73. Вибір варіанту покупки автомобіля (практичний

Якість автомобіля і якість сімейного життя - одні з ключових параметрів, за якими в нашому суспільстві оцінюють успішність і щастя людського життя. Розглянемо, як же середньостатистична людина підходить до вибору автомобіля і супутника життя. Формування образу Перш ніж вибирати автомобіль, нам необхідно визначитися з його класом і виконуваними функціями. Седан це буде або універсал, маленька міська машинка або мікроавтобус, в якому можна подорожувати галасливою компанією.

Ви плануєте купити авто, але маєте сумніви щодо того, нове чи вже вживане? Якщо вибір випаде на користь нового, то постає інше питання, купувати в кредит чи одразу? Давайте розберемося разом. Зважимо всі «за» та «проти».

Як на мене, то я б категорично не радив купувати автомобіль у кредит – адже по-перше, це велика переплата, а по-друге – ситуація може скластися так, що не буде коштів, щоб погасити кредит, і по-третє – немає гіршої ситуації, ніж розбити кредитне авто (їздити вже буде ні на чому, а кредит виплачувати доведеться). Купуючи нове авто відразу – Ви самі вирішуєте, чи потрібна Вам повна страховка КАСКО, а чи можна обмежитися автоцивілкою. Інша ситуація, якщо брати залізного коня в кредит. В Україні полісом КАСКО володіють близько 15-20% автовласників. Найчастіше українці страхують 5-6-річні автомобілі, оскільки транспортний засіб старіший за 7 років береться на страхування лише з врахуванням зносу. В результаті подібний тариф істотно спустошить кишеню автомобіліста. Як правило, КАСКО оформляються на машини, які взяли в кредит або дуже дорогі. Окрім того, страховий захист просто необхідний новачкам, що мають невеликий стаж водіння. Реальна вартість поліса добровільного автострахування залежить і від вибраної франшизи, і від території використання. Також враховується вік та стаж водія, країна виробництва автомобіля і місце його постійного нічного зберігання. За словами експертів, сьогодні доцільність автострахування для власника авто сумнівна, оскільки договір автострахування вважається простим дотриманням формальностей, порівняно з реальним страховим захистом. Ціна поліса КАСКО може бути в межах 4,5-8% від ринкової вартості авто. Все залежить від марки автомобіля та терміну його експлуатації

Переваги при купівлі нового автомобіля без сумніву величезні, адже 1) Ви впевнені, що берете авто в хорошому стані; 2) Вам не потрібно нічого ретельно оглядати, а перші декілька років не потрібно нічого ремонтувати. Що стосується недоліків при купівлі нового автомобіля, то це, звісно ж, ціна. Нову машину також необхідно підлаштувати під себе (хоча б невеликий тюнінг, як не крути, а потрібен) – тонування, аудіоналаштування, диски, навігатор, регістратор тощо. В деяких випадках цього не потрібно буде робити.ання лише з врахуванням зносу. В результаті подібний тариф істотно спустошить кишеню автомобіліста. Як правило, КАСКО оформляються на машини, які взяли в кредит або дуже дорогі. Окрім того, страховий захист просто необхідний новачкам, що мають невеликий стаж водіння. Реальна вартість поліса добровільного автострахування залежить і від вибраної франшизи, і від території використання. Також враховується вік та стаж водія, країна виробництва автомобіля і місце його постійного нічного зберігання. За словами експертів, сьогодні доцільність автострахування для власника авто сумнівна, оскільки договір автострахування вважається простим дотриманням формальностей, порівняно з реальним страховим захистом. Ціна поліса КАСКО може бути в межах 4,5-8% від ринкової вартості авто. Все залежить від марки автомобіля та терміну його експлуатації.

Купівля вживаної машини може стати досить вдалим придбанням, але з таким же успіхом можна купити джерело головного болю та постійних значних витрат на ремонт. До переваг при купівлі старого автомобіля в першу чергу відноситься ціна – вона іноді може бути набагато нижча за вартість нового авто (близько 50-60% від вартості нового). Також колишній користувач часто вже вклав кошти в “тюнінг” – це теж великий плюс. А тепер про недоліки, які на Вас чекають при купівлі старого автомобіля: можуть бути проблеми з ходовою, кузовом і т.д., які можна не помітити при купівлі, а подальший ремонт може потім обійтися недешево…

Якщо Ви вирішили купити вживане авто, то не купуйте його у перекупника. Всім відомо, що його задача купити машину якомога дешевше і продати дорожче. Це можуть бути і биті машини, на яких професійно «замасковані» сліди ДТП. Перекупник про це Вам ніколи не скаже. Придбавши подібне авто, Ваш гаманець постійно худнутиме. Задоволення від такої покупки буде мало.

