8. Порядок контролю за дотриманням санітарно-протиепідемічного режиму в аптечних закладах

8.1. Якість та ефективність санітарно-протиепідемічних заходів, що проводяться в аптечних закладах, які займаються виробництвом (виготовленням) лікарських засобів, визначаються результатами санітарно-бактеріологічного контролю.

8.2. Бактеріологічний контроль в аптеках проводиться згідно з нормативними документами органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

8.3. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд з відбором проб для санітарно-бактеріологічного контролю здійснюють заклади державної санітарно-епідеміологічної служби не рідше ніж 1 раз у квартал, а також за епідеміологічними показами.

Об'єктами бактеріологічного контролю в аптечних закладах є:

• вода очищена і вода для ін'єкцій;

• лікарські засоби, вироблені (виготовлені) в аптеці;

• аптечний посуд, пробки та інші допоміжні матеріали;

• інвентар, устаткування, що використовується у приміщеннях з виробництва (виготовлення) лікарських засобів;

• руки й одяг персоналу, що безпосередньо задіяний у процесі виробництва (виготовлення) лікарських засобів;

• повітряне середовище в приміщеннях з виробництва (виготовлення) лікарських засобів.

Контроль інших об’єктів та його кратність визначено відповідними нормативно-правовими актами МОЗ України.

Організація прийому лікарських засобів та медичного майна

Медична продукція, яка постачається'-під- відповідальність відділів технічного контролю підприємств,''перевіряється, на відповідність вимогам стандартів та іншим'' нормативно-технічним документам прийомною комісією медичного складу при прийомі майна.'

Прийом медичного майна, яке надійшло на медичний склад безпосередньо від промисловості, проводитися:

за продукцією спеціального призначення у відповідності до Основних умов постачання продукції для військових організацій,

за продукцією загального призначення Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного використання за кількістю, Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного використання за якістю та Основними умовами постачання продукції медичної та інших галузей промисловості.

Правила прийому (відправлення) вантажів від органів транспорту визначені Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів, Основними умовами постачання продукції для військових організацій.

Поштові відправлення здійснюються у відповідності з поштовими правилами.

Органи транспорту повідомляють отримувача про прибуття вантажу в його адресу із вказівкою найменування та кількості вантажу, виду та кількості пересувного складу (контейнерів).

Про подачу вагонів під вивантаження (навантаження) залізнична станція повідомляє отримувача вантажу не пізніше чим через 2 години до подання вагонів, а про прибуття вагонів вантажів в контейнерах, та дрібними відправленнями - в день прибуття вантажу, але не пізніше 12 годин наступного дня.

Прийом вантажів від органів залізничного, водяного, автомобільного та повітряного транспорту проводиться: комісією військової частини (медичного складу) в присутності представника органу транспорту.

Отримувач вантажу зобов'язаний забезпечити вивантаження (навантаження) транспортних засобів та вивезення вантажів із залізничної станції (порту, аеропорту) в терміни, встановлені на відповідні види транспорту.

Додаток 1

до розділу 5 Інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів

Стерилізація окремих об'єктів

а) первинний метод

(насичена водяна пара при надлишковому тиску)

Найменування об'єкта	Режим стерилізації				Застосовуване устаткування	Умови проведення стерилізації
	тиск пари, кгс/см2 (робоча температура в стерилізаційній камері, °С)		час стерилізаційної витримки, хв
	номінальне значення	крайнє відхилення	номінальне значення	Крайнє відхилення
Вироби із скла, фарфору, металу, текстилю, фільтрувальний папір, пергамент	2,0 (132)	±0,2 (± 2,0)	20	+2	Паровий стерилізатор

Стерилізація проводиться без упаковки або в упаковці, що допускає стерилізацію у відповідних умовах у біксах, скляних банках

Найменування об'єкта	Режим стерилізації				Застосовуване устаткування	Умови проведення стерилізації
	тиск пари, кгс/см2 (робоча температура у стерилізаційній камері, °С)		час стерилізаційної витримки, хв
	номінальне значення	крайнє відхилення	номінальне значення	Крайнє відхилення
Вироби із гуми, латексу й окремих полімерних матеріалів	1,1 (120)	±0,2 (± 2,0)	45	+3	Паровий стерилізатор

б) повітряний метод

(сухе гаряче повітря)

Найменування об'єкта	Режим стерилізації				Застосовуване устаткування	Умови проведення стерилізації
	робоча температура в стерилізаційній камері, °С		час стерилізаційної витримки, хв
	номінальне значення	крайнє відхилення	номінальне значення	крайнє відхилення
Вироби із скла, фарфору, металу, силіконової гуми, устаткування для стерилізуючого фільтрування з фільтрами та приймачами фільтрату	180 160	+2 -10 +2 -10	60 150	+5	Повітряний стерилізатор	Стерилізації підлягають сухі вироби, стерилізація проводиться в упаковці або без упаковки

