Викуп акцій

Викуп акцій АТ проводить у наступних випадках:

­ при виході будь яких осіб із числа акціонерів. Тоді акції підлягають наступному продажу іншим акціонерам або третім особам;

­ для їх анулювання і зменшення СФ;

­ у випадках, передбаченим законодавством.

Викуплені акції відображають за фактичною собівартістю по дебету субрахунку 451 на дату їх придбання, тобто при переході акцій під контроль емітента.

Наведемо приклад.

ВАТ "Акція" доручає торговцю цінними паперами викупити через фондову біржу 30 тис. акцій, їх номіналь­на вартість — 1,5 грн./шт., ціна викупу — 1,0 грн./шт. Потім той самий торговець повинен продати акції за ціною 1,8 грн./шт. Сума комісійної винагороди — 1400 грн.

Бухгалтерський і податковий облік наведено в таблиці.

№ з\п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
		Дт	Кт
1	Перераховано кошти торгівцю цінними паперами для купівлі акцій	371	311	30600
2	Відображено викуп акцій власної емісії	451	371	30000
3	Відображено вартість послуг торгівця цінними паперами	421	685	1400
4	Отримано гроші за продані торгівцем акції	311	685	54000
5	Відображено перехід права власності покупцям акцій (за фактичною собівартістю викупу)	685	451	30000
6	Відображено прибуток від продажу акцій	685	421	24000
7	Перераховано винагороду посереднику за операції купівлі-продажу акцій	685	311	1400

3.2. Види облігацій підприємства

Для підприємства, що бідує в додаткових засобах, існує реальна альтернатива кредитам банків. Мова йде про облігації підприємств, що сьогодні на тлі високих банківських відсотків і досить ліберального податкового законодавства користаються усе більшою популярністю як інструмент залучення засобів і(чи) спосіб створення позитивної «кредитної історії» підприємства-емітента.

Перш ніж приступити до докладного розгляду питань обертання й обліку облігацій підприємств, з'ясуємо, який же зміст вітчизняне законодавство вкладає в саме поняття «облігація». Отже, відповідно до визначення Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.91 р. № 1201-XII, зі змінами і доповненнями (далі — Закон про цінні папери), облігація — це цінний папір, що засвідчує внесення її власником коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ній термін з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачене умовами випуску). У свою чергу, цінний папір — це грошовий документ, що підтверджує право володіння чи відносини позики, визначає взаємини між особою, що їх випустило, і їхнім власником і передбачає, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів чи відсотків, а також можливість передачі грошових і інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Спираючись на ці визначення, можна зробити принаймні один істотний висновок — продаж облігацій первинним власникам може бути здійснений винятково за кошти. Статтею 12 Закону про цінні папери встановлено, що облігації усіх видів оплачуються в гривнях, а у випадках, передбачених умовами їхнього випуску, — в іноземній валюті. Однак незалежно від виду валюти, якою здійснено оплату облігацій, її вартість виражають в гривнях.

Згідно зі ст. 10 Закону про цінні папери облігації можуть випускатися: