4.4. Йод у медицині.

Антисептичні властивості Йоду в хірургії першим використав лікар Буане. Як не дивно, самі прості лікарські форми Йода - водні та спиртові розчини - дуже довго не знаходили застосування в хірургії, хоча ще в 1865 - 1866 рр.. великий російський хірург М. І. Пирогов застосовував Йодну настоянку при лікуванні ран.

Препарати, що містять Йод, мають антибактеріальні та протигрибкові властивості, вони роблять також протизапальну та відволікаючу дію; їх застосовують зовнішньо для знезараження ран, підготовки операційного поля. При прийомі всередину препарати Йода впливають на обмін речовин, підсилюють функцію щитовидної залози. Малі дози Йода (мікроЙод) гальмують функцію щитовидної залози, діючи на утворення тиреотропного гормону передніх часток гіпофіза. Оскільки Йод впливає на білковий і жировий (ліпідний) обмін, він знайшов застосування при лікуванні атеросклерозу, оскільки знижує вміст холестерину в крові, підвищує також фібринолітичну активність крові.

Для діагностичних цілей використовують рентгеноконтрастні речовини, що містять Йод. При тривалому застосуванні препаратів Йода і при підвищеній чутливості до них можлива поява Йодизм - нежить, кропивниця, набряк Квінке, сльозотеча, Угревідний висип (йододерма). Препарати Йода не можна приймати при туберкульозі легенів, вагітності, при захворюваннях нирок, хронічній пЙодерміі, геморагічних діатезах, кропивниці.

4.5. Препарати Йода.

Йод - унікальне лікарську речовину. Він визначає високу біологічну активність і різносторонню дію лікарських препаратів, і використовують його в основному для виготовлення різних лікарських форм.

Розрізняють чотири групи препаратів йоду:

1. містять елементарний йод (3 - або 5%-ний розчин йоду спиртовий, розчин Люголя);

2. неорганічні йодиди (калію і натрію йодид) - більшість випускаються препаратів містять від 25 до 250 мкг мікроелементу;

3. органічні речовини, відщеплюють елементарний йод (йодоформ, йодинол і ін);

4. йодовмісні органічні речовини, в молекулі яких йод міцно пов'язаний (рентгенконтрастні речовини).

Препарати, що містять йод, мають різні властивості.

Елементарний йод має протимікробну та протигрибкову (фунгіцидну) дію, його розчини широко застосовують для обробки ран, підготовки операційного поля і т. п. Вони володіють протизапальними і відволікаючими властивостями, при нанесенні на шкіру та слизові оболонки надають дратівливу дію і можуть викликати рефлекторні зміни в діяльності організму.

Препарати йоду блокують накопичення радіоактивного йоду в щитовидній залозі і сприяють його виведенню з організму, тим самим знижують променеву дозу і послаблюють радіаційний вплив.

При прийомі всередину препарати йоду впливають на обмін речовин, підсилюють функцію щитовидної залози. Малі дози йоду гальмують функцію щитовидної залози, пригнічуючи освіта шіреотропного гормону передньої долі гіпофіза. Дана властивість використовують при лікуванні хворих із захворюваннями щитовидної залози.

Встановлено також, що йод впливає на обмін жирів і білків. При застосуванні йодних препаратів спостерігається зниження рівня холестерину в крові і зменшення її згортання.

Рефлекторним підвищенням виділення слизу залозами дихальних шляхів і протеолітичних дією (розщепленням білків) пояснюється застосування препаратів йоду в якості відхаркувальних та муколітичних (розріджують мокротиння) коштів.

Для діагностичних цілей використовують рентгенконтрастні речовини, що містять йод.

Штучно отримані радіоактивні ізотопи йоду 1-123, 1-125, 1-131 використовуються для визначення функціонального стану щитовидної залози і лікування ряду її захворювань. Застосування радіоактивного йоду в діагностиці пов'язано зі здатністю йоду вибірково накопичуватися в щитовидній залозі; використання в лікувальних цілях засновано на здатності випромінювання радіоізотопів йоду руйнувати клітини залози, що виробляють гормони.

Препарати йоду застосовують зовнішньо і всередину: зовнішньо використовують як знезаражувальні, дратівливі і відволікаючі засоби при запальних та інших захворюваннях шкіри і слизових оболонок, всередину - при атеросклерозі, хронічних запальних процесах у дихальних шляхах, при третинному сифілісі, для профілактики і лікування ендемічного зобу, при хронічному отруєнні ртуттю і свинцем. В експериментах високі дози йоду використовувалися для лікування поліомієліту, вірусних захворювань і деяких хвороб центральної нервової системи.

До небагатьох специфічно жіночих порушень здоров'я, викликаних гормональними розладами, при яких можуть допомагати препарати йоду, правда, у великій дозуванні, відносяться фіброзно-кістозна мастопатія (захворювання молочної залози), ендометріоз (занесення слизової оболонки тіла матки в різні тканини і органи) і фіброма матки (доброякісна пухлина). Лікувальна дія мінералу обумовлено тим, що він допомагає перетворенню естрадіолу - більш активною і, можливо, викликає рак різновиди естрогену (жіночого статевого гормону), - у менш активний і більш безпечний естріол.

У випадку тривалого застосування препаратів йоду, їх передозування і підвищеної чутливості до них можливі явища йодизму (про нього мова піде нижче).

Протипоказаннями до застосування препаратів йоду всередину є туберкульоз легенів, захворювання нирок, фурункули, вугрі, хронічна піодермія (гнійнички на шкірі), геморагічні діатези, кропивниця, хронічний риніт, підвищена чутливість до йоду.

Препарати йоду, відносно дешеві й доступні, застосовувані з давніх часів як високоефективних лікувально-профілактичних засобів з різними свідченнями, не втратили своєї актуальності і сьогодні.