в) хімічний метод

(розчини хімічних препаратів)

Найменування об'єкта	Стерилізуючий агент	Режим стерилізації				Застосовуване устаткування	Умови проведення стерилізації
		температура, °С		час витримки, хв
		номінальне значення	крайнє відхилення	номінальне значення	крайнє відхилення
Вироби з полімерних матеріалів, гуми, скла, корозійностійких матеріалів і сплавів	Водню перекис (ГОСТ 177-88) 6 % розчин 1 "Дезоксон-1" (ТУ6-02-1283-84) /по надоцтовій кислоті/2	Не менше 18 503 менше 18	- ± 2 -	360 180 45	± 5 ± 5 ± 5	Закриті ємкості зі скла, пластмаси або ємкості, покриті емаллю (емаль без пошкоджень)	Стерилізацію проводять при повному зануренні виробу в розчин, після чого виріб промивають стерильною водою в асептичних умовах

Примітки:

1. Аптечний посуд після зниження температури в стерилізаторі до 65 ±5°С виймається і відразу закривається стерильними пробками. 

2. Допоміжний матеріал, дрібний інвентар тощо зберігають до використання в упаковці чи біксах, у яких вони стерилізувались, та в умовах, що виключають їх забруднення.

Розчин перекису водню може бути використаний протягом 7 діб з часу виготовлення за умови зберігання його в закритій ємкості в темному місці. Подальше використання розчину може здійснюватися тільки за умови проведення контролю за вмістом активно діючих речовин. Розчин придатний для однократного використання.

2 Розчин "Дезоксон-1" може використовуватися протягом 1 доби. Розчин придатний для однократного використання.

3 Температура розчину в процесі стерилізації не підтримується.

Продовження додатка 1

Хімічний метод контролю температурних

режимів роботи стерилізаторів

1. Хімічний метод контролю роботи стерилізаторів здійснюють з допомогою хімічних тестів та термохімічних індикаторів.

2. Хімічний тест - запаяний з обох кінців скляний циліндр, заповнений сумішшю хімічної сполуки з органічним барвником або тільки хімічною сполукою /речовиною/, що змінює свій агрегатний стан і колір, досягаючи визначеної для нього температури плавлення (табл. 1, 2).

3. Термохімічний індикатор - смуга паперу з нанесеною термоіндикаторною фарбою. Рівень параметрів, що досягаються в процесі стерилізації, визначають за зміною кольору термоіндикаторної фарби при досягненні "температури переходу", чітко визначеної для кожної фарби.

У табл.  3 наведений перелік термоіндикаторних фарб, що рекомендовані для виготовлення термохімічних індикаторів, що застосовуються для контролю температурних режимів роботи повітряних стерилізаторів.

4. Методика підготовки термоіндикаторних фарб до застосування та заходи застереження у роботі з ними викладені в інструкції виробника.

5. Термохімічні індикатори готують таким чином: термоіндикаторну фарбу ретельно розмішують, потім наносять тонким шаром на аркуші паперу, дають висохнути при кімнатній температурі протягом 10+5 хв. Потім нарізають смужки розміром 1х2 або 1х3 см. Термохімічні індикатори можна зберігати до 1 року при кімнатній температурі в місцях, захищених від світла.

6. Тести для контролю одного циклу стерилізації нумерують і розміщують у контрольних точках парових та повітряних стерилізаторів, дотримуючись рівномірного розподілу по всьому об'єму камери, у кількостях, зазначених у табл.  4.

7. Після закінчення стерилізації тести виймають зі стерилізатора і візуально визначають зміну їх агрегатного стану та кольору.

8. При задовільних результатах контролю хімічні тести повинні рівномірно розплавитись, змінити колір, а термохімічні індикатори - змінити колір, що свідчить про дотримання параметрів режиму стерилізації.

