- •Тема 1 Соціологія як наука
- •1.1. Поняття соціології, її предмет, об’єкт і методи
- •1.2. Закони і категорії соціології
- •1.3. Структура та функції соціології
- •1.4. Становлення та розвиток соціологічної думки в західній європі (хіх-хх ст.)
- •1.5. Зміст і особливості соціологічної думки у сполучених штатах америки
- •1.6. Формування й розвиток соціологічної думки в україні
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 методика проведення соціологічних досліджень
- •2.1. Сутність, структура та типи соціологічних досліджень
- •2.2. Програми соціологічного дослідження
- •2.3. Методи соціологічного дослідження
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 суспільство як соціальний організм
- •3.1. Суспільство як соціальна система. Типи соціальних систем та їх характеристика
- •3.2. Соціальна структура суспільства та її основні компоненти. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність
- •3.3. Соціальна структура українського суспільства та тенденції її розвитку
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 особистістть. Соціалізація особистості
- •4.1. Особистість у системі соціальних зв’язків, її статус і соціальні ролі. Зміст соціології особи
- •4.2. Теорія і практика соціалізації особи
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 5 соціологія економіки, соціологія праці та управління трудовим колективом
- •5.1. Соціологія економіки, її сутність, зміст і основні завдання
- •5.2. Предмет, категорії та основні аспекти соціології праці
- •5.3. Сутність, механізм і основні функції соціального управління
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 6 соціологія політики
- •6.1. Суспільство та політика
- •6.2. Взаємозв’язки та взаємовплив соціального і політичного в політичному житті суспільства
- •Існує і зворотний зв’язок: тільки досконалість, ефективність функціонування правової держави здатні забезпечити ефективне функціонування і розвиток громадянського суспільства.
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 7 етносоціологія. Соціологія релігії
- •7.1. Предмет етносоціології
- •Типи етнічних меншин
- •7.2.. Релігія як соціальне явище
- •7.3. Предмет і методи соціології релігії, зв’язок її з іншими формами суспільної свідомості
- •7.4. Релігійні організації та соціально-релігійна ситуація у сучасній україні
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 8 соціологія сім’ї. Гендерні відносини
- •8.1. Соціологія сім’ї
- •Типологія шлюбу
- •Основні функції сім’ї
- •Етапи розвитку сім'ї
- •8.2. Гендерні відносини
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 9 соціологія медицини та здоров’я
- •9.1. Предмет соціології
- •Медицини та здоров’я
- •9.2. Основні поняття та принципи сфери охорони здоров’я
- •9.3. Система органів охорони здоров’я та реалізація державної політики
- •9.4. Ключові проблеми у сфері охорони здоров’я та їх вирішення
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Основні поняття і категорії соціології
- •Література
1.5. Зміст і особливості соціологічної думки у сполучених штатах америки
У ХХ ст. найбільш плідно соціологія розвивалась у США. Це було зумовлено тим, що:
1) у США після глибокої загальної кризи та тривалої стагнації економіка почала бурхливо розвиватися завдяки новим технологіям та науковій організації праці;
2) на відміну від Європи, де соціологічна теорія розвивалась та удосконалювалась завдяки ініціативі та ентузіазму окремих учених, у США соціологічні дослідження з самого початку були добре організовані, фінансовані та стали невід’ємною частиною університетської освіти й соціальних наукових досліджень. Широке використання математики та статистики, методів експерименту та моделювання, соціометрії та соціальної інженерії забезпечили розвиток соціології як точної науки.
Важливою особливістю американської соціології є те, що головні зусилля вчених-соціологів були зосереджені на вирішенні практичних завдань, тобто — прагматизм, який давав відповіді на конкретні питання: якими є мотиви поведінки людей; як краще та ефективніше здійснювати соціальний контроль та управління; якими шляхами подолати конфлікти та підтримувати стабільність суспільства; якими методами, засобами та заходами можна забезпечити соціальне партнерство та співробітництво людей у виробництві, зростання продуктивності праці, підвищення добробуту громадян тощо. Якраз над розв’язанням цих проблем працювали відомі американські соціологи (див. схему 8).
Із схеми видно, що американські соціологи в логічній послідовності прагнули дати відповіді на питання, що їх висувало соціально-економічне життя суспільства, розв’язувати конкретні проблеми в конкретних умовах соціальної реальності.
Наприклад, коли виникли проблеми з реалізації системи Тейлора і йому почали дорікати за надмірну жорсткість і перевищення ролі фізичних та матеріальних чинників у виробництві, на межі 20—30-х років виникає так звана теорія «людських відносин». У ній обґрунтовувались необхідність та доцільність поставити в центр уваги саму людину — робітника, доводячи, що з робітником потрібно поводитись як із «соціально-психологічною істотою», а не як з «біологічною машиною».
