Приймання рецептів, виготовлення і відпуск лікарських засобів
При прийманні рецептів на лікарські засоби, до складу яких входять отруйні або сильнодіючі лікарські засоби, фармацевт зобов'язаний уточнити вік пацієнта, перевірити правильність дозування, сумісність прописаних інгредієнтів у лікарській формі й підкреслити червоним олівцем найменування отруйного препарату.
Отруйні й наркотичні засоби, що входять до складу лікарського засобу, відважуються провізором-технологом у присутності асистента, після чого штанглаз негайно забирається в шафу. На звороті рецепта й паспорті письмового контролю провізор-тсхнолог розписується у видачі, а фармацевт в одержанні необхідної кількості отруйних речовин із вказівкою їх найменування, кількості й дати.
Отримана фармацевтом отруйна речовина має бути негайно використана для виготовлення лікарського засобу, що негайно ж передається провізору-технологу для перевірки.
Виготовлені лікарські засоби, що містять отруйні речовини, опечатуються особою, що перевірила лікарську форму, або укупорюються «під обкатування» і зберігаються до відпуску в окремій шафі, що зачиняється.
Якщо в рецепті поряд з іншими інгредієнтами прописані отруйні, наркотичні й сильнодіючі речовини, то відпускати їх окремо (не в складі виготовленого лікарського засобу) забороняється.
Наркотичні лікарські засоби, що виписують на спеціальних рецептурних бланках, відпускаються тільки з аптек, прикріплених для цих цілей до територіальних амбулаторно-поліклінічних установ.
1) Rp.: Solutionis Natrii chloridi 0,9% 100 ml
Sterilisa!
Da. Signa: Для внутрішньовенного введення.
Дана лікарська форма – розчин для ін'єкцій.
Розрахунки: натрію хлориду 0,9 г
води очищеної до 100 мл
В асептичних умовах на стерильних терезках відважуємо простерилізований натрію хлорид, поміщаємо у стерильну мірну колбу місткістю 100 мл і розчиняємо у частині води для ін’єкцій, після цього доводимо водою для ін’єкцій до об’єму 100 мл, і контролюємо якість.
Фільтруємо у стерильну склянку для відпуску і стерилізуємо в автоклаві при температурі 120С протягом 12-15 хвилин.
Оформляємо до відпуску. «Для ін’єкцій».
ППК
Дата № рецепту
Natrii chloridi 0,9
Aquae purificatae ad 100 ml
Vзаг.= 100 ml
Приготував (підпис)
Перевірив (підпис)
Відпустив (підпис)
2) Rp.: Solutionis Glucosi 40% - 100 ml
Sterilisa!
Da. Signa: По 10 мл внутрішньовенно.
Рідка лікарська форма – стерильний розчин для ін’єкцій.
Розрахунки: кількість глюкози (9,8% води)
води очищеної до 100 мл.
В асептичній кімнаті в мірній колбі ємністю 100 мл розчиняємо глюкозу «Для ін’єкцій», додаємо стабілізатор і доводимо об’єм розчину до 100 мл водою очищеною. Проводимо первинний аналіз, фільтруємо, закупорюємо, перевіряємо на відсутність механічних домішок.
Стерилізуємо негайно після принотування при 110С протягом 8 хвилин. Після стерилізації проводимо вторинний контроль якості розчину.
Оформляємо до відпуску. «Для ін’єкцій».
ППК
Дата № рецепту
Glucosi 44,3 (9,8%)
Liquoris Wejbeli 5 ml
Aquae purificatae ad 100 ml
Vзаг.= 100 ml
Приготував (підпис)
Перевірив (підпис)
Відпустив (підпис)
3) Rp.: Therpinihydrati 2,0
Natrii hydrocarbonatis 2,0
Aquae purificatae 100 ml
Misce. Da. Signa. По 1 столовій ложці 3 рази на день.
Даний лікарський препарат є суспензією з терпингідратом - речовиною з нерізко вираженими гідрофобними властивостями.