Продовження додатка 1

Таблиця 1

Рецептури хімічних тестів для контролю температурних режимів роботи парових стерилізаторів

Номер рецептури	Найменування складових частин	Колір, форма кристалів, запах	Нормативно-технічна документація	Кількість компонента, г	Температурні параметри, що підлягають контролю
					120 + 2	132 + 2
1	2	3	4	5	6	7
1	Сірка елементарна1	жовті кристали	ТУ 6-09-2546-77	100,00	+2	-
2	Кислота бензойна	безбарвні голкуваті кристали або білий порошок	ГФ Х ст. 9	95,24 ±0,01	+	-
	Барвник ііі фуксин кислий або феноловий червоний або бромтимоловий синій, або генціанфіолетовий		ТУ 6-09-3803-82 ТУ 6-09-5170-84 ТУ 6-09-2086-77	4,76 ±0,01
3	Кислота бензойна	безбарвні голкуваті кристали або білий порошок	ГОСТ 6413-77 ГОСТ 10521-78	99,90 ±0,01	+	-
4	Барвник3 Д /+/ - маноза	безбарвні кристали у вигляді ромбічних призм	ТУ 6-09-07-666-76	0,10 ±0,01 99,90 ± 0,01	+	-
5	Барвник ііі Нікотинамід	білий дрібнокристалічний порошок з слабким запахом	ГФ Х ст. 452 ТУ 6-09-08-852-82	0,10 ±0,01 99,90 ±0,01	-	+
6	Барвник ііі Сечовина	безбарвні кристали	ГОСТ 6691-77	0,10 ±0,01 95,24 ±0,01	-	+
	Барвник ііі			4,76 ±0,01

Таблиця 2

Хімічні тести для контролю температурних режимів роботи повітряних стерилізаторів

№ з/п	Найменування хімічної речовини	Колір, форма кристалів, запах	Нормативно-технічна документація	Кількість компонентів, г	Температурні параметри, що підлягають контролю, °C
					160 + 2 - 10	180 + 2 - 10
1	Левоміцетин	Білий або білий з слабким жовтувато-зеленуватим відтінком кристалічний порошок без запаху	ГФ Х ст. 371	100,0	+4	-
2	Кислота винна	Порошок білого кольору або прозорі безбарвні кристали	ГОСТ 5817-77 ГОСТ 21205-83	100,0	-	+
3	Гідрохінон	Безбарвні або світло-сірі сріблясті кристали	ГОСТ 19627-74	100,0	-	+
4	Тіосечовина	Блискучі безбарвні кристали	ГОСТ 6344-73	100,0	-	+

Таблиця 3

Термоіндикаторні фарби для контролю температурних режимів роботи повітряного стерилізатора при температурі 180 +2 /-10/°С, час витримки -60 хв

Марка термоіндикаторної фарби	Мінімально допустима температура стерилізації, °C	Колір фарби		Характеристика термоіндикаторної фарби
		вихідний	після діяння
ТІФ 29	170	світло-рожевий	темно-коричневий	свідок досягнення 1 мінімально допустимої температури 170° C
ТІФ 6	170	світло-зелений	коричневий	показник тривалості підтримання температури 170° C протягом /15 + 5/ хв

Таблиця 4

Кількість тестів для контролю одного циклу стерилізації

Вид стерилізатора	Місткість камери стерилізатора, л		Кількість контрольних точок, у які закладаються тести
Паровий стерилізатор	більше 100 більше 750	до 100 до 750	5 11 13
Повітряний стерилізатор	більше 80 більше 250 більше 500	до 80 до 250 до 500 до 1000	5 15 25 30

Додаток 2

до розділу 5 Інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів

Миття аптечного посуду

1. Звільнений від пакувального матеріалу новий посуд і посуд, що був у використанні (у неінфекційних відділеннях лікувально-профілактичних закладів), обмивають зовні і всередині водопровідною водою для звільнення від механічних забруднень і решток лікарських речовин, замочують у водному розчині мийного засобу з температурою 55 ±5 С протягом 25±5 хв. Дуже забруднений посуд замочують на більш тривалий час (від 2 до 3 год.).

2. Посуд, що був у використанні в інфекційних відділеннях, знезаражують на місці, а при надходженні до аптеки перед миттям дезінфікують.

Після дезінфекції посуд повинен бути промитий у проточній воді. Повторне використання одного й того самого дезінфекційного розчину не допускається.

3. Як мийні засоби при ручному митті посуду дозволяється використовувати теплу водну завись гірчиці (1:20) і розчин натрію гідрокарбонату 0,5% з мильною стружкою (мило господарське без запашника).

Для автоматичного і ручного миття аптечного посуду допускається використовувати мийні засоби, дозволені до застосування в Україні згідно з інструкцією до застосування.

4. Після замочування в розчині мийного засобу посуд миють у цьому самому розчині за допомогою йоржа або мийної машини. Для повноти змивання мийних засобів, які вміщують поверхнево-активні речовини, посуд обполіскують 5 разів проточною водопровідною і 3 рази очищеною водою, заповнюючи флакони і пляшки повністю. При автоматичному обполіскуванні в залежності від типу мийної машини час витримки в режимі обполіскування від 5 до 10 хв.

