Висновки

1. Таким чином, протягом надзвичайно важкого для України періоду руїни здобутки часів Хмельниччини були в значній мірі втрачені. Україна була поділена між могутніми сусідами на частини.

Наслідки Руїни для України були жахливими. Вона втратила територіальну цілісність і державну незалежність. Національно-державна ідея поступилися регіональним інтересам. Назва держави Військо Запорозьке почало розмиватися і дедалі активніше замінюватися на Малоросію на Лівобережжі та Україну на Правобережжі. Внаслідок кровопролитної громадянської війни та іноземної агресії українські землі зазнали страшних матеріальних втрат, масового знищення культурних пам'яток і саме найстрашніше - значних людських жертв.

Причини цієї трагедії були як зовнішні, так і внутрішні. До зовнішніх слід віднести те, що українська земля на той час стала ареною боротьби геополітичних інтересів Російської держави, Турецької імперії і Речі Посполитої. Внутрішніми причинами були: розкол серед старшини - правлячої верстви українського суспільства, посилення антагонізму між різними станами українського населення, слабкість гетьманської влади, не здатної консолідувати народ на основі розбудови української державності.

2. Акт зради Мазепи не може вважатись як ретельно продумана, підготовлена і відповідальна політична дія. Навпаки, цю спробу можна оцінити як політично невмотивовану, організаційно непідготовлену, пропагандистськи незабезпечену, суб’єктивну і випадкову авантюру, що не мала об’єктивних шансів на успіх. А це, в свою чергу, не дає можливості говорити про державно-політичні таланти гетьмана І.Мазепи та позитивну оцінку найважливішої дії його життя в українській історії.

Українська історія знає чимало політичних, державних діячів, завдяки діяльності яких вітчизняні політичні, державницькі позиції посилювались, народ отримував позитивні імпульси для розвитку. Гетьман І.Мазепа, попри значний вплив на українську історію є фігурою більш ніж неоднозначною.

3. Нова геополітична ситуація, яка склалася в Центральній та Східній Європі на кінець XVIII — початок XIX ст., спричинила великі геополітичні зміни і соціальні перетворення в Україні. Після другого (1793 р.) і третього (1795 р.) поділу перестала існувати Річ Посполита, до складу якої входили значні території українських земель. На кінець XVIII ст. було ліквідовано Кримське ханство, що несло великі страждання і спустошення українському народові протягом чотирьох з половиною століть свого існування. Унаслідок цих змін виникли абсолютно нові геополітичні утворення на карті Європи. Галичина, Закарпаття, а згодом і Буковина ввійшли до складу Австрійської імперії, а всі інші українські землі разом з інтегрованою Гетьманщиною та Слобожанщиною — до російської держави. Таким чином, переважна більшість українських земель від Збруча на заході до Дінця на сході опинилися під владою імперії Романових.

Список використаних джерел

1. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – К., «Наукова думка», 1992, 544 с.

2. Крип’якевич І.П. Велика історія України. – т. 2. – К., Глобус. – 1993, 400 с.

3. Субтельний О. Україна: Історія. – К.: Либідь, 1993, 720 с.

4. Мицик Ю. А. , Бажан О. Г. , Власов В. С., Історія України. Навчальний посібник. – К., Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008, 586 с.

5. Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. – К.: Ґенеза, 1997, 380 с.

6. Історія Слобідської України. Навч. посібник з народознавства та краєзнавства / За ред. В. І. Торкатюка, О. Л. Сидоренка. — Х., «Основа», 1998, 368 с.

7. Маслійчук В. Л. Слобідська Україна. — К.: ПП Наталія Брехуненко, 2008, 72 с. 

8. Крупницький Б. Гетьман Мазепа та його доба. – К.: Видавництво "Україна", 2003, 240 с.

9. Павленко С. Іван Мазепа. – К.: «АртЕкономі», 2003, 416 с.

10. Історія українського козацтва. Нариси у двох томах. Т. 1. / За ред. Смолія В. – К.: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2007, 800 с.

11. Політична історія України. / За ред. Танцюри В. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001, 488 с.

12. До питання про оцінку державно-політичної діяльності гетьмана Івана Мазепи. - Нова педагогічна думка. Науково-методичний журнал. № 3 / 2009 р. – Рівне, 2009, с. 69-72.

24