У підставку відміряють бюреткою 80 мл води очищеної і 20 мл 5% розчину натрію гідрокарбонату. У ступці розтирають 2,0 г терпингідрата з 10 краплями спирту (важкопорошкована речовина), потім додають 1,0 г желатози і 1,5 мл розчини натрію гідрокарбонату. Все ретельно розтирають до отримання пульпи (однорідної суміші). Потім додають (невеликими порціями) розчин натрію гідрокарбонату, зливаючи одержану суспензію у флакон для відпуску.
ППК (лицьова сторона)
Дата № рецепту
Aquae purificatae 80 ml
Solutionis Natrii hydrocarbonalis 5% 20 ml
herpini hydrati 2,0
Gelatosae 1,0
Vзаг.= 100 ml
Приготував (підпис)
Перевірив (підпис)
Відпустив (підпис)
4) Rp.: Chloroformii
Olei Camphorati
Olei Hyoscyami
Olei Terebinthinae rectificati aa 15,0
M. D. S. Для розтирання.
Дана лікарська форма — лінімент-розчин, що складається із взаємно розчинних рідин і містить камфору — пахучу гідрофобну речовину.
У сухий тарований флакон оранжевого скла (камфора і хлороформ світлочутливі) відважують 1,63 камфори і 13,37 соняшникові олії.
Флакон нагрівають на водяній бані до 50°С і розчиняють камфору в олії.
Після охолоджування у флакон відважують 15,0 олії блекоти.
В останню чергу відважують по 15,0 хлороформу і олії терпентинової (пахучі і леткі компоненти).
Лінімент упаковують у скляний флакон оранжевого скла з вузьким горлом укупорюють пластмасовим коркомі кришкою, що нагвинчується.
Лінімент оформляють етикеткою «Зовнішнє» і попереджувальними написами: «Зберігати в прохолодному місці», «Зберігати в захищеному від світла місці», «Перед вживанням збовтувати», «Берегти від дітей».
ППК
Лицьова сторона Зворотна сторона
Дата № рецепта Камфорної олії
Camphorae 1,63 ρ = 0,920 (за ГФ IX 10%)
Olei Helianthi 13,37 920,0 - 100 г камфори
Olei Hyoscyami 15,0 15,0 — х
Chloroformii 15,0 х = 1,63 камфори
Olei Terebinthinae Олії соняшникової
rectificati 15,0 15,0 - 1,63 = 13,37
mзаг.= 60,0 Олії блекоти 15,0
Приготував (підпис) Хлороформу 15,0
Перевірив (підпис) Олії терпентинової 15,0
Відпустив (підпис)
5) Rp.: Acidi ascorbinici 0,1
Glucosi 0,5
Thiamini bromidi 0,05
M. f. pulv.
D. t. d. № 30
S. по 1 порошку 2 рази на день.
Виписано тверду лікарську форму для внутрішнього застосування, що є складним дозованим порошком. Порошок виписаний розподільним способом, з лікарськими речовинами, що відрізняються прописаною кількістю. За дисперсологічною класифікацією - це вільна всебічно-дисперсійна система з газоподібним дисперсійним середовищем (повітря) і твердою дисперсною фазою (дрібнодисперсні частки різного розміру й форми).
У ступку № 6 поміщають 15,0 г глюкози, подрібнюють і змішують із 1,5 г тіаміну броміду. В останню чергу додають 3,0 г аскорбінової кислоти.
Перевіряють однорідність порошку й розважують за допомогою ваг ВР-1 або ВР-2 по 0,65 г на 30 доз.
Порошки упаковують у парафіновані або вощені капсули, оскільки кислота аскорбінова - гігроскопічна речовина і легко оксидується; глюкоза й тіаміну бромід - гігроскопічні речовини.
Порошки складають по п'ять, поміщають у паперовий пакет, наклеюють номер рецепта. Оформляють етикетками «Внутрішнє», «Берегти від дітей».
ППК
Лицьова сторона Зворотний бік
Дата № рецепту Кислоти аскорбінової:
0,1 х 30 = 3,0
Glucosi 15, 0 Глюкози: 0, 5 х 30 = 15, 0
Thiamini bromidi 1,5 Тіаміну броміду:
0,05 х 30 =1,5
Acidi ascorbinici 3,0 Розважування:
0,1 + 0,5 + 0,05 = 0,65
0,65 № 30 Загальна маса:
15,0 + 1,5 + 3,0 = 19,5
Приготував (підпис)
Перевірив (підпис)
Відпустив (підпис)
6) Rp.: Sulfuris praccipitati 2,0
Glycerini5,0
Aquae purificatac 100 ml
Miscc. Da. Signa. Втирати в шкіру голови.