Після обробки мийними розчинами гірчиці або натрію гідрокарбонату з милом достатньо п'ятикратного миття водою (2 рази водопровідною і 3 рази очищеною водою).

Ступінь чистоти вимитого посуду і повнота змивання мийних засобів повинна контролюватися за методиками у відповідності до додатка 3.

Додаток 3

до розділу 5 Інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів

Обробка та контроль якості обробки аптечного посуду та пробок

1. Порядок обробки гумових пробок

1.1. Для закупорки флаконів та пляшок, у яких містяться водні, водноспиртові і масляні розчини, використовують пробки з гумової суміші марок ИР-21 (світло-бежевого кольору), ИР-119, ИР-119/1, ИР-119А (сірого кольору), 52-369, 52-369/1, 52-369/2 (чорного кольору), И-51-1, И-51-2, 1000-6, 1000-11, 52-1330, допускається використання пробок із гумової суміші марки 25П (червоного кольору) для водних розчинів екстемпорального виготовлення.

1.2. Перегляд та відбракування пробок повинні проводитися до їх обробки з метою виключення наступного занесення механічних включень.

1.3. Нові гумові пробки обробляють таким чином. Пробки миють уручну або в пральній машині в гарячому 55 ±5° С 0,5 % розчині мийних засобів "Лотос", "Астра" або інших протягом 3 хв (співвідношення маси пробок і маси розчину мийного засобу 1:5); промивають 5 разів гарячою водопровідною водою, кожний раз замінюючи її свіжою, і 1 раз очищеною водою; кип'ятять в 1 % розчині натрію гідрокарбонату протягом 30 хв, промивають 1 раз водопровідною водою і 2 рази очищеною. Потім вміщують у скляні або емальовані ємкості, заливають очищеною водою, закривають і витримують в паровому стерилізаторі при температурі 120 ±2  С протягом 60 хв, воду після цього зливають, і пробки ще раз промивають очищеною водою.

1.4. Після обробки пробки стерилізують у біксах у паровому стерилізаторі при температурі 120 ±2° С протягом 45 хв. Стерильні пробки зберігають у закритих біксах не більше 3 діб. Після розкриття біксів пробки повинні бути використані протягом 24 годин.

1.5. При заготівлі про запас гумові пробки після обробки, як зазначено в пункті 1.3, не піддаючи стерилізації, сушать в повітряному стерилізаторі при температурі не вище 50 С протягом 2 годин і зберігають не більше 1 року в закритих біксах або банках у темному прохолодному місці. Перед використанням гумові пробки стерилізують, як зазначено в пункті 1.4.

1.6. Гумові пробки, що були у використанні, промивають очищеною водою, кип'ятять в очищеній воді двічі по 20 хв, кожний раз замінюючи воду свіжою, і стерилізують, як зазначено вище (п. 1.4).

Гумові пробки, що були у використанні в інфекційних відділеннях, не підлягають дезінфекції і повторно не використовуються.

1.7. Алюмінієві ковпачки, які використовуються разом з гумовими пробками при закупорюванні флаконів і пляшок, обробляються таким чином. Алюмінієві ковпачки витримують 15 хв в 1 % або 2 % розчині мийного засобу, підігрітому до температури 75 ±5 С, потім розчин зливають і ковпачки промивають проточною водопровідною водою. Чисті ковпачки сушать у повітряному стерилізаторі в біксах при температурі 55 ±5 С. Зберігають у закритих ємкостях (біксах, банках, коробках) в умовах, які виключають їх забруднення.

2. Порядок обробки поліетиленових пробок

Нові поліетиленові пробки декілька разів промивають гарячою 55 ±5 С водопровідною водою, обполіскують водою очищеною і стерилізують шляхом занурення у свіжий 6% розчин водню перекису на 6 год, після чого промивають водою очищеною і сушать у сушильній шафі при температурі 55 ±5°С. Висушені пробки зберігають у стерильних банках з притертими пробками, біксах протягом 3 діб в умовах, що виключають їх забруднення.

3. Порядок обробки пластмасових гвинтових пробок

Нові пластмасові пробки декілька разів промивають гарячою 55 ±5 С водопровідною водою і сушать у сушильній шафі при температурі 55 ±5 С. Висушені пробки зберігають у закритих коробках, ящиках в умовах, які виключають їх забруднення. У разі забруднення пробок у процесі зберігання їх попередньо миють з використанням мийних засобів.

4. Контроль якості обробки аптечного посуду та пробок

4.1. Визначення ступеня чистоти

Ступінь чистоти вимитого посуду контролюють візуально за відсутності сторонніх уключень і рівномірністю стікання води зі стінок флаконів після їх обполіскування.

Після обполіскування пробок у промивних водах також повинні бути відсутні механічні включення у вигляді волокон або краплинних уключень, видимих неозброєним оком. Для визначення механічних включень у промивних водах після обполіскування пробок відбирають злив у кількості 200 мл у конічну колбу з притертою пробкою місткістю 250 мл, струшують протягом 5 с і після закінчення виділення бульбашок повітря вносять у зону перегляду і переглядають протягом 30 с.

4.2. Визначення повноти змивання мийних засобів

Повноту змивання синтетичних мийних і мийно-дезінфекційних засобів визначають за величиною pH потенціометричним методом. Після останнього обполіскування посуду або пробок pH промивної води повинен відповідати pH вихідної води.

1.3 Лікарські засоби, які поступають від промисловості, підлягають обов'язковому контролю за серіями на відповідність вимогам НТД (Державна фармакопея, стандарти, технічні умови та інше).

Медичні апарати, прилади, обладнання при прийомі на складі перевіряються на комплектність та технічний стан.

Прийом медичного майна, яке надійшло на медичні склади із центральних медичних складів, проводиться в термін до 20 діб, а майна, яке надійшло із медичних складів у військові частини - до 10 діб.

Лікарські засоби, якість яких перевірено на медичних складах МО України, повторній перевірці у військових частинах не підлягають, за виключенням виникнення-сумнів в їх ідентичності та якості.

У випадку виявлення нестач або браку медичного майна, яке надійшло із центральних медичних складів на медичні склади оперативного командування, викликається представник відправника вантажу для участі в прийомі майна, і складання акта. Представник відправника зобов'язаний прибути в триденний термін, не рахуючи часу на переїзд. При неприбутті представника отримувач медичного майна запрошує представника незацікавленої організації, який повинен мати посвідчення на право участі в прийомі. Прийомна комісія складає акт прийому за встановленою формою, до лкого додається. Транспортні документи, завірені органом транспорту; документи про якість (технічний стан); упакувальні листи (на все упаковане майно); етикетки з пачок, в яких виявлені розходження; копія посвідчення представника незацікавленої організації; комерційний акт або. акт загальної форми, якщо вони обґрунтовують вину відправника інші документи, які посвідчують нестачу або псування майна.

Акт прийому, на протязі трьох діб- після його складання направляється з додатками відправнику -майна.

На медичному складі акт прийому складається на медичне майно, яке надійшло від промисловості, на пересувні медичні установки, на отруйні, наркотичні та психотропні лікарські засоби, на медичне майно, яке надійшло без супроводжуючих документів, а також у усіх випадках при наявності розходжень за кількістю та якістю.

Медичне майно з медичних складів оперативного командування видаться на місці приймальникам військових частин або відвантажується залізничним або автомобільним, а в термінових випадках повітряним транспортом за вказівкою органу управління медичною службою.

Приймальниками- можуть 'призначатись штатні матеріально відповідальні особя. (військовослужбовці та службовці Збройних Сил, та Військово-морських Сил України), а також інші офіцери, прапорщики, мічмани за вказівкою командира військової частини.

Приймальнику на право отримання медичного майна видається довіреність. Отруйні, наркотичні та психотропні лікарські засоби, а також спирт етиловий видаються за окремим дорученням.

Приймальник при отриманні медичного майна на медичному складі зобов'язаний перевірити, кількість предметів майна, наявність на етикетках лікарських засобів даних про аналіз і запас термінів придатності, комплектність і технічну документацію медичної техніки.

Якщо медичне., майно 'було завчасно упаковано на складі, то воно приймається за кількістю місць за виключенням отруйних, наркотичних та психотропних лікарських засобів, а також окремих дорогоцінних та дефіцитних препаратів, які приймаються за фактичною наявністю.

Медичним складам претензії на кількість та якість медичного майна, яке видано приймальнику, не пред'являються, за виключенням випадків схованого браку.

Прийом медичного -майна, яке доставляється приймальником (здавачем), проводиться матеріально відповідальною особою на підставі нарядів.

У випадку виявлення невідповідності кількості або якості майна, яке приймається з даними,, вказаними в нарядах, -наказом- начальника складу призначається комісія, яка зобов'язана перевірити фактичну кількість і якість майна, яке надійшло і скласти акт прийому.

В аптеці акт прийому складається у .всіх випадках на пересувні медичні установки, які надійшли у військову частину, отруйні, наркотичні та психотропні лікарські засоби, при надходженні медичного майна без супроводжувальних документів та при наявності розходжень за кількістю та якістю.

