- •Харківський національний університет міського господарства імені о. М. Бекетова
- •1 Лабораторні роботи
- •1.1 Математичне опрацювання рівноточних вимірювань однієї величини
- •Порядок роботи
- •1.2 Математичне опрацювання нерівноточних вимірювань однієї величини
- •Порядок роботи
- •1.3 Математичне опрацювання подвійних рівноточних вимірювань
- •Порядок роботи
- •Порядок роботи
- •1.4 Математичне опрацювання подвійних нерівноточних вимірювань
- •1.5 Оцінка точності функцій виміряних величин
- •Порядок роботи
- •2. Розрахунково-графічна робота
- •1.1 Зрівнювання геодезичного чотирикутника параметричним методом
2. Розрахунково-графічна робота
1.1 Зрівнювання геодезичного чотирикутника параметричним методом
Зміст роботи. На місцевості побудована мережа у вигляді геодезичного чотирикутника. Відомі координати двох вихідних пунктів і значення виміряних напрямків всередині чотирикутника. Необхідно знайти координати двох шуканих пунктів, які максимально відповідали б їх дійсним значенням.
Робота складається з двох етапів: зрівнювання результатів вимірювань параметричним методом; оцінка точності вимірювань.
Вихідні дані. Видаються викладачем за індивідуальним номером варіанту.
Задача.
За відомими координатами вихідних
пунктів
і
(табл. 6) і виміряними напрямками (табл.
5) виконати зрівнювання геодезичного
чотирикутника
,
знайти координати шуканих пунктів
і
,
та виконати оцінку точності вимірювань.
Таблиця 5 – Виміряні напрямки
|
Станція |
Пункт візування |
Виміряний напрямок |
|
З |
Ц |
0° 00' 00.00'' |
|
Б |
39° 54' 56.15'' | |
|
Ч |
83°45' 10.40'' | |
|
Ц |
З |
0° 00' 00.00'' |
|
Б |
262° 07' 42.15'' | |
|
Ч |
314° 24' 44.61'' | |
|
Б |
З |
0° 00' 00.00'' |
|
Ц |
42° 12' 46.55'' | |
|
Ч |
321° 38' 06.33' | |
|
Ч |
З |
0° 00' 00.00'' |
|
Ц |
50° 39' 35.69'' | |
|
Б |
97° 47' 50.32'' |
Спочатку
будуємо схему геодезичної мережі в
масштабі 1:50000 (рис. 2). Для цього на
окремому аркуші паперу креслимо дві
взаємно перпендикулярні осі –
та
,
і оцифровуємо їх відповідно до заданого
масштабу. Початок координат обираємо
довільно, але так, щоб схема мала компактні
розміри.
Наносимо
на схему вихідні пункти
і
за їх прямокутними координатами та
з’єднуємо їх прямою лінією. З вихідних
пунктів за допомогою транспортиру
будуємо виміряні напрямки (табл. 5) на
шукані пункти
і
.

Рис. 2 –Схема геодезичного чотирикутника
Таблиця 6 – Координати вихідних і шуканих пунктів
|
Назва пункту |
Наближені координати, м |
Поправки, м |
Вихідні і зрівняні координати, м | |||
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
- |
- |
- |
- |
3123495.600 |
7017455.084 |
|
|
- |
- |
- |
- |
3120644.561 |
7017479.980 |
|
|
3123892,047 |
7020148,946 |
-0,006 |
-0,011 |
3123892,041 |
7020148,935 |
|
|
3120953,964 |
7020095,120 |
0,005 |
-0,031 |
3120953,969 |
7020095,090 |
За
виміряними напрямками обчислюємо
значення горизонтальних кутів, результати
заносимо до табл. 7 (колонка 4). Наприклад,
перший кут, виміряний зі станції
,
буде дорівнювати різниці напрямків на
пункти
і

