49. Підстави усиновлення дітей, позбавлених батьківського піклування

Діти, позбавлені батьківського піклування, можуть бути усиновленими, над ними може бути встановлена опіка, піклування, патронат.

Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду

Усиновлювачами можуть бути як одинокі особи, так і ті, хто перебуває у шлюбі (подружжя).

Усиновлювачем дитини може бути повнолітня дієздатна особа незалежно від статі. При цьому усиновлювач має бути старшим за дитину, яку він бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.

Не можуть бути усиновлювачами особи, які

обмежені у дієздатності

визнані недієздатними

позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені

• були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини

• перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері

• зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами

• не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу)

• страждають на хвороби, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров'я України

50. Предмет та джерела трудового права

Трудове право - це сукупність правових норм, які регулюють трудові правовідносини працівників всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої приналежності.

Джерела трудового права

Це - офіційний акт нормотворчості держави або прийнятий з її дозволу, яким встановлюються, змінюються і скасовуються правові норми, що регулюють відносини, які є предметом трудового права:

• Конституція України;

• Міжнародні правові акти про працю;

• Закони України, що містять норми трудового права;

• Кодекс законів про правдо України (далі КЗпП);

• Підзаконні акти, що регулюють трудові відносини;

• Локальні правові акти.

51. Трудовий договір та порядок його укладання відповідно до діючого трудового законодавства України

Трудовий договiр - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, чи фізичною особою, за якого працівник зобов'язується виконувати роботу визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором або угодою сторін.

Законодавством передбачено дві форми укладення трудового договору: усну та письмову. Як свідчить практика, трудові договори укладаються, як правило, в усній формі, хоча це суперечить ст. 24 КЗпП України, в якій передбачено, що трудовий договір укладається, зазвичай, у письмовій формі.

При укладенні трудового договору фізична особа подає обов'язково такі документи — паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, оформлену в установленому порядку. У випадках, передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи. Зокрема, фізичні особи, які не досягли 16 років, — свідоцтво про народження; особи, які звільнені із

Збройних Сил України, Служби безпеки, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України та інших військових формувань, — військовий квиток. Особами, які вперше працевлаштовуються, подається диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку.

При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну належність, походження, прописку та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Роботодавець при укладенні трудового договору зобов'язаний ознайомити працівника з колективним договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку та іншими локальними нормативно-правовими актами, які регулюють його працю.

Роботодавець вправі запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації осіб, які є близькими родичами чи свояками у разі виконання ними трудових обов'язків при безпосередньому підпорядкуванні або під контрольності один одному.

Укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладанні трудового договору про роботу в районах з особливими природними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

3) при укладанні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладанні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладанні трудового договору з неповнолітніми;

6) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Трудовий договір на невизначений строк

Безстрокові договори укладаються на невизначений строк. Сторони не обумовлюють строк дії, саме це дає змогу працівникові розірвати його за власним бажанням у будь-який час і з будь-якої причини.

Строковий трудовий договір

Це - договір укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін. Строкові договори можуть бути такими:

• На визначений строк, якщо в договорі встановлюється конкретна дата його закінчення.

• На час виконання певної роботи - час закінчення, пов'язаний з моментом закінчення роботи, для виконання якої укладається договір.

• Трудові договори на тимчасову роботу (2-4 місяці).

• Трудові договори на сезонну роботу (протягом 6 місяців).