Як стабілізатор суспензій сірки для зовнішнього застосування використовують калієве або зелене мило з розрахунку на 1,0 г сірки 0,1-0,2 г мило.
Сірку розтирають з частиною гліцерину 0,8-1,2 р. До одержаної пульпи додають решту гліцерину і очищеної води, перемішують і переносять суміш у флакон для відпуску. У флакон додають 0,2 г калієвого мила і ретельно збовтують.
ППК (лицьова сторона)
Дата № рецепту
Sulfuris praecipitati 2,0
Glycerini 5,0
Aquae pun ficatae 100 ml
Saponis medicinalis 0,2
mзаг.=107,21
Приготував (підпис)
Перевірив (підпис)
Відпустив (підпис)
7) Rp.: Hydrargyri oxydi flavi 0,5
Paraffini liquidi 0,5
Vaselini 20,0
Lanolini 4,0
Misce, fiat unguentum
Da. Signa. Мазь ртутна жовта.
Дана лікарська форма - очна мазь тритураційна, до складу якої входить сильнодіюча барвна речовина – ртуті окис жовтий.
Мазь готуємо в асептичних умовах. У стерильній ступці розтираємо 0,5 г ртуті окису жовтої в сухому вигляді, потім з вазеліновим маслом. Частинами додаємо очну основу, відважену заздалегідь на стерильну пергаментну капсулу. Все старанно змішуємо до однорідності і оформляємо до відпуску.
ППК (лицьова сторона)
Дата № рецепту
Hydrargyri oxydi flavi 0,5
Olei Vaselini gtt. XV /0,1=3 краплі/
Vaselini pro oculi sterile 20,0
Lanolini anhydrici sterile 4,0
Addita aseptice
Приготував (підпис)
Перевірив (підпис)
Відпустив (підпис)
8) Rp.: Emulsi olei Persicorum 100,0
Coffeini-natrii benzoatis 0,5
Misce. Da. Signa: По 1 столовій ложці 3 рази на день.
Олійна емульсія типу О/В с водорозчинною речовиною - кофеїн-бензоатом натрію (список Б).
У порцелянову (фарфорову) ступку поміщаємо 5,0 г желатози і ретельно її розтираємо, потім додаємо 7,5 мл води, змішуємо, одержуємо гідрозоль, а потім поступово (краще по краплях) додаємо 10,0 г персикової олії при ретельному розтиранні й емульгуванні. Масу кілька разів зі стінок ступки і товкачика збираємо целулоїдною пластинкою. Перевіряємо готовність первинної емульсії, і потім до неї поступово додаємо воду, яку розраховуємо:
100 - (7,5 + 5,0 + 10,0) = 77,5 мл.
Оскільки в емульсію входить кофеїн-бензоат натрію, то для його розчинення залишаємо приблизно 20-25 мл води (або використовуємо 10% концентрований розчин - 5 мл), а рештою води розбавляємо первинну емульсію. Після цього додаємо розчин кофеїн-бензоату натрію.
ППК
Дата № рецепта
Gelatosae 5,0
Aquae purificatae 7,5
Olei Persicorum 10,0
Aquae purificatae 77.5
Coffeini-natrii benzoates 0,5
mзаг. = 100,5
Приготував: (підпис)
Перевірив: (підпис)
Відпустив (підпис)
9) Rp.: Solutio Natrii bromidi 5% - 150 ml
Tincturae Valerianae
Sirupi simplicis ana 10 ml
Misce. Da. Signa: По 1 столовій ложці 3 рази на день.
Опалесціююча мікстура з настойкою валеріани та в'язкою речовиною – сиропом цукровим.
Необхідно звернути увагу, що в мікстурі прописаний сироп цукровий за об'ємом, але так як це в'язка рідина, то дозувати його можна і за масою з урахуванням густини, яка дорівнює 1,3 г/мл (тобто замість 10 мл сиропу відважують (1,3 х 10 = 13 г).