Вирішили відвідати авторинок? Обережно! Перекупників тут найбільше. Уважно читайте документи на машину. Перевірте підлогу під килимом автомобіля. Слідів іржі там не має бути. Звіривши номери на вікнах, Ви, навіть не будучи експертом, зможете зробити висновок про те, чи мінялося скло. Також варто звернути увагу на симетричність стирання гуми на колесах. Це може бути сигналом того, що автомобіль у минулому потрапив у ДТП.

Фахівці радять звертати увагу на дрібниці. Якщо лючок бензобака злегка заляпаний фарбою, машину підфарбовували. Люк знімають для підбору фарби. Невеличкі крапочки кольору машини на гумовому ущільнювачі заднього чи переднього скла, пластикових деталях салону теж свідчать про ремонт. Щоб не знімати скло та пластик, його перед фарбуванням обклеюють папером. Через нього й просочується фарба. Якщо Ви все-таки вирішите купувати потримане авто, то на Вас чекають приблизно такі варіанти:

1. Ви плануєте придбати автомобіль за ціною близько 3000$, то ймовірніше за все це буде стара іномарка, «Жигуль» або «Таврія».До іномарки (як правило, в поганому стані) важко буде знайти деталі, а деякі можна не знайти взагалі. Але із цієї ситуації є вихід – підбирають деталі з інших моделей автомобілів. Якщо «Жигуль», то мені додати нічого, назва про все говорить. Дизайн мені зовсім не подобається. Хоч і безкоштовно подарували б – все рівно навіть їздити на такому не всім хочеться… «Таврія» – це досить непоганий варіант (в такому ціновому діапазоні, звичайно). Запчастини можна знайти, це не проблема. Але, якшо авто старе, то ремонтувати доведеться доволі часто…

2. Якщо бюджет на купівлю автомобіля складає 3000$-6000$, то до попередніх варіантів тут додаються ВАЗ дев’ятка та Славута. Можна взяти іномарку вже трішечки кращу, навіть з ГБО (на газу), можна взяти новішу Таврію. ВАЗ дев’ятка та «Славута» (відносно нова) – теж більш-менш нормальні варіанти для таких цін. Можна їх взяти в дуже хорошому стані (можливо також з ГБО). Іномарку в такій категорії фахівці купувати не радять - важко знайти деталі… ВАЗ 9-14 і т.д., як варіант, але я б краще обрала Sens чи Lanos.

3. Якщо на купівлю залізного коня Ви плануєте витратити 6000$-10000$, то в цьому випадку ви зможете дозволити собі Chevrolet Aveo, Lacetti, Hyundai Getz, Ford Focus. Це найбільш популярні представники в цій категорії.

4. Варіанти, коли бюджет на купівлю авто варіюється у межах 10000$-12000$, наступні: Mitsubishi Lancer 9 (дуже хороший варіант), а також може бути KIA Cerato, Skoda Octavia, Toyota Corolla (трішечки старша), Hyundai Accent і т.д.

5. Якщо у Вас є 12000$-17000$, то тут вибір уже дуже широкий, але найпопулярнішими серед автомобілів є: Honda Civic, Honda Accord, Toyota Camry, Mitsubishi Lancer X, Skoda (новіша), Audi A4.

6. Якщо ви маєте більше 17000$ , то є можливість взяти Audi, Mercedes, Lexus – седани або джипи тощо. Тут уже вибір безмежний. Або вже Toyota Prius – для того, щоб зекономити - в Європі таке авто досить популярне.

Подивіться на те, як швидко зростають ціни на пальне! А також зверніть увагу на те, як швидко зростають ціни на нові автомобілі! Якшо у Вас достатньо коштів і Ви не хочете заморочуватись, то в цьому випадку краще купувати собі нове авто. Нове авто варто купувати також у випадках, коли Ви хочете якусь нову модель, але таких поки що ніхто не продає. Якшо вже брати потримані авто, то, бажано. напряму у власника, а не через посередників і, як я вже зазначав раніше, потрібно ретельно перевіряти ходову, кузов тощо, адже великі шанси того, що Ви станете власником автомобіля, який вже побував у ДТП.

