3. Правова держава та ознаки

Термін «правова держава» набув поширення після видання праць німецького державознавця Р. Моля в 30-х роках XIX ст. Теорія правової держави стала підсумком багатовікового роз­витку політичного життя і правової думки цивілізованих країн.

Початок утвердження концепції правової держави пов'яза­ний з боротьбою народів Європи за їхні права і свободи проти свавілля феодалів в умовах абсолютної монархії.

Правовое государство — это государство, в котором пра­ва и свободы человека реально обеспечиваются всеми мате­риальными и юридическими средствами. К числу основных признаков, характеризующих правовое государство, следу­ет отнести: До основних ознак правової держави слід віднести такі.

• вона сприймається як об'єднаність, солідарність і коре­лятивність усіх людей;

• у ній панує право як загальна міра свободи, рівності й спра­ведливості в суспільстві, що й визначає зміст чинних законів, інших нормативних та індивідуальних правових актів;

• вичерпне врегулювання правового статусу людини і гро­мадянина та забезпечення його ефективної реалізації;

• розвинена система чинного законодавства;

• взаємна відповідальність особи і держави, її органів і поса­дових (службових) осіб;

• провідна роль суду у вирішенні спірних питань і конфлікт­них ситуацій;

• ефективна діяльність інших правоохоронних органів у забезпеченні законності й правопорядку;

• високий рівень правосвідомості та правової культури гро­мадян, професіоналізму працівників правоохоронних органів тощо.

4. Функция держави та их класификация

Функції держави — основні напрямки і сторони діяль­ності держави, в яких відображаються і конкретизу­ються її сутність, цілі й задачі.

Функції держави — особливий механізм державного впливу на суспільні відносини і процеси, який охоплює основні на­прямки діяльності держави у керуванні суспільством. Функції держави тісно пов'язані з характеристиками держави, її типом і формою. З еволюцією держави еволюціонують і її функції.

Функция государства — это направление его деятельности. Различают следующие функции: а) основные и неосновные. Основные функции государ­ства — это основные направления его деятельности, непо­средственно раскрывающие его суть и социальное назначе­ние.(оборони, екологічну, соціальну, культурну, екон., інформац) Неосновные – напрямки діяльності держави зі здійснення конкретних завдань у другорядних сферах суспільного життя (управління персоналом, матеріально-технічне забезпечення та управління майном); б ) внутренние и внешние. Внутренние функции – обеспечивают внутреннею политику государства (охра­на собственности, обеспечение и защита прав человека на принципах свободы и справедливости, организационно-эко­номическая, организационно-воспитательная, экологиче­ская и другие). Внешние функции – отображают деятельность государства на международной арене (оборона от нападения извне, обеспечение мирного сосуществования наций, защи­та прав человека на международной арене, охрана между­народного правопорядка и другие). в) постоянные (осуществляются на протяжении длительного исторического периода функционирования государства, например: функция охраны правопрядка) и временные (характерны для кого-то незначительного по времени исторического периода, например: ф-ия ликвидирования какого-то стихийного бедствия).

г) экономические, гуманитарные, политические и др.