Медичному складу висилається підтвердження про прийом майна, а при невідповідності фактичної наявності та якості майна даним, які вказані у супроводжувальних документах, - акт прийому і претензійний лист.

Медичне майно, закуплене на місці, приймається та оприбутковується за накладними, які виписуються на підставі оплачених рахунків та товарних чеків.

Результати вибіркової, перевірки- якості продукції розповсюджуються на всю поставлену партію лише у випадках, передбачених стандартом, ТУ або договором.

При виявленні в 'імпортній медичній продукції порушень за кількістю та якістю (включаючи некомплектність та невідповідність асортименту) комісія складає рекламаційний акт. У рекламаційному акті вказується:

• дата і номер акта; початок і закінчення перевірки продукції;

• прізвища та ініціали осіб, які приймали участь в складанні акта;

• точне найменування, медичної продукції;

• назва іноземного постачальника;

• номер контракту і трансу;

• заводський номер медичної техніки;

• номер накладної прикордонної станції або іноземної станції відправлення;

• дата прибуття та час зберігання вантажу до проведення експертизи;

• найменування зовнішньоторгового об'єднання;

• дефекти, виявлені в продукції, яка надійшла, некомплектність і внутрішньотарні нестачі, перелік та кількість частин, що не вистачає, деталей, лікарських засобів у порівнянні із специфікацією (упакувальними листами);

• інші дані, які на думку, осіб, що приймали участь в складанні акта, необхідно вказати для підтвердження дефекту.

У необхідних випадках до рекламаційного- акта додаються документи, які доказують (фотокартки продукції, яка рекламується, аналізи арбітражних лабораторій, висновки експертних організацій та інше).

За індивідуальними рецептами лікарів інших військових частин та лікарів медичних установ Міністерства охорони здоров'я України відпуск проводиться тільки за письмовим дозволом начальника медичної служби військової частини.

Отруйні, наркотичні та психотропні лікарські засоби відпускаються в порядку, який встановлений Інструкцією щодо поводження з отруйними, наркотичними та психотропними лікарськими засобами в Збройних Силах України.

Витратне (не категорійне) медичне майно, яке сидано з аптеки, списується з обліку прямою витратою. Предмети, які стоять щоденній вибірці, списуються щомісяця на підставі записів у книзі обліку щоденної витрати медичного майна, а предмети, які не входять у щоденну вибірку за актом списання один раз три місяці за фактичною витратою. Списані предмети повинні підтверджуватися рецептами і вимогами, а також заявками на ремонт.

Обов'язковому щоденному обліку підлягають:

• отруйні, наркотичні та психотропні лікарські засоби;

• антибіотики;

• дорогоцінні та дефіцитні імпортні лікарські засоби;

• засоби для наркозу та снодійні лікарські засоби;

• спирт етиловий (в тому числі і в сумішах) і спиртові настойки;

• перев'язувальні засоби (вати, марля і вироби із них);

• предмети, які вміщують дорогоцінні метали (плівки рентгенівські, фотопапір та інш.).

Начальник медичного управління оперативного командування має право визначати додаткову номенклатуру та затверджувати список медичного майна, яке підлягає щоденній вибірці.

Медичне майно, яке витрачається аптекою на виробничі потреби (посуд, пробки, пакети, вата, марля, спирт етиловий та інш.), списуються з обліку щоквартально за актом списання.

Медичним складам на виробничі потреби, відпуск медичного майна проводиться зі їхніми заявками- і оформляється нарядом органу управління медичної служби, якому підпорядкований склад. Витрата цього майна на складі підтверджується актом, на підставі якого майно списується з обліку.

Перевірки виробничої діяльності медичних закладів, лікувальних установ,аптек.

Посадові особи в межах наданих їм прав зобов'язані здійснювати попередній контроль законності і доцільності витрат медичного майна, коштів, проведення заходів щодо питань забезпечення медичним майном під час підписання наказів, розпоряджень, первинних облікових документів, затвердженні планів та інші.

Формами попереднього контролю є: інвентаризація медичного майна, перевірка діяльності органу управління медичною службою, установи та підрозділу медичного постачання, документальна ревізія.

Інвентаризація медичного майна як самостійна форма наступного контролю проводиться спеціально створеною комісією один раз на рік за станом на 1 жовтня. Крім того, інвентаризація медичного майна обов'язкова при:

• прийманні та здачі посади матеріально-відповідальними особами, а також при вибуванні у відпустку матеріально-відповідальних осіб (тільки з майна, закріпленого за конкретними посадовими особами);

• при прийманні та. здачі справ і посади начальника медичної служби військової частини, начальника складу;

• передачі, перепідпорядкуванні, переході на забезпечення в іншу військову частину;

• розформуванні військової частини;

• перевірці господарської діяльності та документальній ревізії військової частини.

