова і робота серця. Його вікові особливості
- •Будова серця
- •Серцевий цикл
- •Чсс у стані спокою залежно від віку
- •Система кровообігу
- •Шляхи кровопостачання
- •Велике і мале кола кровообігу
- •Портальна система печінки
- •Кров’яний тиск у стані спокою у різні вікові періоди (типові дані)
- •Анемія та її профілактика
- •Нормальна кров (зліва) та кров при залізодефіцитній анемії (справа) під скануючим мікроскопом Вікові особливості реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження
- •Зміна пульсу у дітей шкільного віку після фізичного навантаження
- •Оцінка реакції артеріального тиску на фізичне навантаження (за б.В.Єфімовим)
- •VI. Вікові особливості органів дихання
- •Загальна будова дихальної системи
- •Загальна будова системи органів дихання
- •Дихання
- •Повітроносні шляхи
- •Гортань
- •Надгортанник Листоподібний хрящовий клапан, який закриває вхід у гортань під час ковтання, запобігаючи потраплянню їжі та рідини у дихальні шляхи. 1 — надгортанник; 2 — їжа; 3 — гортань.
- •Трахея і бронхи
- •Бронхіальне дерево Легені
- •Альвеоли (дихальні міхурці):
- •Газообмін у легенях
- •М’язи, що беруть участь у виконанні дихальних рухів: 1 — зовнішні міжреберні м’язи; 2 — м’язи шиї; 3 — внутрішні міжреберні м’язи; 4 — м’язи живота.
- •Дихальні рухи та зміни тиску в легенях і плевральній порожнині (атмосферний тиск становить 760 мм. Рт. Ст.)
- •Регуляція дихання
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Гуморальна регуляція дихання
- •Особливості регуляції дихання в дитячому віці
- •Гігієнічне значення повітряного середовища в приміщенні
- •Основні гігієнічні стандарти щодо навчальних приміщень
- •Теоретичні відомості
М’язова система. Будова і функції м’язів
М’язи становлять основний об’єм тіла і більшу частину його маси. Вони поділяються на три типи: поперечно-смугасті скелетні м’язи, гладкі мимовільні м’язи і серцевий м’яз. Усім м’язам властиві: збудливість, провідність іздатність скорочуватися та розслаблятися, повертаючись до попереднього стану. Провідність — це здатність м’яза проводити нервові імпульси, збудливість і скоротливість м’яза визначаються центральною нервовою системою.
Типи м’язових волокон:
1 — посмуговані; 2 — гладенькі; 3 — серцеві.
Посмугована м’язова тканина |
Серцева м’язова тканина |
Для гладкої м’язової тканини характерна спонтанна активність — здатність до скорочення за відсутності прямих подразників або під впливом імпульсів від автономної нервової системи. Гладкі м’язи розміщені у стінках усіх внутрішніх органів і кровоносних судин. Наприклад, вони забезпечують проходження їжі через травний тракт, фокусування зору, зміну тонусу артерій. Серцевий м’яз є унікальний за структурою завдяки розгалуженням взаємозв’язків між його клітинами.
Скелетні м’язи ми можемо свідомо скорочувати і розслаблювати. Переважна більшість їх з’єднується з кістками. Усі м’язи тулуба і кінцівок утримуються в стані часткового скорочення, — м’язовому тонусі, за допомогою імпульсів від спинного мозку. Якщо м’яз втрачає іннервацію (нервове забезпечення) на декілька місяців, то його маса зменшується. М’язи травмуються частіше але здатні швидко відновлюватися.
Скелетних м’язів є понад 600. Разом з кістками ці м’язи забезпечують людину життєвою силою, що дає їй змогу рухатися. Ці м’язи переважно прикріплені до однієї кістки, перекинуті через суглоб і прикріплені до іншої кістки. Багато м’язів мають декілька точок початкового і кінцевого прикріплення.
Будова і скорочення м’язів
Скелетні м’язи складаються з щільно укладених груп довгастих клітин —м’язових волокон, оточених своєрідним "футляром" зі сполучної тканини. М’язові волокна утворені тоншими волокнами — міофібрилами. Кожна міофібрила складається із товстих і тонких міофіламентів. Чергування міофіламентів цих двох типів надає волокнам скелетних м’язів поперечної смугастості. У розслабленому м’язі товсті і тонкі міофіламенти лише дещо перекривають один одного. Коли м’яз скорочується, товсті волокна ковзають між тонкими, подібно до переплетених пальців. Внаслідок цього вкорочуються міофібрили і м’язові волокна — м’яз скорочується Численні капіляри пронизують сполучну тканину забезпечуючи надходження великої кількості кисню і глюкози, що потрібні для скорочення м’язів. У сполучній тканині також проходять лімфатичні судини та нерви.
Будова м’яза: 1 — м’яз; 2 — пучки; 3 — перимізій; 4 — капіляр; 5 — м’язові волокна; 6 — міофібрила; 7 — смуга Z; 8 — саркомер; 9 — тонкий міофіламент; 10 — тропоміозин; 11 — актин; 12 — товстий міофіламент; 13 — хвіст молекули міозину; 14 — голова молекули міозину.
М’язові волокна утворюють активну частину — черевце — найтовстішу середню частину м’яза, що переходить у пасивну частину — сухожилки, якими м’язи прикріплюються до кісток. Один із сухожилків м’яза є місцем його початку, другий — місцем прикріплення.
Скелетні м’язи завдяки своїй будові скорочуються від стимуляції нервовими імпульсами, тягнучи частину скелета у напрямку скорочення. Через те, що м’язи можуть лише тягнути, а не штовхати, вони розміщені на протилежних поверхнях частин скелета. Тому рух, спричинений однією групою м’язів завжди можна нейтралізувати протилежною їй групою м’язів.