Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Документ Microsoft Office Word (4).docx
Скачиваний:
20
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
40.18 Кб
Скачать

З точки зору обов'язковості планових завдань розрізняють:

  • Директивне планування — це процес прийняття рішень, які мають обов'язковий характер для об'єктів планування. Таке планування може бути ефективним засобом вирішення багатьох завдань, які мають загальнонаціональне значення, наприклад, у сфері охорони навколишнього середови­ща, оборони, соціальної політики.

  • Індикативне планування є найбільш розповсюджена у всьому світі форма дер­жавного планування макроекономічного розвитку. Індикативне планування є антипо­дом директивного тому, що цей план не має обов'язкового до виконання характеру, хоча в ньому можуть бути і обов'язкові завдання. В цілому він має направляючий, рекомендаційний характер. Основне завдання такого планування не тільки в тому, щоб дати кількісну оцінку показників, що характеризують динаміку, структуру та ефек­тивність економіки, а насамперед в тому, щоб забезпечити ув'язку та збалансованість всіх показників розвитку економіки. Індикативне планування має інформаційний, орієн­туючий характер (контрольні цифри, економічні регулятори)

Залежно від терміну, на який складається план:

  • Перспективне планування охоплює період понад 5 років - 10, 15, 20 років. Такі плани визначають довгострокову стратегію підприємства, соціальний, економічний та науково-технічний розвиток. Таке планування потрібно відрізняти від прогнозування.

  • Середньострокове планування проводиться на період від 1 до 5 років. На деяких підприємствах середньострокове планування сумісне з поточним. У цьому випадку складається п'ятирічний план, в якому перший рік деталізується до рівня поточного плану і є по суті короткостроковим плануванням.

  • Поточне планування охоплює період до 1 року - піврічне, квартальне, місячне, де­кадне, тижневе і добове планування.

Список використаної літератури

1.Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту. — Львів: Світ, 1995. —

294 с.

2.Азоев Г.Л., Баранчеев В.П., Гунин В.Н., Кибанов А.Я., Ковалева А. М..

Управление организацией: Учебник для студ. вузов, обучающихся по спец.

"Менеджмент" / Государственный ун-т управления / А.Г. Поршнев (ред.). —

3.изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА- М, 2003. — 715 с.

3.Гріфін Рікі В., Яцура В Основи менеджменту: Підруч. для студ. екон.

спец. — Л.: БаК, 2001. — 624 с.

4.Луцій О.П. Основи маркетингу: Конспект лекцій — К.: Вид-во ЄУФІМБ,2000.

— 45 с.

5.Франчук В.І. Основи менеджменту: Навч. посібник. — Львів: Каменяр, 1997.

— 95 с.

6.Хміль Ф.І. Основи менеджменту: Підручник. — К.: Академвидав, 2003. — 608с.

7.Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент. – М.:Гардарики, 2001. – 582 с.

8. Немцов В.Д., Довгань Л.Є., Сініок Г.Ф. Менеджмент організацій. – К.: ТОВ “ УВПК ЕксОб”, 2001. – 392 с.

9. Беме Г., Хен Р. Як керувати людьми - практика менеджменту на підприємстві. - Бад-Гарцбург, 1993. 10. Виханский О. С., Наумов А. И. Менеджмент: людина, стратегія, організація, процес. - М.: Економіка, 1995.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.