- •2. Форми держави та елементи
- •3. Правова держава та ознаки
- •4. Функция держави та их класификация
- •5. Поняття та ознаки права
- •6. Правова норма та структура
- •7. Правовідносини: поняття та структура
- •8. Система права
- •9. Джерела права
- •10. Систематизация нормативно-правових актов
- •11. Юридична відповідальність: підстави та види
- •12. Предмет та джерела конституційного права України
- •14. Підстави набуття громадянства України відповідно до вітчизняного конституційного законодавства
- •15. Конституційно-правовий статус Верховно ради України
- •16. Конституційно-правовий статус Президента України
- •17. Правовий статус Каб.Міністр в України
- •18. Конституційний суд України, його завдання та функції
- •19. Правова характеристика органів судової влади України
- •20. Державне управління та його принципи
- •21. Предмет та метод адміністративного права України
- •22. Адміністративна відповідальність: поняття та підстави
- •23. Адміністративні стягнення,і їх види
- •24. Податки та збори, х види в дпов дно до діючого ф нансового законодавства Укра ни
- •25. Предмет, метод та джерела фінансового права
- •26. Організація та органи фінансового контролю
- •27. Предмет та метод цивільного права Укра ни
- •28. Правоздатність та дієздатність фізично особи
- •29. Юридична особа як суб'єкт цивільних правовідносин
- •30. Позовна давність: поняття та строки
- •32. Форми власності відповідно до цивільного законодавства
- •33. Набуття права власності відповідно до Цивільного кодексу України
- •34. Види та форми правочинів у цивільному праві України
- •35. Захист права власності у вітчизняному цивільному праві
- •36. Спадкування за заповітом
- •37. Спадкування за законом
- •38. ПІдпри мницьке право УкраЇни: предмет та джерела правового регулювання
- •39. Порядок державноЇ реєстрації фізичних осіб-підприємців
- •40. Порядок державної реєстрації юридичних осіб
- •41. Патентування
- •42. Ліцензування
- •43.Основні організаційно-правові форми суб’єктів господарювання.
- •44. Предмет та метод Сімейного права
- •45. Шлюб: порядок його укладання та умови одруження
- •46. Порядок та підстави розірвання шлюбу відповідно до Сімейного кодексу України
- •47. Майнові, особисті немайнові права та обов'язки подржжя відповідно до Сімейного кодексу України
- •48. Майнові, особисті немайнові права обов'язки батьків та дітей
- •49. Підстави усиновлення дітей, позбавлених батьківського піклування
- •50. Предмет та джерела трудового права
- •51. Трудовий договір та порядок його укладання відповідно до діючого трудового законодавства України
- •52. Обов'язков та факультативн умови трудового договору
- •53. Строки випробування при прийнятт на роботу відповідно до діючого трудового законодавства України
- •54. Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника відповідно до кЗпП України
- •55. Порядок та підстави припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу відповідно до кЗпП України
- •56. Робочий час
- •57. Час відпочинку
- •58. Дисциплінарна в дповідальність
- •59. Повна матеріальна відповідальність сторін трудового договору
- •60. Обмежена матеріальна відповідальність сторін трудового договору
- •61. Кримінальне право: поняття, предмет джерела правового регулювання
- •62. Поняття та ознаки злочину
- •63. Кримінальна відповідальність та її підстави (склад злочину)
- •64. Кримінальне покарання та його види
- •65. Характеристика злочинів проти власності
- •66. Злочини у сфер службової діяльності : поняття та види
- •67. Склад та категорії земель згідно Земельного кодексу України
52. Обов'язков та факультативн умови трудового договору
Зміст трудового договору - це сукупність умов, якими визначаються права та обов'язки сторін. Вони поділяються на два види:
- умови, що визначаються угодою сторін, та - умови, що встановлюються законодавством про працю.
Умови трудового договору, що визначаються угодою сторін, залежно від волевиявлення цих сторін класифікуються так:
- обов'язкові (необхідні), без домовленості про які трудовий договір вважається недійсним;
- факультативні (додаткові).
До обов'язкових (необхідних) належать такі умови: а) про трудову функцію, тобто, ким буде працівник - техніком, оператором, слюсарем тощо; б) про місце роботи, тобто, де саме він працюватиме (із зазначенням цеху, відділення чи без визначення місця роботи); в) про строк дії трудового договору (на невизначений чи на певний строк тощо); г) про час початку виконання трудової функції (через день, два чи тиждень тощо); ґ) про розмір винагороди за виконану роботу.
Дещо інші аспекти факультативних (додаткових) умов трудового договору. Вони не є обов'язковими, але якщо сторони домовляться про них, то стають такими й можуть впливати на долю трудового договору. Умовно їх можна класифікувати за двома видами: такі, що безпосередньо зазначені в законодавстві про працю, і такі, що визначаються самими сторонами під час укладення трудового договору на підставі їх дозволеності законом. Наприклад, до першого виду належать умови; а) про встановлення випробування (ст. 26 КЗпП України); б) про встановлення неповного робочого дня або тижня (ст. 56 КЗпП України); в) про роботу в одну зміну при багатозмінному режимі праці тощо. До другого виду належать такі умови, як забезпечення житлом, надання для дитини працівника місця в дошкільних дитячих закладах (яслах, садку) тощо. Правова сутність додаткових умов полягає в тому, що вони уточнюють, доповнюють і розвивають умови конкретного трудового договору.
53. Строки випробування при прийнятт на роботу відповідно до діючого трудового законодавства України
З метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування, що повинно бути зазначено в наказі (розпорядженні) про прийняття його на роботу. Загальний строк випробування при прийнятті на роботу не може перевищувати трьох місяців, за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації — шести місяців, а при випробуванні при прийнятті на роботу робітників — не може перевищувати одного місяця.
Крім того, законодавством встановлені й інші випадки, а саме: до шести місяців — при прийнятті на державну службу та до органів місцевого самоврядування, до одного року — для служби в органах внутрішніх справ, а від шести місяців до одного року — при прийнятті посадових осіб до державної податкової служби.
Строк випробування не може бути подовжено, окрім відсутності працівника в цей період на роботі через тимчасову непрацездатність або інші поважні причини. В такому разі строк випробування продовжується на відповідну кількість днів, протягом яких працівник був відсутній. При закінченні строку випробування та подовженні працівника на роботі, він вважається таким, що витримав випробування. А при встановленні в зазначений період невідповідності працівника роботі, на яку його прийнято, роботодавець вправі розірвати з ним трудовий договір.
Одночасно законодавством встановлені умови, за наявності яких випробування застосовувати заборонено: при прийнятті на роботу неповнолітніх; молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи; при прийнятті на роботу в іншу місцевість та при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію.