1. Вирішення спорів, пов'язаних з місцем проживання дітей

Інтереси виховання дітей більш повно здійснюються при їх спільному проживанні з батьками. У тих випадках, коли батьки, внаслідок розірвання шлюбу або з інших причин, не проживають спільно, виникає питання, з ким з них повинна проживати дитина. У переважній більшості випадків такі питання вирішуються за згодою батьків. Якщо батьки не досягли згоди про місце проживання дитини, спір вирішується в судовому засіданні, виходячи з інтересів дітей і з урахуванням їх бажання.Такий спір може розглядатися одночасно зі справою про розірвання шлюбу, якщо про це висловлено прохання одного або обох з подружжя, а також у тих випадках, коли суд визнає це необхідним в інтересах захисту неповнолітніх дітей.Такі справи можуть розглядатися незалежно від вимог про розірвання шлюбу, якщо батьки проживають окремо. Вони можуть виникнути і після винесення рішення про розірвання шлюбу, якщо один із батьків вважає за необхідне переглянути питання про місце проживання дитини, а інший не дає на це своєї згоди. Для всебічного вивчення всіх обставин, пов'язаних з розглядом таких спорів, суд залучає до участі в справі органи опіки і піклування, обов'язки яких містять в собі детальне вивчення умов життя батьків та підготовку висновку з приводу спору, який розглядає суд. З цією метою представник органу опіки і піклування відвідує батьків для з'ясування не тільки матеріальних та житлових умов кожного з них, але й моральної та духовної атмосфери, в якій вони живуть, що допомагає визначити, з ким із батьків дитина отримає краще виховання та буде мати все необхідне для життя.Якщо при обстеженні буде встановлено, що дитину неможливо залишити ні з ким із батьків, це відображається у висновку.При розгляді таких спорів суд не залежить від висновку органу опіки і піклування, і вирішує питання з урахуванням всіх обставин, з'ясованих по справі. Переваги у матеріальних та житлово-побутових умовах одного з батьків не мають суттєвого значення для вирішення питання про визначення місця проживання дитини саме у цього з батьків. Центральним питанням у цих випадках є інтереси дитини, ставлення до неї кожного з батьків, більша прихильність дитини до батька чи матері, тобто суд також повинен враховувати при цьому бажання дитини залишитися з тим чи іншим із батьків. При розгляді спорів про місце проживання неповнолітніх дітей, які досягли десятирічного віку, суд повинен з'ясувати, з ким із батьків вони бажають залишитися. Висловлене дитиною бажання не обов'язкове для суду, якщо суд визнає, що залишення дитини з зазначеним нею з батьків не відповідає її інтересам.Законодавством встановлено, що батьки мають право вимагати повернення дітей від будь-якої особи, яка утримує дітей у себе без законних підстав.

2. Види заробітку, з яких утримання аліментів не провадиться

Утримання аліментів не провадиться', з вихідної допомоги при звільненні та сум неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги; з одноразових премій; з премій, що присуджуються за видатні роботи в області науки, літератури, мистецтва; з сум одноразової винагороди за винаходи та раціоналізаторські пропозиції; з компенсаційних сум у разі відряджень та переведень на роботу у іншу місцевість; з польового забезпечення, надбавок до заробітної плати та інших сум, які виплачуються замість добових та квартирних; з компенсаційних сум, які виплачуються за амортизацію інструменту та зношеність одягу; з вартості безкоштовного надання квартир та комунальних послуг; з державних послуг; з державної допомоги багатодітним та одиноким матерям, з допомоги з нагоди народження дитини, з допомоги на поховання, а також з допомоги, що виплачується на неповнолітніх дітей у період розшуку їх батьків;з вартості виданого безкоштовно обмундирування та натурального постачання (або їх грошової компенсації); з матеріальної допомоги особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; з щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на територіях радіоактивного забруднення.З військовослужбовців, а також осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ утримання аліментів не провадиться з вихідної допомоги в разі звільнення з військової служби і з органів внутрішніх справ, а також з інших видів грошового забезпечення, які не мають постійного характеру.Утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.Особи, які працюють в установах України за кордоном, виплачують аліменти на користь осіб, які проживають в Україні, з подвійного заробітку з встановленими надбавками, одержуваного в Україні у національній валюті.З осіб, які працюють за контрактами в іноземних компаніях і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти утримуються із 100 відсотків заробітної плати, яку платник аліментів одержував до укладення контракту або виходячи із його заробітної плати за останній місяць на мом від «лду, або з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати на час проведення розрахунків.Аліменти з осіб, що одержують заробітну плату, як в українських гривнях, так і в валюті на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на території України, утримаються бухгалтеріями (розрахунковими відділами) за місцем роботи у розмірах, встановлених рішенням судів, як з українських гривнів, так і з валюти.