Для проведення інвентаризації медичного майна у військовій частині щорічно призначається спеціально створена (інвентаризаційна) комісія, склад якої віддається наказом командира частини. Головою комісії призначається офіцер, а членами комісії - офіцери, прапорщики, мічмани, цивільний персонал військової частини, які знають організацію та ведення військового (корабельного) господарства, а також особливості роботи з медичним майном. Члени спеціально створеної комісії не повинні бути пов'язані у службовому відношенні з посадовими особами, яких перевіряють.

Перед початком інвентаризації командиром військової частини або призначеною ним посадовою особою проводиться інструктаж член інвентаризаційної комісії про мету та завдання наступної інвентаризації, порядок роботи, права, обов'язки та відповідальність усіх членів комісії.

Членами інвентаризаційної комісії вивчаються накази, директиви, статути, положення та інші керівні документи по роботі з медичним майном, обліку та звітності. Вивчаються також акти попередньої інвентаризації, а при необхідності і акти останньої перевірки господарської діяльності медичної служби. Члени комісії знайомляться з висновками вищого органу управління медичною службою за поданими військовою частиною звітами та донесеннями з медичного забезпечення.

У ході проведення інвентаризації перевіряється стан обліку медичного майна та його' відповідність вимогам керівних документів. Особливо ретельно перевіряються правильність оформлення та ведення книг і карток обліку. При необхідності в аптеку військової частини (лікувального закладу) з підрозділів здаються непотрібні та невикористані предмети медичного майна.

Термін проведення інвентаризації визначається в наказі по військовій частині. Для військових частин він не повинен перевищувати 5 діб, для лікувальних закладів - 10 діб, медичних складів - 20 діб

З початком інвентаризації тимчасово припиняється робота аптеки (складу) з видачі та приймання медичного майна. В окремих випадках приймання та видача медичного майна може проводитись тільки за розпорядженням начальника медичної служби військової частини (начальника медичного, складу) у присутності голови або члена комісії.

У процесі інвентаризації,-як правило, яка проводиться у денний час, медичне майно перераховується (переважується, переміряється), одночасно перевіряється його придатність до використання і відповідність комплектності обліковим даним. Щодо складних виробів медичної техніки, крім перевірки наявності та відповідності технічного стану, проводиться звірення їх заводських номерів з даними формулярів, паспортів та облікових документів.

Зняття залишків медичного майна проводиться за всією номенклатурою.

Часткова перевірка наявності та якісного стану майна не допускається. Забороняється також визначення фактичної наявності та якісного стану медичного майна за даними книг та карток обліку. Майно, видане у тимчасове користування і відсутнє у період інвентаризації у військовій частині, лікувальному закладі перевіряється за обліковими даними книги видачі майна.у тимчасове, користування (ф.37).

Медичне майно, упаковане у тару, перевіряється на кількість та якість шляхом відкриття тари. Непошкод'жена заводська або складська упаковка, яка має встановлене маркування, а також опломбована постачальником, відкривається вибірково з обов'язковою перевіркою 10-15% місць.

Безпосередньо перед зняттям залишків майна матеріальні кімнати аптеки, сховища та інші приміщення, де зберігаються матеріальні засоби, опечатуються особистою печаткою представника інвентаризаційної комісії або уповноваженої ним особи, а також печаткою матеріально-відповідальної особи. Такий порядок опечатування дотримується після закінчення робочого дня і на весь період зняття залишків. Допуск в матеріальні кімнати (сховища) посадових осіб проводиться у присутності голови або членів інвентаризаційної комісії.

Результати виконаної роботи комісія оформляє актом зняття залишків медичного майна (ф.11), що підписується головою, членами комісії та матерально-відповідальною особою.

Акт підписується комісією і затверджується командиром військової частини.

Після закінчення перевірки усіх об'єктів інвентаризації та складання актів зняття залишків оформляється акт інвентаризації за довільною формою. Акти оформляються у двох примірниках, підписується головою та членами інвентаризаційної комісії, а також у порядку ознайомлення начальником медичної служби і затверджується командиром військової частини. У ньому зазначаються результати зняття залишків наявності та якісного (технічного) стану медичного майна по кожному підрозділу (об'єкту інвентаризації). В акті відображаються також умови зберігання медичного майна, причини виникнення нестач та надлишків, стан і недоліки в обліку медичного майна, заходи, які необхідно вжити для усунення усіх виявлених недоліків, позитивні сторони в обліку та зберіганні медичного майна. Вносяться пропозиції щодо подальшого використання надлишків та непотрібних військовій частині предметів медичного майна.

