Питання для перевірки знань:

1.Для чого використовують візуалізацію?

2.Наведіть основні характеристики електронних карт?

3.Перерахуйте основні етапи оформлення карти?

4.Якими засобами забезпечуються ГІС?

5.Наведіть типові помилки шифрування?

5. Географічні перетворення

Географічні координати - координати (широта і довгота), що визначають положення точок на земній поверхнi; географічна довгота - двогранний кут мiж пiвплощиною меридiана, що проходить через певну точку, i пiвплощиною нульового меридiана, розраховується у сх. (сх. географічна довгота) або зх. напрямi (зх. географічна довгота); географічна широта - кут мiж площиною земного екватора i прямовисною лiнiєю, що проходить через певну точку, розраховуються в пн. (пн. географічна широта) або пд. напрямi (пд. географічна широта) вiд екватора.

Картографічні проекції, які використовують для зображення земного еліпсоїда на площині карти, класифікують за такими ознаками: характер спотворення, вид допоміжної поверхні, орієнтування допоміжної поверхні, вид нормальної картографічної сітки, спосіб отримання та особливості користування.

За характером спотворення картографічні проекції розрізняють рівновеликі, рівнокутні, рівно проміжні та довільні. Для рівнокутних проекцій характерна відсутність спотворення кутів, масштаб довжини в будьякій точці залишається однаковим по всіх напрямках, а значно спотворюються площі. В рівно проміжних проекціях масштаб довжини по одному з головних напрямів є постійним, а спотворення кутів і площ врівноважене. В довільних проекціях на картах в будь-яких відношеннях спотворюються кути та площі.

За видом допоміжної проекції, на яку проектують земний еліпсоїд, розрізняють азимутальні, циліндричні та конічні проекції. В азимутальних проекціях поверхню еліпсоїда переносять на дотичну до неї або на її січну площину. В циліндричних проекціях поверхня еліпсоїда переноситься на січну поверхню дотичного до неї або січного її циліндра. Після цієї операції циліндр розрізається по твірній та розгортається в площину. В конічних проекціях поверхня еліпсоїда переноситься на бічну поверхню дотичного до неї або січного її конуса, а потім останній розрізається по твірній та розгортається в площину.

За орієнтуванням допоміжної поверхні відносно полярної осі або екватора еліпсоїда розрізняють нормальні, поперечні та косі проекції. В нормальних проекціях вісь допоміжної поверхні збігається з віссю земного

еліпсоїда, а в азимутальних проекціях площина перпендикулярна до полярної осі. В поперечних проекціях вісь допоміжної поверхні лежить в площині екватора земного еліпсоїда та перпендикулярна до полярної осі, а в азимутальних проекціях площина перпендикулярна до нормалі, що лежить в екваторіальній площині поверхні.

Земля має майже кулеподібну форму. РNPS — уявна пряма, навколо якої Земля обертається, проходить центр маси — називається віссю обертання. Вісь обертання перетинає поверхню Землі в двох точках: в північному географічному полюсі РN і в південному РS.

РN — той, з сторони якого обертання Землі проходить проти годинникової стрілки. Велике коло на поверхні Землі (q`G`О`q), площина якого перпендикулярна осі обертання називається земним екватором. Він ділить поверхню Землі на дві півкулі: північна (з РN) і південна (з РS).

Малі кола, площини яких паралельна площині земного екватора називаються географічними паралелями. Географічна паралель (bb`) розміщена на 23027` на північ від екватора називається північним тропіком; географічна паралель (сс`) розміщена на 23027` на південь від екватора називається південним тропіком (рис. 5.1).

Рис.5.1. Проекції

Географічні паралелі, що розміщені на 23027` від полюсів Землі називаються полярними колами — північним (аа`) і південним (dd`). Пояс земної поверхні між тропіками називається жарким або тропічнимпоясом. Пояс між північним тропіком і північним полярним колом називається північним помірним поясом. Пояс між південним тропіком і південним полярним колом — південним помірним поясом. Область земної поверхні за полярними колами називається північним холодним і південним холодним поясами.

Велике півколо РNОО`PS, що проходить через географічні полюси Землі і через т. О на її поверхні називаються географічним меридіаном точки О. Географічний меридіан PNGG`PS, що проходить через Грінвічську обсерваторію в Англії рахують нульовим або початковим меридіаном.

Нульовий меридіан і меридіани, що знаходяться на 1800 від нього ділять поверхню землі на 2 півкулі: східну і західну.

Пряма лінія ТО, по якій напрямлена сила тяжіння в даній точці Землі, називається прямовисною або вертикальною лінією.

Географічною широтою точки О називається кут О`ТО між площиною земного екватора і прямовисною лінією, що проходить через точку О. Вимірювання: від екватора в межах від 00÷+900 (північна широта - якщо точка лежить в північній півкулі); від 00÷-900 (південна широта - точка лежить в південній півкулі).

Географічна довгота точки О називається кут G`TO` між площиною початкового меридіана і меридіана, що проходить через точку О. Вимірювання: за напрямом обертання Землі в межах 00÷3600,або 0h÷24h , або

(00÷+1800 на схід — східна довгота; 00÷-1800 на захід — західна довгота).

При розв`язку багатьох задач, припускається, що Земля зображається

5.1.Вступ до SQL

Реалізація в SQL концепції операцій, орієнтованих на табличне подання даних, дозволило створити компактна мова з невеликим (менш 30) набором пропозицій. SQL може використатися як інтерактивний (для виконання запитів) і як убудований (для побудови прикладних програм). У ньому існують:

пропозиції визначення даних (визначення баз даних, а також визначення й знищення таблиць й індексів);

запити на вибір даних (пропозиція SELECT);

пропозиції модифікації даних (додавання, видалення й зміна даних);

пропозиції керування даними (надання й скасування привілеїв на доступ до даних, керування транзакціями й інші). Крім того, він надає можливість виконувати в цих пропозиціях:

арифметичні обчислення (включаючи різноманітні функціональні перетворення), обробку текстових рядків і виконання операцій порівняння значень арифметичних виражень і текстів;

упорядкування рядків й (або) стовпців при висновку вмісту таблиць на печатку або екран дисплея;

створення подань (віртуальних таблиць), що дозволяють користувачам мати свій погляд на дані без збільшення їхнього обсягу в базі даних;

запам'ятовування виведеного по запиті вмісту таблиці, декількох таблиць або подання в іншій таблиці (реляційна операція присвоювання).

агрегатування даних: групування даних і застосування до цих груп таких операцій, як середнє, сума, максимум, мінімум, число елементів і т.п.

В SQL використаються наступні основні типи даних, формати яких можуть трохи розрізнятися для різних СУБД.

Тут відображається можливість коректування (Д- коректування припустиме, Н- неприпустима) значень Length, Precision, Scale (Табл. 1).

Таблиця 3 Зміна параметра Length залежно від Precision при вказівці типу даних

Decimal Numeric

Таблиця 5 Типи даних для зберігання більших обсягів інформації

У деяких СУБД ще існує тип даних LOGICAL, DOUBLE і ряд інших. СУБД INGRES надає користувачеві можливість самостійного визначення нових типів даних, наприклад, площинні або просторові координати, одиниці різних метрик, п'яти-або шестиденні тижні (робочий тиждень, де відразу