Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Херсонська область.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
373.18 Кб
Скачать

Розділ 3. Історія формування області

Територія причорноморського району була заселена з часів пізнього палеоліту. Це край полінаціональної культури, адже крізь древнішу цивілізацію Нижнього Причорномор'я пролягло південне  перехрестя  світових шляхів, створювався євро-азійський міст давніх культур, що вибудовувався, починаючи з ХХІІ століття до н.е. протягом багатьох історичних епох. Тут модна знайти залишки давніх поселень степняків, язичників, антів, іудеїв, мусульман, християн, половців, кіммерійців, скіфів, хазарів, сарматів, греків, римлян, турків тощо.

Першою державою, що виникла в VII в. до н.е. на території регіону, була Скіфія. Найбільша із відомих у світі цивілізацій лишила після себе 3600 давніх курганів. Тож золото скіфів,  в яких скарбницях світу воно б не опинилось, належить землі Таврії.

Протягом перших століть нашої ери ці місця поступово заселяли слов’янські племена, а з кінця 10 століття територія увійшла до складу Київської Русі. Саме по Дніпровсько-Бузькому лиману проходив знаменитий торгівельний шлях «з варяг у греки».

Починаючи з ХV ст. територія Причорноморського району знаходилася

під владою Османської імперії та Кримського ханства, частина земель у XVII – XVIII ст. входила до складу Кам’янської та Олешківської Січей.

Після російсько-турецьких війн (ХVIII ст.) на звільнені землі почали переселятися селяни із Київської, Полтавської, Нижегородської та інших губерній, що сприяло розвиткові у посушливих степах землеробства і скотарства.

У 1796 році вся територія краю увійшла до складу новоствореної Новоросійської губернії. На початку XIX ст. правобережну частину її включено до складу Миколаївської губернії, а лівобережну – до Таврійської. У 1803 році створено Херсонську губернію і повіт із центром у Херсоні.

В кінці XIX - початку XX століття Херсонська губернія стала одним з крупних районів кустарної промисловості півдня України. Після 1917 року колишнє адміністративно-територіальне ділення України було скасовано. У липні 1919 року було ухвалене рішення розділити Херсонську губернію на дві  Херсонську і Одеську. У грудні 1920 року Херсонська губернія була перейменована в Миколаївську.

Одеську область було утворено постановою 4-ї позачергової сесії ВУЦВК 12-го скликання від 9 лютого 1932 р., її первинна територія включала міста Одеса, Зінов'євськ (нині м. Кіровоград), Миколаїв, Херсон і 46 районів.

22 вересня 1937 створено Миколаївську область, а місто Миколаїв отримало статус обласного центру.

30 березня 1944 року була створена Херсонська область [4].

Розділ 4. Природні ресурси

Херсонська область. Природні ресурси Херсонської області включають мінеральні, сировинні, лісові, а також водні та рекреаційні ресурси. Мінерально-сировинні ресурси характеризуються незначними запасами корисних копалин, порівняно невисоким ступенем їх геологічної вивченості та освоєння. Область володіє рядом корисних копалин: пісок, глина, вапняки, солі Сивашу, торф, також лікувальні грязі, цементна сировина і цегельно-черепичні глини. Виявлено запаси бокситів. Херсонська область є одним із регіонів, які недостатньо забезпечені власними паливно-енергетичними ресурсами. Незначні газові родовища не забезпечують потреб господарства і мають місцеве значення. Лісів порівняно мало, як і питної води. Але Херсонська область має вихід до моря, що дає їй морські продукти. Водні ресурси. Херсонська область розташована на півдні України в Причорноморській низині, степовій зоні, на нижній течії Дніпра. Омивається Чорним і Азовським морями, а також Сивашем (Гнилим морем) та Каховським водосховищем. Водні об’єкти Херсонської області займають 430,5 тис. га.

Особливістю узбережжя Херсонщини є той факт, що саме тут знаходиться кілька природоохоронних територій загальноукраїнського та міжнародного значення  Чорноморський біосферний заповідник, Азово-Сиваський та Джарилгацький національний парк.

Всього на Херсонщині 69 територій та об'єктів природно-заповідного фонду. З трьох біосферних заповідників України, два перебувають на території Херсонської області: Чорноморський та " Асканія-Нова" їм. Ф.С. Фальц-Фейна.

Біосферний заповідник "Асканія-Нова" їм. Ф.С. Фальц-Фейна  це близько 11 тис. га цілинного типчаково-ковилового й полинового степу, знамениті дендрологічний і зоологічний парки. Парк був заснований бароном Фрідріхом Фальц-Фейном у незайманих степах, населених численними чередами куланів і сайгаків, зграями степових птахів. У ньому і донині збереглися у своєму первісному вигляді незаймані людиною 478 вищих рослин (багаторічних та однолітніх), з яких до Червоної книги України занесено 13 видів. Упродовж 1874-1916 років в Асканії-Новій було засновано також чудовий зоопарк, поповнивши таврійський світ багатьма рідкісними тваринами і птахами з усіх континентів планети. І знову ж таки першим у світі Фальц-Фейн завіз з Монголії у 1899 році дикого коня Пржевальського.

По загальній площі найбільшим на півдні України є Чорноморський біосферний заповідник, що знаходиться на території Голопристанського району и частково Очаківського сусідньої Миколаївської області. Його загальна площа перевищує 89 тисяч гектарів, з яких 14148 га - суша, а решта  акваторія Тендрівської і Ягорлицької заток. Він займає величезну водну акваторію з островами й прибережними косами.

Флора заповідника досить розмаїта - налічується близько 700 видів рослин. З яких 37 - рідкісні, занесені до Червоної книги України. Багатий і розмаїтий тваринний світ, зокрема, орнітофауна. Тут зареєстровано 300 видів птахів, з яких близько 140 гніздяться. В Азово-Сиваському державному заповідно-мисливському господарстві живуть шляхетні олені, козулі, лисиці, качки, гусаки та інші тварини [1].

Національний природний парк "Олешківськім піски" – це унікальний природний об’єкт, що не має аналогів не тільки в Україні, але й у Європі. На цій території, що займає кілька районів Херсонської області, переплелися всі принади природи. Найбільша пустеля, що розташована на Лівобережжі Херсонської області, офіційно визнана єдиною в Європі. Хоча пустелею її назвати важко, скоріше, це напівпустеля – за температурним режимом і кількістю опадів [1].

До природно-заповідного фонду Херсонської області входить Дніпро та прилеглі території, їх називають одним з найцінніших природних заплавно-літоральних комплексів Європи. У дельті Дніпра і на прилеглих територіях збереглися типові рідкісні угрупування заплавних лісів, боліт, лук, піщаних степів, степових схилів Дніпра та балок, відшарування гірських порід. Саме в цьому місці зосереджено велике розмаїття рослин: 54 види – «червонокнижні», 23 рідкісні угрупування, які занесені до Зеленої книги України.

Рис. 4.1 Структура природно-заповідного фонду Херсонської області [5].

Миколаївська область. Водні ресурси. На території області – 85 річок завдовжки понад 10 км. Основна річка – Південний Буг з притоками Інгулом, Кодимою, Чичиклією, Синюхою, Мертвоводом, Гнилим Яланцем. Головна річка, яку можна використовувати для активного туризму, є Південний Буг. Його довжина дорівнює 800 км.

Важливе значення у природно-рекреаційних ресурсах відіграють лимани Миколаївської обл.

Тилігулський  це найглибший і найпрозоріший лиман цього регіону, який відділений від моря широким піщаним пересипом. Як унікальний природний комплекс Тилігульський лиман включено до переліку водно-болотяних угідь, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовище існування водоплавних птахів. Тилігульський лиман, як і більша кількість лиманів Причорноморського регіону, володіє великою кількістю запасів лікувальних грязей.

Дніпровсько-Бузький лиман – прісноводний лиман, який з південної частини омивається Чорним морем. Дніпровсько-Бузький лиман має важливе рекреаційне значення, адже тут дуже сприятливі умови для цього.

Ліси. Загальна площа лісів Миколаївської обл. становить 127,4 тис. га (3,9% території області).

В області існує 89 територій та об’єктів природно-заповідного фонду (загальна площа становить 14,7 тис. га): частина Чорноморського біосферного заповідника, 26 заказників (у т. ч. лісовий Рацинська Дача), 30 пам’яток природи (у т. ч. ботанічне урочище Степок), 19 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва (у т.ч. Мостовський), 13 заповідних урочищ, Миколаївський зоопарк.

