- •Тема 1 Соціологія як наука
- •1.1. Поняття соціології, її предмет, об’єкт і методи
- •1.2. Закони і категорії соціології
- •1.3. Структура та функції соціології
- •1.4. Становлення та розвиток соціологічної думки в західній європі (хіх-хх ст.)
- •1.5. Зміст і особливості соціологічної думки у сполучених штатах америки
- •1.6. Формування й розвиток соціологічної думки в україні
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 методика проведення соціологічних досліджень
- •2.1. Сутність, структура та типи соціологічних досліджень
- •2.2. Програми соціологічного дослідження
- •2.3. Методи соціологічного дослідження
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 суспільство як соціальний організм
- •3.1. Суспільство як соціальна система. Типи соціальних систем та їх характеристика
- •3.2. Соціальна структура суспільства та її основні компоненти. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність
- •3.3. Соціальна структура українського суспільства та тенденції її розвитку
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 особистістть. Соціалізація особистості
- •4.1. Особистість у системі соціальних зв’язків, її статус і соціальні ролі. Зміст соціології особи
- •4.2. Теорія і практика соціалізації особи
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 5 соціологія економіки, соціологія праці та управління трудовим колективом
- •5.1. Соціологія економіки, її сутність, зміст і основні завдання
- •5.2. Предмет, категорії та основні аспекти соціології праці
- •5.3. Сутність, механізм і основні функції соціального управління
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 6 соціологія політики
- •6.1. Суспільство та політика
- •6.2. Взаємозв’язки та взаємовплив соціального і політичного в політичному житті суспільства
- •Існує і зворотний зв’язок: тільки досконалість, ефективність функціонування правової держави здатні забезпечити ефективне функціонування і розвиток громадянського суспільства.
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 7 етносоціологія. Соціологія релігії
- •7.1. Предмет етносоціології
- •Типи етнічних меншин
- •7.2.. Релігія як соціальне явище
- •7.3. Предмет і методи соціології релігії, зв’язок її з іншими формами суспільної свідомості
- •7.4. Релігійні організації та соціально-релігійна ситуація у сучасній україні
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 8 соціологія сім’ї. Гендерні відносини
- •8.1. Соціологія сім’ї
- •Типологія шлюбу
- •Основні функції сім’ї
- •Етапи розвитку сім'ї
- •8.2. Гендерні відносини
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 9 соціологія медицини та здоров’я
- •9.1. Предмет соціології
- •Медицини та здоров’я
- •9.2. Основні поняття та принципи сфери охорони здоров’я
- •9.3. Система органів охорони здоров’я та реалізація державної політики
- •9.4. Ключові проблеми у сфері охорони здоров’я та їх вирішення
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Основні поняття і категорії соціології
- •Література
Основні функції сім’ї
Сфера сімейної діяльності |
Суспільні функції |
Індивідуальні функції |
Репродуктивна |
Біологічне відтворення суспільства |
Задоволення потреби в дітях |
Виховна |
Соціалізація молодого покоління |
Задоволення потреб у батьківстві, самореалізація в дітях |
Господарсько-побутова |
Підтримка фізичного існування та здоров’я |
Одержання господарсько-побутових послуг одними членами сім’ї від інших |
Економічна |
Економічна підтримка неповнолітніх та непрацездатних членів суспільства |
Матеріальне забезпечення одними членами сім’ї інших |
Духовного спілкування |
Духовний розвиток і виховання особистості |
Кохання, духовне взаємозбагачення членів сім’ї, зміцнення дружніх основ шлюбного союзу |
Дозвільна |
Раціональна організація дозвілля, соціальний контроль за формами дозвілля |
Взаємозбагачення дозвільних інтересів, спілкування з дітьми, з родичами, з друзями |
Емоційна |
Емоційна стабілізація індивідів |
Одержання психологічного захисту, емоційної підтримки, задоволення потреб в особистому щасті |
Сексуальна |
Сексуальний контроль |
Фізіологічне задоволення сексуальних потреб |
Функції сім'ї залежать від конкретних культурно-історичних умов її життєдіяльності.
Пітер та Бріджит Бергер зазначають, що сім'я як базовий інститут впливає на три основні види людської діяльності: відтворення, сексуальність та первинну соціалізацію. Вторинними функціями Бергери називають: правові, що регулюють права кожного члена сім'ї, у т.ч. дітей; економічні, що забезпечують зв'язок із зовнішньою економікою (еволюціонують від ролі сім'ї як основного елемента виробництва - до одиниці споживання). Сьогодні від сім'ї очікують забезпечення особистісної реалізації та усамітнення, що на рівні моралі означає перехід від акцентування на обов'язках та відповідальності до прав та винагороди в сімейній сфері
Дисфункції сім’ї
Як і інші соціальні інститути, сім'я має проблеми у виконанні своїх функцій.
Невиконання, неналежне виконання, недостатність ресурсів для виконання функцій сім'єю - це дисфункції сім'ї.
Проявом дисфункцій сім'ї є поширення неблагополучних сімей.
За ознаками "благополуччя - неблагополуччя" розрізняють сім'ї благополучні та неблагополучні.
Неблагополучна сім'я - сім'я, де дитина не одержує адекватної уваги, підтримки, догляду і виховання.
Благополучні сім'ї - забезпечують задоволення всього комплексу потреб (згідно з А. Маслоу) для кожного члена сім'ї.
У дітей із неблагополучних сімей частіше, ніж в інших, зустрічається: порушення нормального спілкування з однолітками; неадекватність самооцінки, зниження здатності самоаналізу і соціально-психологічної адаптованості; нерозвиненість почуття емпатії; перехід до групи важких дітей; негативна девіація.
Найчастіше фахівці розрізняють:
проблемні сім'ї - відсутнє порозуміння, злагоджена взаємодія між членами сім'ї;
конфліктні сім'ї - незадоволення сімейним життям зумовлює нестабільність сім'ї;
соціально неблагополучні сім'ї - їм зазвичай властивий низький культурний рівень подружжя, пияцтво, важковиховувані, педагогічно запущені діти;
дезорганізовані - процвітає культ сили, панівним є почуття страху, автономність членів родини, відсутність нормальних людських відносин;
сім'ї з низьким рівнем матеріальних та житлових умов;
сім'ї з поганими медико-санітарними умовами;
неповні сім'ї;
сім'ї, де один із батьків хворий або інвалід.
Поступово відбувається фактична втрата впливу батьків на дітей.
Неблагополуччя та благополуччя сім'ї може бути як формальним, так і змістовним, залежно від особливостей реалізації функцій.
Формально неблагополучні сім'ї - маргінально-функціональні, вони - "зона ризику" для переходу до змістовного неблагополуччя, що притаманне "дисфункціональній сім'ї".
У "дисфункціональній сім'ї" порушується як ендолокальний (спрямований на внутрішню взаємодію), так і екзолокальний (спрямований на зовнішню взаємодію) механізм існування, тобто руйнується система цінностей, як визначає зв'язки між членами сім'ї та суспільством.
Серед основних чинників дисфункцій сім'ї розрізняють:
постійні конфлікти та несприятливий психологічний клімат;
відсутність одного з батьків;
аморальна чи асоціальна поведінка батьків;
низький рівень матеріального забезпечення сім'ї;
відсутність у батьків педагогічних навичок та знань;
несприятливі психологічні риси батьків (агресивність, внутрішня конфліктність та ін.).
За зрілістю сім'ї розрізняють:
Схема 68
Сім'я молодіжна |
Сім'я, яка тільки створилась. | |
Молода сім'я |
Сім'я, яка зустрілась з першими для них перешкодами. В сім'ї, яка чекає дитину, помітно зміцнюється подружжя: дружина не залишається без уваги, з'являється турботливе ставлення один до одного. | |
Сім'я середнього подружнього віку |
Від 3 до 10 років спільного життя. Період найкритичніший, найвідповідальніший: з'являється нудьга, одноманітність у взаєминах подружжя; розгортаються конфлікти. На такий період припадає найбільше розлучень. | |
Сім'я старшого подружнього віку |
Подружжя спільно проживають 10-20 років. Опанування нових важливих ролей - дідусів і бабусь. Нові засади взаємовідносин: піклування один про одного, турбота. |
Схема 69