Тема уроку: „Україна – наш спільний дім”

Головна мета:

• ознайомлення учнів з основними державотворчими подіями становлення незалежної України, вивчення основних засад демократичного та суспільного ладу України, її досягнень за останні роки;

• закріплення знань про державну символіку (Герб, Прапор, Гімн, Основний Закон України – Конституцію); про такі поняття та категорії, як народ, нація, етнос, держава, громадянин, громадянські права та обов’язки;

• зміцнення громадянських якостей учнів;

• формування ціннісного ставлення до держави, суспільства, мови, сім’ї, самого себе; почуття особистої відповідальності за долю своєї держави та українського народу.

Оформлення:

панно „Державні символи України”, Конституція України, репродукції краєвидів України, вишитий рушник, букет із гілок червоної калини та пшеничних колосків.

Хід уроку

Звучать урочисто святкові фанфари (Пісня «Україна» Тараса Петриненка)

Учениця: (Аліна)

Ти чуєш, як шумить Дніпро,

Як лине пісня солов’їна?

То все на щастя, на добро,

То наша рідна Україна.

Не згасла проведена зоря,

Не впала правда на коліна.

У кожній думі Кобзаря

Живе могутня Україна.

В боях щербили ми шаблі

І воскресали на руїнах.

По всій землі, святій землі

Гриміла славна Україна.

І слава Хортиці гучна,

І Берестечка кров невинна –

То все вона, для всіх одна,

То наша вільна Україна.

Тут все твоє – степи, гаї,

У небі туга журавлина.

Нехай повік в душі твоїй

Не згасне наша Україна.

Учитель:

Так, ми УКРАЇНЦІ, діти не просто української землі, а громадяни вільної, незалежної демократичної держави. Рівно 20 років минуло відтоді, як Україна, пройшовши нелегкий, тернистий шлях, стала самостійною, вільною державою, і тому сьогодні мені б хотілося поговорити з вами про здобутки і втрати на цьому шляху, про мрії і плани на майбутнє, адже кому, як не вам, розбудовувати нашу державу, примножувати її славу, зміцнювати її авторитет.

Відомий французький учений Г.Коль у 1841 році писав:”Немає найменшого сумніву, що колись велетенське тіло російської імперії розпадеться, і Україна стане вільною державою. Час цей наближається поволі, але неухильно. Українці є нація з власною мовою, культурою та історичною традицією. Україна роздерта поміж сусідами. Але матеріал для Української держави готовий: коли не нині, то завтра з’явиться будівничий, що збудує з тих матеріалів велику незалежну українську державу».

І довгожданий час настав. 16 липня 1990 року Верховна Рада Української республіки приймає важливий документ - Декларацію про державний суверенітет України. Декларація стала першим кроком до незалежності нашої держави, відчутним рушієм у боротьбі за волю.

Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом солов’я,

Зветься величаво – Україною,

Земле зачарована моя.

Нині свято нашого народу.

Свято України, її роду!

Так, Україна здобула волю і незалежність. 24 серпня 1991 року було проголошено Акт про незалежність України, який завершив тисячолітнє прагнення українського народу до волі, до створення своєї суверенної держави. Цей день назавжди залишиться пам’ятним днем, адже, саме в цей день, перед усім світом постала держава з давньою славною історією, оригінальною духовною культурою, зі своїми символами, мовою, чесними, працьовитими, миролюбними людьми - українським народом. І сьогодні хочеться сказати словами відомого прикарпатського поета С.Пушика: „ .Є на світі Україна! Не грудка, а земля з народом є!” Саме так звучить тема нашого уроку і саме ці слова є епіграфом до нього.

Учениця: (Юля)

Святковий день – двадцять четверте серпня,

Так хочеться усмішок і пісень.

Віднині Україна незалежна.

Запам’ятайте, люди, світлий день!

Здійснилась давня заповітна мрія,

Бажання і надія поколінь.

Це почуття свободи серце гріє

І піднімає думи височінь.

Давайте ж станемо пліч-о-пліч всі народи,

Щоб славу України відродить.

Щоб дружно жити, в радості і згоді,

Ми України сестри і брати!