А взагалі, я б радив іти купувати автомобіль разом із знайомим фахівцем - таким, що дуже добре знається в автомобілях.

Тож вигідної Вам покупки і нехай придбаний Вами автомобіль буде зручним та комфортним і приносить Вам радість та задоволення впродовж багатьох років!

74. Ефективність впровадження нового технологічного устаткування (практичний). Загальновідомо, що основне значення для забезпечення високого рівня конкурентоспроможності підприємства мають виробництво високоякісної інноваційної продукції, вдосконалення існуючих і впровадження нових прогресивних технологій.

НТП можна тлумачити як процес нагромадження та практичної реалізації нових наукових і технічних знань, цілісну циклічну систему “наука-техніка-виробництво”, що охоплює кілька стадій: фундаментальні теоретичні дослідження; прикладні науково-дослідні роботи; дослідно-конструкторські розробки; освоєння технічних нововведень; нарощування виробництва нової техніки до потрібного обсягу, її застосування (експлуатація) протягом певного періоду; техніко-економічне, екологічне й соціальне старіння виробів, їхня постійна заміна новими, ефективнішими зразками.

План технічного розвитку та організації виробництва повинний охоплювати наступні основні питання:

· створення й освоєння нових видів продукції та підвищення якості продукції, що випускається;

· впровадження прогресивної технології, механізації й автоматизації виробництва;

· вдосконалення планування, організації, контролю та управління в цілому;

· впровадження прогресивної організації праці;

· капітальний ремонт та модернізація основних засобів;

· заходи щодо економії сировини, матеріалів та всіх енергетичних ресурсів;

· науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;

· основні техніко-економічні показники рівня виробництва та продукції, що випускається;

· соціальний розвиток підприємства.

Створення нових видів продукції та підвищення якості продукції, що випускається, забезпечують заходи щодо створення й освоєння випуску нових видів продукції, зняття з виробництва застарілих та підвищення якості продукції, що випускається, її модернізації, та підготовка продукції до сертифікації, розробка і впровадження нових прогресивних стандартів і технічних умов.

Впровадження прогресивної технології, механізації та автоматизації виробництва включає заходи щодо впровадження прогресивних технологічних процесів, нового високорозвинутого устаткування, комплексної механізації й автоматизації виробництва, модернізації діючого устаткування.

Впровадження прогресивної організації праці включає заходи щодо вдосконалення поділу та кооперації праці, організації й обслуговуванню робочих місць, впровадженню передових методів та прийомів праці, вдосконалення нормування й оплати праці. Під організацією праці заведено розуміти певне поєднання працівників у часі і просторі для досягнення найбільшої ефективності трудових процесів за умов конкретно застосовуваної технології та організації виробництва. Поєднання учасників трудового процесу в часі забезпечується різними формами поділу й кооперації праці, організацією обслуговування робочих місць, установленням раціональних режимів праці. Просторове поєднання працівників на виробництві знаходить втілення в різних формах побудови бригад та інших виробничих ланок підприємства, у варіантному закріпленні персоналу за відповідними робочими місцями.

Завданням регулювання науково-технічної діяльності є створення оптимального механізму поєднання ринкових і державних важелів впливу на науково-технічні процеси, їх орієнтація на економічне зростання та інтеграцію у світову економіку.

Виходячи з пріоритетних напрямів, розробляються державні науково технічні програми, які включають планові завдання державним установам, державні замовлення приватним науково-дослідним і проектним організаціям та ряд прогнозів розвитку науково-технічних досліджень.

На основі переліку найважливіших розробок, спрямованих на створення новітніх технологій і продукції, щорічно формується державне замовлення, яке забезпечує економічно вигідні умови для участі наукових, дослідних і проектних організацій у розвитку фундаментальних досліджень.

Для забезпечення розвитку науки і сприяння науково-технічній творчості держава створює систему науково-технічної Інформації, забезпечує стандартизацію, сертифікацію та метрологію, проводить експертизу науково-технічних розробок.

