III. Підготовка до захисту та захист дипломної роботи
До захисту дипломної роботи перед Державною екзаменаційною комісією (ДЕК) допускаються студенти, які пройшли попередній захист своєї роботи. Голова та склад ДЕК затверджується ректором академії за поданням завідувача кафедри.
1. Підготовка до захисту
Попередній захист здійснюється за 2-3 тижні до захисту дипломної роботи.
На попередній захист студент подає:
повністю
складену пояснювальну записку до
дипломної роботи
(допускається у чернетковому варіанті);
комплект
повністю завершених графічних аркушів
(окремі креслення
можуть бути виконані олівцем або представлені у роздруківках
формату А4 – А3);
рецензію
на роботу за встановленою формою.
Студент(-ка), який(-а) не додержав(-ла) ціх умов, не допускається до попереднього захисту дипломної роботи.
Мета попереднього захисту – продемонструвати певний рівень готовності студента достойно та кваліфіковано репрезентувати свою роботу перед комісією, відповідати на будь-які поставлені питання, швидко орієнтуватися у своїй роботі під тиском часу та майже неминучих хвилювання та внутрішньої напруги.
До складу комісії попереднього захисту входять викладачі, що керують підготовкою дипломних і маґістерських робіт. Головує у комісії, як правило, один із кваліфікованих та досвідчених фахівців кафедри. Кандидатуру голови висувають викладачі кафедри і затверджує завідувач кафедри на засіданні кафедри або на робочій нараді викладачів.
2. Складання доповіді до захисту
Це третя складова й не менш важлива частина праці, ніж підготовка самої дипломної роботи (1 - аркуші, 2 - пояснювальна записка), але як правило, займає найменше часу. Це публічний звіт про виконану самостійно роботу, репрезентація особистих досягнень на цьому етапі вашого професійного розвитку. До того, підготувка доброї доповіді надає корисний й цікавий досвід, який тільки і можна отримати самостійно, на практиці, в умовах, максимально наближених до виробничих нарад.
Аналіз доповідей студентів на захисті робіт показав, що добра доповідь при вдало підібраному графічному матеріалі здатна значно підсилити позиції доповідача, а погана – зіпсувати враження слухачів навіть від першокласної дипломної роботи. Тому варто дуже уважно віднестися до цієї праці і приділити їй достатньо часу, а не відкладати її на останню ніч! Ще потрібно мати час на осмислення змісту доповіді, внесення змін, репетицію ролі досвідченого доповідача.
Мета доповіді – із найбільшою повнотою і водночас лаконічно, у логічній послідовності відобразити основний зміст роботи та персональні досягнення, навести особисті творчі міркування, за 10 хвилин виявити кращі, найвийграшні сторони роботи і, таким чином, проявити особисті ділові й фахові якості. До того ж, доповідь – це останній бастіон, остання лінія оборони претендента(-ки) на звання фахівця. Якщо щось, на думку дипломника, не залагодилося у роботі або щось за браком часу або досвіду не вдалося зробити у пояснювальній записці – це можна ще встигнути зробити у доповіді.
У підготовці доповіді найважливіша складова – це план. План в основному збігається зі змістом роботи. Треба приділити розробці плану певний час. Спочатку можна написати короткий план, потім – план розгорнутий. Це допоможе більш повно й стисло викласти зміст роботи.
Зміст доповіді має деякі відмінності від змісту роботи. У доповіді викладається тільки про:
мету й необхідність здійснення тієї чи іншої інженерної розвідки;
основні задачі, які необхідно вирішити для досягнення мети;
використані методи;
результати (аналізів, розрахунків, інше);
власні висновки.
Не варто забувати про логічні містки, які слід перекидати від однієї частини (розділу) роботи до наступної, одночасно пам‘ятаючи про завершальну частину (розділи 5 та 6, частково 7) й висновки. Доповідь повинна бути внутрішньо несуперечливою, внутрішньо організованою й взаємопов‘язаною, мати ще більш довершений та закінчений вигляд, ніж пояснювальна записка.
Ті, хто готує презентацію на фоліях або за допомогою презентаційних програм на комп‘ютері, повинні пам‘ятати про відмінності презентацій на папері й на екрані. Перш за все не слід переобтяжувати екранні „аркуші” цифровим матеріалом. Таблиці повинні бути майже виключеними. Подається лише добре оброблений матеріал у вигляді короткого тексту, що добре запам‘ятовується (тобто висновки), найбільш „вражаючих” цифр, а також мап, світлин, схем. Усе це супроводжується лаконічними й змістовними усними поясненнями доповідача. Обмеження не „аркушами” екрана, а тільки часом, не повинно перетворювати презентацію у суцільний калейдоскоп змін кольорових картинок та каскад спецефектів анімації тощо.