2.Еволюція концепції

У сучасній економічній науці та практиці трактування змісту стратегії підприємства пройшли певну еволюцію.

В традиційному (класичному) розумінні концепція стратегії базувалася на тому факті,що всі змінні у зовнішньому середовищі (стабільність якого розглядалась як незаперечний факт і яке трактувалось як ринок виробника, продавця) і внутрішній структурі фірми були детерміновані, керовані, контрольовані (апаратом управління фірми). А стратегічне управління було зорієнтоване на визначення, обґрунтування та реалізацію довгострокових цілей організації шляхом розроблення відповідних детермінованих, негнучких деталізованих планів-стратегій. І стратегіявиступалаоднією з форм цільовогопідходу в управлінні.

Наступним кроком в еволюції стратегії підприємства і її трактуванні як результату(мети) стало застосування її як сукупності прийомів і методів забезпечення розвиткупідприємства "від досягнутого".На відміну від трактування стратегії,як засобу управліннярозвитком підприємства "за відхиленням", даний тип трактування стратегії підприємства передбачає застосування елементів аналізу і контролю не тільки внутрішніх, але й зовнішніх факторів підприємства, які впливають на діяльність підприємства і врахування яких або сприятиме, або перешкоджатиме розвитку підприємства.

Перехід до нової концепції стратегії і трактування її як процесу (а саме:як процесупошуку альтернативних шляхів досягнення цілей, процесу, що стосується прийняття рішень щодо того, як розвивати бізнес підприємства в цілому та окремі його види (напрями, сектори), який бізнес розвивати, яке місце зайняти на ринку, як протидіяти конкурентам, як посилити позицію на ринку і в галузі тощо) був зумовлений певними новими чинниками, що стали найсуттєвішими для розвитку підприємств в умовах підвищення конкуренції та нестабільності на більшості ринків: зростання розмірів підприємств; науково-технічний прогрес; необхідність встановлення ефективних зв'язків та іншими організаціями; зростання рівня конкуренції; розвиток методології та інструментів планування; наявність ЕОМ та кваліфікованих кадрів; лідируюче становище підприємств, які використовували у своїй діяльності стратегічне планування.

Сучасна концепція стратегії як процесу пошуку альтернативних шляхів досягнення цілей трактує її,як адаптивну поведінку,а більш формалізовано,як концептуальну,тобтотаку, яка стосується найважливіших, життєво важливих аспектів і напрямів діяльності та розвитку) індикативну (рекомендовану) модель адаптивної поведінки фірми в змінному ринковому середовищі на довгострокову перспективу, яка повинна забезпечувати можливість фірмі досягнути і утримувати конкурентну перевагу в обраних зонах господарювання.

4.Стратегічний контекст підприємства

Одним з провіднихнапрямківрозглядупідприємства у стратегічномуконтексті є розумінняконкурентоспроможностіпідприємства і йогоконкурентнихпереваг.

Конкуренція є однієї з найбільш яскравих рис бізнесу, рушійною силою економічного прогресу, механізмом саморегуляції ринкової економіки.

Конкурентоспроможністьпідприємства (КС) - здатністьвиробляти й реалізовуватишвидко, дешево, якісно, продавати в достатнійкількості, при високомутехнологічномурівніобслуговування

Види конкуренції:Інтенсивністьконкуренції в галузірозрізняють за такими видами: привабливо-слабка, помірна, інтенсивна, запекла. Вважається, щоконкуренціяінтенсивна, якщодіїконкурентівзнижуютьсереднійприбуток у галузі. Помірнаконкуренція - більшістьпідприємствотримуютьприбуток, близький до середнього по галузі. Слабка - більшістьпідприємствможеотримуватиприбутоквищийвідсереднього, інвестуючилише у виробництво. Різкізагостренняроблятьконкуренціюзапеклою.

Стратегічнагрупа-групапідприємств-конкурентів з однаковими стилемконкурентноїактивності і позиціями на ринку.