З метою постійного поновлення інтелектуального потенціалу суспільства, розвитку науково-технічної культури, новаторства, сприяння творчості держава забезпечує престиж наукової праці, організовує підготовку і підвищення кваліфікації науково-технічних кадрів, забезпечує відбір талановитої молоді, запроваджує систему атестації кадрів, встановлює державні стипендії, премії і почесні звання для осіб, що зробили значний внесок у розвиток науки.

Державна політика у сфері патентів і ліцензій спрямована на регулювання відносин щодо набуття та використання права на об'єкти інтелектуальної власності. Автори прав отримують доходи від використання їхнього продукту у підприємницькій діяльності. Тим самим створюється ефективна система мотивацій до науково-технічної діяльності, її практичної спрямованості, підвищення якості розробок.

Важливим засобом державного регулювання у сфері науково-технічної діяльності є державна підтримка міжнародного науково-технічного співробітництва. Держава створює необхідні правові та економічні умови для здійснення вільних та рівноправних відносин з міжнародними організаціями, товариствами, об'єднаннями. Науково-технічне співробітництво здійснюється шляхом проведення спільних досліджень, технічних розробок на основі кооперації, реалізації спільних програм, обміну науково-технічною інформацією, проведення міжнародних конференцій, конгресів, симпозіумів, обміну кадрами, спільну підготовку фахівців тощо.

Зростання економічного потенціалу України за рахунок підвищення питомої ваги нових технологій у структурах промислового виробництва буде сприяти індустріалізації його розвитку. Визначення шляхів прискореного впровадження нових технологій в промислове виробництво передбачає врахування його особливостей, вивчення суттєвості та економічної природи структурних зрушень, подальше розкриття об’єктивних і суб’єктивних чинників і умов, які визначають сутність економічних процесів, що відбуваються у країні. При цьому не можна не враховувати поступового виходу з економічної кризи, який почався в останні роки, помітного підвищення рівня вітчизняного виробництва, відчутного пожвавлення суспільних процесів. Сучасній економіці України потрібен спонукаючий поштовх для поглиблення цих позитивних зрушень.

Сутність моделювання ефективності впровадження нових технологій у промисловості України полягає у тому, що:

· цей процес необхідно розглядати на макрорівні, з урахуванням існуючої державної політики інноваційного розвитку, що передбачає розробку моделі галузі як підсистеми економічної системи країни;

· зважаючи на неможливість виконання цього завдання в межах окремого дисертаційного дослідження, за допомогою розробленої моделі підвищення показника прибутку залежно від використання нових технологій проаналізовано загальні тенденції поведінки цього показника. Результати аналізу свідчать про відсутність кореляції між впровадженням інновацій на промислових підприємствах і величиною отриманого прибутку;

· запропоновано обирати нові технології для впровадження на промислових підприємствах шляхом побудови моделі економічної оцінки ефективності різних їх варіантів. Іншими словами, обирається для впровадження нова технологія, впровадження якої характеризується прогнозним мінімумом витрачених коштів і максимумом одержаного прибутку, тобто максимальною, розрахованою за моделлю, ефективністю.

Вирішення проблеми об’єктивної економічної оцінки ефективності впровадження нових технологій ми тісно пов’язуємо з удосконаленням прогнозування розвитку виробництва, на якому впроваджуються нові технології. Причому, розв’язання останньої базується на ринковому підході до аналізу співвідношення “попит-пропозиція” на ринку відповідної продукції галузі або окремого підприємства. Обґрунтованість прогнозних моделей забезпечується: визначенням оптимальних варіантів приросту валової продукції за критерієм економічної ефективності, розрахунком періоду випередження прогнозу, оцінкою вірогідності прогнозів, оптимізацією прогнозних значень показників виробництва за критерієм найбільшого економічного ефекту при фіксованих витратах, або - найменших витратах при фіксованому ефекті. В економічній постановці такої задачі одержала відображення проблема оцінки напрямів використання існуючої техніки. Сьогодні внаслідок зношення основних виробничих фондів складається ситуація, що потребує прийняття певного рішення: або зберегти існуючі фонди, що потягне за собою додаткові витрати, пов’язані з їх відновленням та обслуговуванням, або замінити цей застарілий виробничий ресурс новим. Варіанти поповнення основних виробничих ресурсів за рахунок власних коштів у моделі підприємства подані як додаткові потреби і відображені у відповідних одиницях вимірювання.