Ще одним об’єктом, який входить до заповідних природних об’єктів є регіональний ландшафтний парк – «Гранітно-Степове Побужжя». Гранітно-Степове Побужжя – залишок відрогу могутніх колись гір, котрі більш як на 1000 км з північного заходу на південний схід перетинали територію нинішньої України (від Словечансько-Овручського кряжу до Приазовської височини). Від них унаслідок безжального і тривалого руйнування залишилося лише коріння, представлене твердими кристалічними породами, що складають у вигляді Українського щита фундамент сучасної поверхні землі.

Кінбурнська косаунікальна територія, що не має аналогів в Україні. Півострів, що обмивається з півночі Дніпровсько-Бузьким лиманом, із заходу – Чорним морем, з півдня Ягорлицькою затокою. Лісові масиви – залишки геродотівської Гілеї чергуються з ділянками недоторканого степу. На десятках дрібних озер і заток збираються до півмільйона водоплавних птахів. Тільки тут можна побачити унікальне поле диких орхідей. Тут розташований регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса».

Таблиця 4.1 Природоохоронні об’єкти Одещини

Назва

Категорія

Рік створення

Біосферні заповідники

Дунайський біосферний заповідник

1998

Регіональні ландшафтні парки

Ізмаїльські острова

1993

Тилігульський

1997

Заказники

О.Зміїний

Загальнозоологічний

1998

Дальницький ботанічний

Ботанічний

1974

Петровський

Загальнозоологічний

1974

Савранський ліс

Ландшафтний

1984

Староманзирський

Ботанічний

1974

Коса Стрілка

Загальнозоологічний

1974

Павловський

Ботанічний

1998

Долинський

Ботанічний

1998

Жовтневий

Ентомологічний

1983

Лески

Ботанічний

1978

Дубрава Могилевська

Ландшафтний

1972

Лиманський

Ландшафтний

1982

Бендзаровський

Ландшафтний

1993

Коритневський

Ентомологічний

1983

Дубрава болотного дуба

Ландшафтний

1984

Костянська балка

Ботанічний

1993

Чегодарський

Ентомологічний

1983

Сосновий ліс

Лісний

1984

Дубрава Манзірська

Ландшафтний

1972

Тилігульська пересип

Орнітологічний

1983

Каїровський

Ландшафтний

1993

Новомиколаївський

Ландшафтний

1993

Верхній ліс

Ландшафтний

1984

Фрасіно

Ландшафтний

1980

Шептереди

Ландшафтний

1978

Осиновський

Ландшафтний

1980

Заводовський

Ландшафтний

1980

Берозовський

Ландшафтний

1982

Лісничівка

Ботанічний

1984

Даничево

Ландшафтний

1993

Калиновський

Ботанічний

1993

Тополине

Ландшафтний

2001

Виноградівка

Ландшафтний

2001

Лунг

Ландшафтний

2001

Філофорне поле Зернова

Ботанічний

2008

Пам’ятники природи

Михайлопольський

Ботанічний

1984

Одеські катакомби

Геологічний

1963

Барановський ліс

Ботанічний

1972

Гребеники

Геологічний

1972

Джерело Канава

Гідрологічний

1979

Джерело Зустріч

Гідрологічний

1993

Джерело Слободка

Гідрологічний

1993

Дубрава Лабушна

Ботанічний

1972

Віковий дуб

Ботанічний

1973

Джерело Кішево

Гідрологічний

1972

Джерело Огруд

Гідрологічний

1972

Дубовий гай

Ботанічний

1972

Дубово-сосновий гай

Ботанічний

1972

Акацієвий гай

Ботанічний

1972

Новоівановський

Ботанічний

1993

Дубрава Арцизька

Ботанічний

1972

Перша дубрава червоного дуба

Ботанічний

1973

Друга дубрава червоного дуба

Ботанічний

1972

Джерело Гайдамацький колодязь

Гідрологічний

197

Пушкинський платан

Ботанічний

1972

Суворовський

Ботанічний

1993

Заповідні урочища

Дністровські плавні

1993

Байтали

1980

Чабанка

1980

Кішево

1980

Ботанічні сади

Ботанічний сад ОНУ

1983

Зоопарки

Одеський зоопарк

1938

Пам’ятники садово-паркового мистецтва

Красноармійський дендропарк

1973

Кохановка

1973

Влекруч-Негай

1980

Мар’їн гай

1972

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.