Схема 8
Основні наукові розробки американських соціологів | ||
Система, її автор |
Період розробки |
Основна сутність концепції |
Система Тейлора Ф. Тейлор (1856—1915) |
Рубіж ХІХ—ХХ ст. |
Для підвищення ефективності виробництва необхідні: — раціоналізація управління; — наукова організація праці; — диференційоване матеріальне стимулювання |
Теорія людських відносин Е. Мейо (1880—1949) |
Рубіж 20—30-х років ХХ ст. |
Необхідні не тільки матеріальні, а й психологічні стимули: — сприятливий моральний клімат; — урахування інтересів робітника; — задоволеність працею |
Теорія ієрархії потреб А. Маслоу (1908—1970) |
Середина ХХ ст. |
При задоволенні різноманітних потреб людей існує певна черговість (ієрархія) потреб, поведінка індивіда в кожний даний момент визначається найбільш важливою потребою |
Структурний функціоналізм Толкотт Парсонс (1902—1979) |
Середина ХХ ст. |
Соціальна система — це система дій дійових осіб: — соціальна дія можлива тільки за наявності іншої дійової особи; — взаємна орієнтація дійових осіб на ґрунті спільних цінностей; — соціальна система діє тоді, коли відбувається певна диференціація соціальних ролей |
Біхевіоризм Дж. Уотсон (1878—1958) |
Кінець ХІХ—ХХ ст. |
Поведінка людини будується за схемою стимул — реакція: змінюючи стимул, можна задавати певні реакції, управляти поведінкою людей, підтримувати гармонію у суспільстві |
Для підвищення ефективності виробництва, трудової діяльності робітників важливими є не тільки матеріальні стимули, а й психологічні чинники, до яких належать:
Згуртованість групи, в якій працює індивід.
Сприятливий моральний клімат у ній.
Добрі взаємовідносини з керівництвом.
Урахування інтересів робітника.
Задоволеність своєю працею тощо.
Звідси практичними рекомендаціями щодо удосконалення управління є такі:
Потрібно проявляти постійну турботу про людей.
Створювати атмосферу гармонії у взаємовідносинах індивідів та груп.
Доповнювати індивідуальну винагороду за працю колективною.
Розвивати демократичний стиль керівництва та ін.
У середині ХХ ст. американський психолог Абрахам Маслоу обґрунтовує складніший механізм впливу запитів людей на їхню поведінку, що його він розкриває у своїй теорії «Ієрархії потреб», згідно з якою різноманітні людські потреби можна поєднати у певні групи і рівні, що розташовуються за ступенем їх важливості, необхідності задоволення та впливу на поведінку людей. В одному із варіантів даної концепції виділяються такі шість груп і рівнів потреб:
фізіологічні;
екзистенціальні (самозбереження);
соціальні;
престижу;
особистісні;
духовні.
Головна ідея ієрархії потреб полягає у тому, що в кожен даний момент поведінка людини або групи визначається найважливішою потребою із всієї ієрархії їх.
Дуже вагомий внесок у розвиток американської соціології зроблено структурним функціоналізмом Толкотта Парсонса, який сприяв розумінню людської дії як системи, що самоорганізовується. Специфіку останньої він вбачав у такому:
символічність, тобто наявність таких символічних механізмів саморегуляції, як мова, цінності тощо;
нормативність, тобто залежність індивідуальної дії від загальноприйнятих норм;
певна ірраціональність та незалежність від умов середовища і водночас залежність від суб’єктивних «визначень ситуації».
Одним із провідних напрямів американської соціології у ХХ ст. став «біхевіоризм» (від англ. bihavior — поведінка) — «наука про поведінку», родоначальниками якої стали американські психологи Едуард Торндайк та Джон Уотсон. Вони прагнули створити науково обґрунтовану «технологію» поведінки людини. Однак у їхніх підходах поняття поведінки зводилось до найпростішої формули — стимул — реакція, як і в тваринному світі. Є стимул, тобто ті або інші спонукальні впливи на людей, є і реакція (відповідні дії) на них.
Таким чином, допускалося спрощене бачення людини та її поведінки, неправомірне ототожнювання життя тварин та соціального буття людей. Із формули стимул — реакція практично випускаються чинники свідомості людини та впливу на неї суспільства, керівництва. Тому вже у 30-х роках ХХ ст. біхевіоризм, будучи перетвореним у необіхевіоризм, певним чином здійснив своє самооновлення.
Позитивними характеристиками необіхевіоризму є такі:
науковість, строгість і точність досліджень;
широке застосування математики та статистики;
нові методики експериментів тощо.
Усе це дозволяє соціологам та психологам використовувати біхевіоризм для розв’язання багатьох практичних завдань.
Таким чином, американська соціологія зробила вагомий внесок у розвиток соціології як науки, особливо в її прагматичний аспект.