Вихід нових наукомістких технологій виробництва на чільне місце серед головних факторів динамічного розвитку економіки обумовлює необхідність розробки і подальшого використання методичних інструментів дослідження характеру та темпів технологічного розвитку в контексті макроекономічних процесів. Саме на базі застосування процедури економічної оцінки технологій має формуватися нова політика економічного зростання, заснована, передусім, на інноваційному технологічному розвитку.

У всіх випадках, впровадження нових технологій неможливе без технічного переозброєння виробництва з залученням такого обладнання, що є матеріальним носієм нових технологічних процесів. Технічне переозброєння виробництва треба розуміти як систематичний, складний, розгалужений процес безупинного відновлення матеріальної бази промислових підприємств, з метою її потенційної відповідності технічним і технологічним вимогам, які диктуються законами ринку. Відновлене устаткування повинно забезпечити випуск продукції в необхідному обсязі, відповідного рівня якості та асортименту, дозволяти оперативно здійснювати перехід на випуск нової продукції, іншими словами, постійно забезпечувати готовність виробництва до ефективного досягнення кінцевого результату – отримання максимального прибутку виробника при задоволенні конкретного попиту споживачів.

75. Вибір альтернативного варіанту впровадження нової техніки (практичний).Відносна обмеженість виробничих ресурсів породжує декілька економічних проблем: 1) наявність таких ресурсів визначає виробничі можливості підприємства, галузі та ін., обсяги яких можна змінити впровадженням нових техніки, технології, форм організації виробництва і праці; 2) для цього необхідно замінити один вид ресурсів на інший, наприклад, дерево для виготовлення дверей і вікон на алюміній. Отже, окрема людина, підприємство або суспільство за умов відносної обмеженості ресурсів повинні постійно робити вибір із наявних можливостей, шукати альтернативні варіанти їх використання. Щоб зрозуміти, як вирішується ця проблема, слід пов'язати використання відносно обмежених ресурсів з витратами виробництва, тобто тим, у що обходиться підприємству або суспільству виготовлення певних товарів або послуг. Використання ресурсів у кількісному відношенні становить більшу частину витрат виробництва. Альтернативні витрати. Застосування таких ресурсів в одних цілях (наприклад, на будівництво житла) виключає можливість їх використання в інших (скажімо, на розвиток сільського господарства), тобто для сільського господарства це означає втрати, обсяги яких можна підрахувати. Так, на ділянці землі можна вирощувати різні сільськогосподарські культури, урожай яких з 1 га неоднаковий. Різна й ціна цих продуктів на ринку. Якщо, наприклад, посіяно горох замість пшениці, то до затрат на його вирощування слід додати величину недоотриманого прибутку при вирощуванні пшениці. Альтернативні витрати — витрати на виробництво певного товару або послуги, обсяг яких визначається втраченими можливостями використання тих самих ресурсів на інші цілі. Для товаровиробника із такого розуміння сутності альтернативних витрат випливають конкретні висновки. Він повинен орієнтуватися передусім на те, щоб альтернативні витрати при виробництві певного товару або послуги були якомога меншими. Критерії вибору альтернативних витрат. На підставі висновку про мінімізацію витрат вирішується перше з трьох конкретних ключових питань, які стоять перед економікою: що виготовляти (які з можливих товарів і послуг варто виробляти у певний період). Два інших питання — як виробляти (з використанням яких техніки і технології, за якої комбінації виробничих ресурсів) і для кого виробляти (для якої групи споживачів, що буде спроможною їх купити). Якщо виходити з того, що метою діяльності кожного товаровиробника є отримання прибутку, то альтернативні витрати в кількісному аспекті— це різниця між прибутком, який можна отримати за найвигіднішого із альтернативних способів використання виробничих ресурсів, і реально отриманим прибутком. Оскільки процес суспільного виробництва відображає два різних типи відносин (взаємодію людини з природою і взаємини між людьми), то критеріїв мінімізації альтернативних витрат або максимізації прибутку недостатньо для найбільш раціонального використання обмежених ресурсів. Додатковими критеріями є збереження довкілля, розвиток людини, найповніше задоволення потреб споживачів, зростання життєвого рівня населення та ін.