Підраховуємо
кількість невідомих
,
якими в даному випадку є координати
і
шуканих пунктів
і
,
тобто
.
Число незалежних вимірювань
.
Число надлишкових вимірювань, відповідно,
становить
.
Таблиця 7 – Виміряні і зрівняні кути
|
№ кута |
Вільні члени, сек |
Кути, обчислені за наближеними координатами |
Виміряні кути |
Поправ-ки, сек |
Зрівняні кути |
|
1 |
0 |
39° 54' 56.15'' |
39° 54' 56.15'' |
-0.24 |
39° 54' 55.91'' |
|
2 |
0 |
45° 35' 15.39'' |
45° 35' 15.39'' |
-0.98 |
45° 35' 14.41'' |
|
3 |
0 |
52° 17' 02.46'' |
52° 17' 02.46'' |
0.66 |
52° 17' 03.12'' |
|
4 |
-0.55 |
42° 12' 46.00'' |
42° 12' 46.55'' |
0.02 |
42° 12' 46.57'' |
|
5 |
2.99 |
38° 21' 56.66'' |
38° 21' 53.67'' |
1.38 |
38° 21' 55.05'' |
|
6 |
0.25 |
47° 08' 14.88'' |
47° 08' 14.63'' |
0.64 |
47° 08' 15.27'' |
|
7 |
-1.48 |
50° 39' 34.21'' |
50° 39' 35.69'' |
0.19 |
50° 39' 35.88'' |
|
8 |
0 |
43° 50' 14.25'' |
43° 50' 14.25'' |
-0.44 |
43° 50' 59.25'' |
|
∑ |
|
360° 00' 00.00'' |
359° 59' 58.79'' |
1.21 |
360° 00' 00.00'' |
За
виміряними кутами (табл. 7) та координатами
вихідних пунктів (табл. 6) обчислюємо
наближені координати
і
шуканих пунктів
і
.
Використовуємо для цього допоміжну
схему взаємного розміщення пунктів в
трикутнику (рис. 3) і формули Юнга


де
–
координати
лівого
пункту
і
правого пункту
відповідно.
– кути
трикутника, вершинами яких є відповідно
пункти
і
.

Рис. 3 – Пояснювальна схема до формул (40)
При
позначенні вершин трикутника керуються
таким правилом: якщо дивитися із середини
базисної сторони трикутника на шуканий
пункт, то ліворуч буде знаходитися
вихідний пункт
і виміряний кут
,
а праворуч – вихідний пункт
і виміряний кут
.
Застосувавши
це правило, виділяємо з чотирикутника
два
трикутники
–
і
.
Підставляємо
в формули (40) числові значення та отримуємо
наближені координати пунктів
і
.
Обчислення виконуємо в табл. 8. Результати
заокруглюємо до 0.001 м.
Таблиця 8 – Обчислення наближених координат шуканих пунктів
|
Назва пункту |
Виміряні кути |
Координати | |
|
|
| ||
|
Ц |
97° 52' 17.85'' |
3123495,600 |
7017455,084 |
|
З |
39° 54' 56.15'' |
3120644,561 |
7017479,980 |
|
Б |
|
3123892,047 |
7020148,946 |
|
Ц |
45° 35' 15.39'' |
3123495,600 |
7017455,084 |
|
З |
83° 45' 10.40'' |
3120644,561 |
7017479,980 |
|
Ч |
|
3120953,964 |
7020095,120 |
Обчислені
наближені координати пунктів
і
заносимо до табл. 6. Складаємо рівняння
поправок до виміряних кутів


де
– поправкидо
наближених
координат;
–вільний
член рівняння поправок;
–поправка
до виміряного кута.
Вільні члени рівнянь поправок обчислюємо за формулою
(41)
де
–виміряний
кут;
–кут,
обчислений
за наближеними координатами.
Кути, обчислені за наближеними координатами, отримуємо із виразу