До акта інвентаризації додаються акти - зняття залишків, а також пояснення посадових осіб, довідки та;інпіі документи, що пояснюють висновки і пропозиції.

За підсумками інвентаризації начальник аптеки (начальник обліково-операційного відділу або відділення медичного складу) розробляє план заходів щодо усунення виявлених комісією недоліків.

Планові документальні ревізії і перевірки передбачаються в річних планах контрольно-ревізійної роботи, що затверджуються відповідними посадовими особами.

Позапланові ревізії і перевірки військових частин проводяться за рішенням посадових осіб органів управління медичною службою з метою перевірки фактів зловживань, розтрат, розкрадань і псування матеріальних засобів.

Терміни, задача і -порядок проведення позапланових документальних ревізій і перевірок, .визначаються посадовими особами, за рішенням яких вони проводяться.

При проведенні документальної ревізії (перевірки) органу управління медичною службою з питань медичного постачання перевіряється:

• правильність і законність визначення потреби в медичному майні і коштах для його заготівлі;

• повнота реалізації фондів, що виділяються на майно, законність оформлення договорів на постачання продукції;

• наявність наднормативних запасів і запасів медичного майна, які використовуються і заходи для їхнього перерозподілу і реалізації;

• правильність упорядкування і достовірність планувальних, облікових і звітних документів;

• законність оформлення нарядів, дотримання державної дисципліни при витраті медичного майна;

• стан контрольно-ревізійної роботи;

• стан роботи з попередження і посилення боротьби з безгосподарністю, незаконною витратою (використанням), утратами, нестачею і розкраданнями медичного майна (особливо наркотичних і прирівняних до них лікарських засобів) і коштів, а також щодо відшкодування заподіяного державі матеріального збитку;

• своєчасність і якість виконання пропозицій щодо усунення недоліків за актами попередніх ревізій (перевірок) і вказівок вищих органів управління;

• правильність і ефективність організації і ведення економічної роботи, виявлення внутрішніх резервів і -відпрацювання практичних рекомендацій щодо їх використання в діяльності медичної служби;

• стан матеріально-технічної бази підпорядкованих медичних складів, депо, аптек і заходи щодо її подальшого удосконалювання.

Перевіряються і інші питання за вказівкою посадових осіб, що призначили ревізію (перевірку).

Окремі особливості проведення інвентаризації медичного майка в аптеці військової частини і вимоги до розміщення й утримання аптеки, порядку виготовлення і відпустки лікарських засобів, а також перевірки урахування, збереження і витрати медичного майна визначені Посібником із роботи військових аптек.

Задача і терміни проведення ревізії (перевірки) визначаються в плані її проведення, що розробляється.головою комісії, затверджується особою, що призначила ревізію (перевірку).

Термін проведення ревізії (перевірки) не повинний перевищувати 40 днів, продовження його припускається тільки посадовою особою, що призначила ревізію (перевірку).

За підсумками проведення ревізій і перевірок узагальнюється позитивний досвід в організації постачання медичним майном і його технічним забезпеченням. Приймаються заходи для удосконалювання організації медичного постачання і технічного забезпечення за підпорядкованістю.

Результати ревізії (перевірки) оформляються актом Акт складається на основі встановлених при ревізії (перевірці) документально підтверджених фактів. Порушення законності витрати, зміна якісного стану, а також виявлені втрати матеріальних засобів повинні підтверджуватися в акті розрахунками в кількісному і вартісному вираженнях. У акті викладається також стислий аналіз причин виявлених порушень, і указуються винні в цьому посадові особи. У випадках, коли матеріально відповідальні особи мають претензії до комісії з викладеного в акті матеріалу, до нього додакггься необхідні документи і письмові пояснення (рапорт, заява) посадових осіб, винних у виявлених порушеннях.

Виявлені при інвентаризації, ревізії (перевірці) надлишки медичного майна на підставі, наказу командира військової частини записуються на прихід, а недостача, що перевищують норми природної трати, записуються в книгу урахування недостач і списуються за книгами і картками обліку тільки після адміністративного розслідування й ухвалення рішення командиром військової частини.

Винні в недостачі матеріальних засобів притягуються до відповідальності у встановленому законом порядку.

Контроль за усуненням недоліків і виконанням пропозицій за актом ревізії (перевірки) здійснюють командир військової частини і посадова особа, що призначила ревізію (перевірку).

У термін, встановлений в акті ревізії (перевірки), командир військової частини зобов'язаний подати доповідь про усунення виявлених недоліків і порушень посадовій-особі, що призначила ревізію (перевірку).