![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •2. Форми держави та елементи
- •3. Правова держава та ознаки
- •4. Функция держави та их класификация
- •5. Поняття та ознаки права
- •6. Правова норма та структура
- •7. Правовідносини: поняття та структура
- •8. Система права
- •9. Джерела права
- •10. Систематизация нормативно-правових актов
- •11. Юридична відповідальність: підстави та види
- •12. Предмет та джерела конституційного права України
- •14. Підстави набуття громадянства України відповідно до вітчизняного конституційного законодавства
- •15. Конституційно-правовий статус Верховно ради України
- •16. Конституційно-правовий статус Президента України
- •17. Правовий статус Каб.Міністр в України
- •18. Конституційний суд України, його завдання та функції
- •19. Правова характеристика органів судової влади України
- •20. Державне управління та його принципи
- •21. Предмет та метод адміністративного права України
- •22. Адміністративна відповідальність: поняття та підстави
- •23. Адміністративні стягнення,і їх види
- •24. Податки та збори, х види в дпов дно до діючого ф нансового законодавства Укра ни
- •25. Предмет, метод та джерела фінансового права
- •26. Організація та органи фінансового контролю
- •27. Предмет та метод цивільного права Укра ни
- •28. Правоздатність та дієздатність фізично особи
- •29. Юридична особа як суб'єкт цивільних правовідносин
- •30. Позовна давність: поняття та строки
- •32. Форми власності відповідно до цивільного законодавства
- •33. Набуття права власності відповідно до Цивільного кодексу України
- •34. Види та форми правочинів у цивільному праві України
- •35. Захист права власності у вітчизняному цивільному праві
- •36. Спадкування за заповітом
- •37. Спадкування за законом
- •38. ПІдпри мницьке право УкраЇни: предмет та джерела правового регулювання
- •39. Порядок державноЇ реєстрації фізичних осіб-підприємців
- •40. Порядок державної реєстрації юридичних осіб
- •41. Патентування
- •42. Ліцензування
- •43.Основні організаційно-правові форми суб’єктів господарювання.
- •44. Предмет та метод Сімейного права
- •45. Шлюб: порядок його укладання та умови одруження
- •46. Порядок та підстави розірвання шлюбу відповідно до Сімейного кодексу України
- •47. Майнові, особисті немайнові права та обов'язки подржжя відповідно до Сімейного кодексу України
- •48. Майнові, особисті немайнові права обов'язки батьків та дітей
- •49. Підстави усиновлення дітей, позбавлених батьківського піклування
- •50. Предмет та джерела трудового права
- •51. Трудовий договір та порядок його укладання відповідно до діючого трудового законодавства України
- •52. Обов'язков та факультативн умови трудового договору
- •53. Строки випробування при прийнятт на роботу відповідно до діючого трудового законодавства України
- •54. Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника відповідно до кЗпП України
- •55. Порядок та підстави припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу відповідно до кЗпП України
- •56. Робочий час
- •57. Час відпочинку
- •58. Дисциплінарна в дповідальність
- •59. Повна матеріальна відповідальність сторін трудового договору
- •60. Обмежена матеріальна відповідальність сторін трудового договору
- •61. Кримінальне право: поняття, предмет джерела правового регулювання
- •62. Поняття та ознаки злочину
- •63. Кримінальна відповідальність та її підстави (склад злочину)
- •64. Кримінальне покарання та його види
- •65. Характеристика злочинів проти власності
- •66. Злочини у сфер службової діяльності : поняття та види
- •67. Склад та категорії земель згідно Земельного кодексу України
27. Предмет та метод цивільного права Укра ни
Складові цивільного права: наявність приватних осіб; приватний інтерес (основа); воля учасників, як умова вступу в цивільні правовідносини.
Цивільне право – система правових норм, що регулюють на засадах речової рівності майнові і немайнові відносини з метою наділення приватних осіб можливостями самоорганізації їхньої діяльності для задоволення їх власних (приватних) потреб.
Предмет цивільного права: майнові відносини, немайнові відносини.
Суб’єкти юридично рівні і незалежні один від одного для обох відносин.
Под методом гражданско-правового регулирования понимается совокупность приемов, способов и средств, с помощью которых соответствующая отрасль права воздействует на общественные отношения, составляющие её предмет.
Гражданское право регулирует общественные отношения на основе диспозитивности, равенства и взаимной оценки участников гражданского оборота, неприкосновенности собственности, свободы договора и недопустимости произвольного вмешательства кого-либо в частные дела.
Диспозитивность означает, что правовые нормы регулируют гражданские отношения лишь в случае, если иное не установлено соглашением (договором) сторон, участвующих в конкретном правоотношении. Этим сторонам гражданских правоотношений обеспечивается свобода волеизъявления в определении своих прав и обязанностей, ограничиваемая лишь незначительным количеством императивных (обязательных) норм, в том числе запретов, установленных в целях защиты общегосударственных интересов и интересов самих участников гражданских правоотношений (например, запрет злоупотребления правом).
Равенство сторон предусматривает невозможность предопределения поведения одной стороны отношений другой только в силу занимаемого ею в этом правоотношении положения (как, например, в административном или уголовном праве), а взаимная оценка подразумевает недопустимость постороннего вмешательства в процесс оценки сторонами выгод от заключаемого договора, что чаще всего реализуется в свободном установлении сторонами его цены и других условий.
28. Правоздатність та дієздатність фізично особи
Для того, щоб бути учасником цивільних відносин необхідно мати цивільну правосуб’єктність, елементами якої є цивільна право- та дієздатність.
Цивільна правоздатність – здатність мати цивільна права і обов’язки. Нею володіє кожен громадянин України. Виникає в момент народження і припиняється зі смертю. Правоздатність природна властивість кожної людини. Правоздатність – основа для правоволодіння. Ознаки цивільної правоздатності: всі громадяни незалежно від віку та стану здоров’я мають цивільну правоздатність; виникає в момент народження; припиняється зі смертю; рівність правоздатності громадян незалежно від походження, соціального і
майнового становища, расової та національної належності, статі, освіти; невідчужуванність правоздатності та неможливість її обмеження (угода спрямована на обмеження правоздатності є недійсною). Обмеження правоздатності можливе як покарання за вчинення злочину, причому громадянин за вироком суду може бути позбавлений правоздатності не в цілому, а лише здатності мати деякі права: обіймати певні посади, займатися певною діяльністю. Цивільна правоздатність – якісна категорія. ЇЇ зміст полягає у можливості набуття прав, а не в їх сукупності. Цивільна правоздатність – передумова правоволодіння. Це здатність мати цивільна права і обов’язки.
Цивільна дієздатність – здатність громадянина своїми діями набувати цивільних прав і створювати юридичні обов’язки. Види дієздатності: часткова (до 14 років), неповна (14-18 років), повна, обмежена, недієздатність.
Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право: 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини (якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість)2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду.
Фізична особа у віці від 14-18 років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я. Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою ОБОХ батьків або піклувальників. На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування. Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково ін особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою органу опіки та піклування та батьків або піклувальника. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків, піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки або піклувальник.
Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.