
- •Морфологічні норми професійного мовлення. Граматична правильність як ознака культури усного та писемного фахового спілкування Теоретичний матеріал
- •Іменник
- •Давальний відмінок однини
- •Кличний відмінок однини
- •Форми невідмінюваних іменників
- •Прикметник
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Без порівняння велика міра якості передається:
- •Творення відносних прикметників
- •Творення і вживання присвійних прикметників
- •Особливості використання прикметників у професійному мовленні
- •Граматичні форми власних назв
- •Правопис імен
- •Особливості творення та відмінювання форм по батькові
- •Географічні назви
- •Зразки відмінювання географічних назв
- •Прикладки
- •Займенник
- •Відмінювання займенників
- •Особові та зворотний займенники
- •Присвійні займенники
- •Вказівні займенники
- •Означальні займенники
- •Питально-відносні займенники
- •Неозначені та заперечні займенники
- •Особливості використання займенників у професійному мовленні
- •Числівник
- •Відмінювання числівників
- •Зразок відмінювання числівників двісті, п'ятсот, шістсот
- •Відмінювання порядкових числівників
- •Відмінювання дробових числівників
- •Зв'язок числівника з іменником
- •Особливості використання числівників у професійному мовленні
- •Дієслово
- •Дієвідмінювання
- •Творення форм наказового способу
- •Закінчення дієслів наказового способу
- •Безособові дієслова
- •Прислівники (складні)
- •2. О к р е м о пишуться:
- •3. Через дефіс пишуться:
- •Особливості використання прийменників у професійному мовленні
Числівник
Написання числівників і відчислівникових слів
У складних числівниках у кінці першої частини м'який знак не пишеться і вона не змінюється (на позначення сотень — змінюється): п'ятнадцять — п'ятнадцятьом, шістдесят — шістдесяти, але: двісті — двохсот, шістсот — шестисот, дев'ятсот — дев'ятисот.
2. Порядкові числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний пишуться одним словом, і перша частина стоїть у Р. відмінку (крім сто і дев'яносто): трьохсотий, двохтисячний, п'ятдесятитисячний, п'ятнадцятимільйонний, трьохсотп'ятдесятимільярдний (але стотисячний, дев'яностомільйонний).
3. На початку складних слів (прикметників, іменників) числівники одно-, дво-, три-, чотири- закінчуються на голосний, якщо друга частина починається на приголосний: одноповерховий, двоскладовий, триярусний, чотирикілометровий, чотирикутник. Форми двох-, трьох-, чотирьох- вживаються лише перед частинами, що починаються з голосного: двохелементний, трьохактний, чотирьохосьовий (але чотиривісний). Числівники п'ять, шість, сім і т. д. (крім сто і дев'яносто) на початку складних слів мають форму Р. відмінка: п'ятиденний, шістдесятирічний, семисоткілограмовий (але стодоларовий).
Це стосується і числівників два, три, чотири, якщо вони є частиною складного числівника: двадцятидвохрічний (але дворічний), тридцятитрьохденний (але триденний).
Якщо перша частина відчислівникового слова записується цифрами, то кінцева частина приєднується через дефіс:
53-мільйонний — п'ятдесятитрьохмільйонний
12-поверховий — дванадцятиповерховий
86-процентний — вісімдесятишестипроцентний
250-квартирний — двохсотп'ятдесятиквартирний
125-річчя — стодвадцятип'ятиріччя
Літери дописуються до цифр тільки на позначення порядкових числівників: 6-й, 8-ї, 12-у, 15-го, 10-му, 80-х (наприклад: 6-й поверх, з 8-ї ранку, 15-го березня, на 10-му кілометрі, на початку 80-хроків).
Якщо закінчення числівника позначається однією літерою, то до цифри дописується лише закінчення (від основи літери не відриваються): перша — 1-а, друга – 2-а, третю — 3-ю.
До римських цифр літери не дописуються: / квартал, у II кварталі, з XV сторіччя.
Відмінювання числівників
При відмінюванні числівників до них ставляться такі питання:
Відмінки |
Кількісні |
Порядкові |
|
Н. Р. Д. З. О. М. |
скільки? |
котрий? |
|
скількох? |
котрого? |
| |
скільком? |
котрому? |
| |
скільки? скількох? |
котрий? котрого? |
| |
скількома? |
котрим? |
| |
(на, у) скількох? |
... котрому? |
|
Відмінювання кількісних числівників один, одна, одне (одно), одні
Відмінки |
Однина |
Множина | ||
Чоловічий рід |
Середній рід |
Жіночий рід | ||
Н. |
один |
одне, одно |
одна |
одні |
Р. |
одного |
одного |
однієї, одної |
одних |
Д. |
одному |
одному |
одній |
одним |
3. |
як у Н. або Р. |
одне, одно |
одну |
як у Н. або Р. |
О. |
одним |
одним |
однією, одною |
одними |
М. |
(на, у) одному/-ім |
...одному /-ім |
... одній |
... одних |
Відмінювання числівників два (дві), гри, чотири, п'ять, шість
Н. |
два дві |
три |
чотири |
п'ять |
шість |
Р. |
двох |
трьох |
чотирьох |
п'яти (п'ятьох) |
шести (шістьох). |
Д. |
двом |
трьом |
чотирьом |
п'яти (п'ятьом) |
шести (шістьом) |
3. |
як у Н. або Р. |
як у Н. або Р. |
як у Н. або Р. |
п'ять або п'ятьох |
шість або шістьох |
О. |
двома |
трьома |
чотирма |
п’ятьма (п'ятьома) |
шістьма (шістьома) |
М. |
(на, у) двох |
...трьох |
... чотирьох |
... п'яти (п’ятьох) |
...шести (шістьох) |
У в а г а! За зразком числівника п'ять відмінюються числівники від дев'яти до двадцяти включно та тридцять.
Форми числівників сім і вісім
Н. |
сім |
вісім |
Р. |
семи (сімох) |
восьми (вісьмох) |
Д. |
семи (сімом) |
восьми (вісьмом) |
3. |
сім або сімох |
вісім або вісьмох |
О. |
сьома (сімома) |
вісьма (вісьмома) |
М. |
(на) семи (сімох) |
восьми (вісьмох) |
Відмінювання числівника п'ятдесят
Н. |
п'ятдесят |
Р. |
п'ятдесяти (п’ятдесятьох) |
Д. |
п'ятдесяти (п'ятдесятьом) |
3. |
п'ятдесят або п'ятдесятьох |
О. |
п'ятдесятьма (п'ятдесятьома) |
М. |
(на, у) п'ятдесяти (п'ятдесятьох) |
Увага! За цим зразком відмінюються числівники шістдесят, сімдесят, вісімдесят. У цій групі числівників змінюється лише друга частина.
Примітка. Числівники сорок, дев'яносто, сто у непрямих відмінках мають закінчення -а: сорока, дев'яноста, ста.