Вигини хребта (зліва фізіологічні, справа — патологічні)
Патологічний вигин хребта вбік внаслідок хвороби остеоартриту (ерозії міжхребцевих дисків)
Порушенню постави сприяє професійна діяльність людини. Фізичні вправи, зв'язані з різними видами праці і спорту, викликають більший розвиток тих м'язів, які є найбільш навантаженими. Праця професіонала зумовлює тривале перебування тіла в якомусь одному положенні (наприклад, зігнутому під час роботи за верстатом) чи постійну зміну положення тіла в одному напрямку (наприклад, згинання і розгинання тулуба в столярів). Тому професійна робота є причиною сильнішого розвитку одних частин тіла і деякого відставання інших.
Досить частим порушенням постави у дітей і підлітків є плоскостопість. До цієї хвороби призводять порушення формування кісток та ослаблення зв’язок стопи. Стопа деформується, її склепіння стає недостатньо високим, і нога торкається підлоги (землі) майже усією підошвою (слід не має внутрішньої виїмки). Оскільки більшість судин і нервів стопи розміщені зі сторони підошви, перенесення вантажів, тривале ходіння або стояння на місці швидко втомлює дитину.
Для попередження плоскостопості батькам і вчителям необхідно звертати увагу на правильну ходу дітей. Необхідно, щоб навантаження припадало на п’яти та перший і п’ятий пальці стопи, склепіння було піднятим. Рекомендується ходіння босоніж по нерівній але м’якій поверхні (пісок, м’який грунт), ходіння навшпиньки, носіння взуття, що відповідає гігієнічним вимогам. Таке взуття повинне не бути тісним і бути не надто просторим, мати широкі підбори, пальці не повинні стискатися.
Основою профілактики порушень постави є гармонійний розвиток дітей і підлітків, щоденне виконання ними фізичних вправ, зміцнення здоров’я.
IV. Фізіологія нервової системи, її вікові особливості. Вища нервова діяльність, її становлення в процесі розвитку Загальна будова нервової системи. Будова нервових клітин
Нервовій системі в організмі людини належить особливо важлива роль. Що б не робила людина, що б не діялось в її організмі, ніщо не відбувається без участі нервової системи. Вона здійснює взаємозв’язок окремих органів між собою і всього організму з навколишнім середовищем.
В організмі немає жодної ділянки тіла, де б не було нервових утворень. Вони є усюди: в м’язах, серці, кістках, судинах, шлункові, кишках, печінці, легенях, шкірі, нирках і т.д. Тому ні одна ділянка організму не залишається поза регулюючим впливом нервової системи. З частиною нервової системи — корою великих півкуль — пов’язане все свідоме життя людини – її мислення, мова, цілеспрямована поведінка та трудова діяльність.
V. Вікові особливості крові та кровообігу
1. Кров і її значення. 2. Будова і робота серця. Його вікові особливості. 3. Система кровообігу. 4. Рух крові по судинах. Поняття про пульс та тиск крові. 5. Анемія та її профілактика 6. Вікові особливості реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження.
Кров і її значення
Клітини, тканини і органи організму можуть нормально функціонувати лише у відповідному внутрішньому середовищі. Для забезпечення такого середовища в організмі на відносно постійному рівні підтримуються кров’яний тиск, температура, вміст в білків, вуглеводів, іонів натрію, калію, хлору тощо. Збереження постійності внутрішнього середовища організму називаютьгомеостазом. Внутрішнім середовищем є кров, лімфа і тканинна рідина. Кров безпосередньо контактує із лімфою і тканинною рідиною об’єднуючи потік речовин між ними.