Що стосується настойки валеріани, то її відмірюють піпеткою або мірним циліндром і додають в останню чергу до готової мікстури.
Мікстуру готують таким чином: у відпускний флакон за розміром, який відповідає об'єму рідини, відмірюють 150 мл 5 % розчину натрію броміду, потім 10 мл сиропу цукрового і в останню чергу 10 мл настойки валеріани. Флакон закупорюють і оформляють до відпуску.
ППК (лицьова сторона)
Дата № рецепта
Solutionis Natrii bromidi 5% - 150 ml
Sirupi simplicis 10 ml (або 13,0)
Tincturae Valerianae 10 ml
V заг. = 170 мл
Приготував (підпис)
Перевірив (підпис)
Відпустив (підпис)
10) Rp.: Solutionis Furacilini (1:5000) 250 ml
Da. Signa: Для полоскання.
Розчин для зовнішнього застосування з мало розчинною у воді (1:4200) речовиною.
Розчин фурациліну готують на ізотонічному розчині натрію хлориду (0,9%), що посилює фармакологічну дію фурациліну.
Розрахунки: Води очищеної 250 мл
Натрію хлориду 2,25
Фурациліну 0,05
У колбу з термостійкого скла відмірюють 250 мл очищеної води і додають 2,25 г натрію хлориду.
0,9 г 100 мл
х г 250 мл 
.
Фурацилін відважують з урахуванням правил для барвних речовин. На окремих терезах відважують 0,05 г фурациліну і додають колбу. Вміст колби нагрівають до повного розчинення фурациліну і проціджують у флакон для відпуску.
ППК (лицьова сторона)
Aquae purificatae 250 ml
Natrii chloride 2,25
Furacilini 0.05
Vзаг. =250 ml
Приготував (підпис)
Перевірив (підпис)
Відпустив (підпис)
Гомеопатичні рецепти відрізняються від звичайних не тільки змістом, а й оформленням.
Кількість ліків повинна бути мінімальною. Призначення більше 3-4 ліків в одному рецепті не вважається правильним.
Не рекомендується призначати відразу декілька ліків у низьких розведеннях. Крім того, включаючи декілька ліків в один рецепт треба враховувати їх взаємодію.
До основних гомеопатичних засобів належать:
есенції (першонастойки);
тинктури (настойки);
розчини, які готуються з речовин, що розчиняються в 45 і 90% спирті або воді;
тритурації (розтирання).
Рідкі ліки готують з вигідної тинктури шляхом розведення з індиферентною речовиною (водою спиртом, молочним цукром).
Розведення проводиться в співвідношенні «Д»/десяткова шкала/, або «С»/сотенна шкала/, або розведення до 50000/шкала «М»/ Кожне розведення «Д» або «С» містить лікарської речовини в пропорції до розчинника 1:9 або 1:99, так що загальна кількість ліків становить 10 або 100 одиниць. У процесі розведення одна частина попереднього розведення вноситься в склянку з наступним розведенням і багаторазово струшується. За аналогією прготовлюються порошкові розтирання з молочним цукром.
Якість гомеопатичних препаратів визначають за наступними показниками:
густина рідини,
вміст етилового спирту,
вміст екстрактивних речовин,
вміст жирних олій,
вміст алкалоїдів,
вміст відновників,
забарвлення есенцій, настоянок і радких розведень та ін.
Рівномірність розподілу лікарської речовини в тритураціях визначають за допомогою лупи або мікроскопа. В низьких розведеннях можна визначати забарвлення, запах, смак водповідних лікарських речовин. У деяких випадках для перевірки тритурації використовують явище перкристалізацїї лікарських речовин з перенасичених розчинів.
Величину часток металів і вугілля в тритураціях вимірюють под мікроскопом.
Гомеопатичні лікарськи препарати залежно від виду лікарської форми відпускають у флаконах, коробках, пакетах.
На етикетках вказують назву лікарського препарату на латині, але російськими літерами, наприклад: тартару, еметікус, сульфурис, солюбуліс і т.д. На цій же етикетці вказується порядок і черговість приймання ліків.