Для спрощення обчислень заповнюємо табл. 9, в якій представляємо коефіцієнти рівнянь поправок в буквеному позначенні.
Таблиця 9 – Коефіцієнти рівнянь поправок в буквеному позначенні
|
Пункт
Кут |
Поправки до наближених координат | |||
|
|
|
|
| |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
------------------- |
------------------- |
|
|
------------------- |
------------------- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
------------------- |
------------------- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
------------------- |
------------------- |
|
|
|
|
|
|
|
|
Підставивши
в формулу
(42),
вихідні
координати пунктів
і
та наближені координати пунктів
і
,
обчислюємо
тангенси кутів
.Значення
кутів отримуємо через арктангенс.
Обчислення представлені
в табл. 10.
Контроль
обчислень – сума кутів повинна дорівнювати
360°.
Кути, обчислені за наближеними координатами, заносимо до табл. 10 (колонка 3). За формулою (41) обчислюємо вільні члени рівнянь поправок, результати заносимо до табл. 7 (колонка 2).
Таблиця 10 – Обчислення кутів за наближеними координатами
|
№ кута |
Напрямок |
Приріст |
Тангенс кута
|
Значення кута
| ||
|
|
| |||||
|
1 |
ЗЦ |
2851,039 |
-24,896 |
0,83659243 |
39° 54' 56.15'' | |
|
ЗБ |
3247,486 |
2668,966 | ||||
|
2 |
ЦЧ |
309,403 |
2615,140 |
-9,13519097 |
45° 35' 15.39'' | |
|
ЦЗ |
-2851,039 |
24,896 | ||||
|
3 |
ЦБ |
396,447 |
2693,862 |
1,29310312 |
52° 17' 02.46'' | |
|
ЦЧ |
-2541,636 |
2640,036 | ||||
|
4 |
БЗ |
-3247,486 |
-2668,966 |
0,90715109 |
42° 12' 46.00'' | |
|
БЦ |
-396,447 |
-2693,862 | ||||
|
5 |
БЧ |
-2938,083 |
-53,826 |
0,79161705 |
38° 21' 56.66'' | |
|
БЗ |
-3247,486 |
-2668,966 | ||||
|
6 |
ЧЦ |
2541,636 |
-2640,036 |
1,07754038 |
47° 08' 14.88'' | |
|
ЧБ |
2938,083 |
53,826 | ||||
|
7 |
ЧЗ |
-309,403 |
-2615,140 |
1,22000091 |
50° 39' 34.21'' | |
|
ЧЦ |
2541,636 |
-2640,036 | ||||
|
8 |
ЗБ |
3247,486 |
2668,966 |
0,96021571 |
43° 50' 14.25'' | |
|
ЗЧ |
309,403 |
2615,140 | ||||
За
виразами, наведеними в табл. 9, використовуючи
значення
і
з табл. 13, обчислюємо значення коефіцієнтів
рівнянь поправок. Щоб не отримувати
занадто великих значень коефіцієнтів
рівнянь поправок і з метою запобігання
втрати точності обчислень, зменшимо
постійну
в 100 разів, тобто приймемо
.
З
числових значень коефіцієнтів рівнянь
поправок формуємо матрицю
.
.
Транспонуємо
матрицю
і помножимо її на таку ж матрицю. В
результаті отримаємо матрицю коефіцієнтів
нормальних рівнянь
.

Знаходимо
матрицю,
обернену
до матриці
.

.
Обчислюємо
матрицю-стовбець
вільних
членів нормальних рівнянь
.
.
Обчислюємо
вектор-стовбець поправок до наближених
координат пунктів
і
.
Результати
отримуємо
в сантиметрах.

Отримані поправки заносимо до табл. 6, попередньо зменшивши їх в 100 разів, щоб розмірність була в метрах.
Знаходимо
в табл. 6
значення
зрівняних координат
шуканих
пунктів
і
.
Обчислюємо вектор-стовбець поправок до виміряних кутів. Результати отримуємо в секундах.

Отримані результати заносимо до табл. 7 і обчислюємо зрівняні кути. Для контролю обчислень знаходимо суму зрівняних кутів, – вона повинна дорівнювати 360° 00' 00.00''. В даному випадку умова виконується.
На цьому зрівнювання результатів вимірювань завершено. Після зрівнювання виконуємо оцінку точності вимірювань.
Обчислюємо емпіричну середню квадратичну похибку виміряного кута за формулою

де
– поправка до виміряного кута;
–кількість
вимірювань;
–кількість
невідомих.

Оцінюємо надійність емпіричної середньої квадратичної похибки за формулою


Обчислюємо середню квадратичну похибку зрівняного кута за формулою


Позначивши
,знаходимо
середні квадратичні похибки положення
шуканих пунктів
і
за осями координат, використовуючи
діагональні елементи матриці
.
Пункт
Пункт




Знаходимо
кругові середні квадратичні похибки
положення пунктів
і
за формулою


Використовуючи
елементи матриці
,
знаходимо параметри еліпсів похибок
(рис. 4), орієнтування і розміри осей
якого визначають найбільш вірогідні
напрямки і величину максимальної і
мінімальної середньої квадратичної
похибки
положення пунктів
і
.

b



P
a





Y
V





U
Рис. 4 – Параметри еліпсу похибок
Кут повороту осей еліпсу похибок знаходимо із виразу

де
– елементи матриці
.
Якщо
кут
,
обчислений за формулою (47) приймає
від’ємне значення, додаємо до нього
180°.
Пункт
Б Пункт
Ч








виділяємо 2 блоки: перший відповідає
пунктуБ,
другий – пункту Ч
(в тому порядку, в якому вони були внесені
до табл. 9).

Пункт
Б






Розміри великої і малої напіввісі еліпсів похибок, відповідно, обчислюємо за формулами


де
елементи
і
дорівнюють


Отже,
підставивши числові значення елементів
матриці
у вирази (48) і (49), отримаємо такі результати
Пункт Б Пункт Ч




За
обчисленими параметрами еліпсів похибок
(
),
будуємо
їх на схемі геодезичної мережі (рис.
5).

Рис. 5 – Побудова еліпсу похибок


























































