Розділ і теоретичні аспекти дослідження платоспроможності підприємства

1.1. Сутність платоспроможності

Сучасні економічні умови господарювання вимагають від керівництва нових підходів щодо управління підприємством, в тому числі аналізу показників діяльності як невід'ємної частини цього процесу.

Важливе місце у системі аналізу і, як наслідок, у роботі підприємства посідає аналіз платоспроможності підприємства — його здатності вчасно та в повному обсязі викону­вати планові платежі і термінові зобов'язання, підтримуючи при цьому нормальний ритм господарської діяльності [15:10]. Значення платоспроможності підприємства неможливо переоцінити. Так, згідно з положеннями французької економічної школи, платоспроможність — це одна з підвалин кон­цепції фінансової рівноваги.

Не можна плутати понять "ліквідність підприємства" і "платоспроможність підприємства". Платоспроможність — це здатність підприємства сплачувати кошти за своїми зобов'язаннями, що вже настали і потребують негайного погашення, за рахунок наявних грошей на банківських рахунках або в готівці. Для того щоб підтримувати підприємство в платоспроможному стані, фінансова служба повинна дбати про те, щоб його чисті грошові активи відповідали потребам щоденних платежів (постачальникам, у бюджет, робітникам і службовцям, іншим кредиторам). Але наявність постійних значних залишків грошей на розрахунковому рахунку підприємства не є ознакою високого мистецтва управління фінансовими ресурсами, високої ліквідності підприємства. Динаміка залишків коштів на розрахунковому рахунку характеризує не міру ліквідності підприємства, а його поточну платіжну готовність, поточну платоспроможність [11:338].

Існують різноманітні визначення платоспроможності. Так, наприклад, платоспроможність підприємства - це його готовність постійно (щоденно) виконувати свої фінансові зобов’язання з платежів, строк сплати яких настав [13:370].

Платоспроможність – означає наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для своєчасного погашення своїх боргових зобов’язань [7:212].

Підприємство вважається платоспроможним, якщо його загальні активи перевищують поточні. Нездатність підприємства задовольнити вимоги кредиторів з оплати товарів, сплатити платежі у бюджет, позабюджетні фонди тощо у зв’язку з перевищенням зобов’язань над вартістю майна та інших активів характеризує його неплатоспроможність, або неспроможність. Підприємство визнається неплатоспроможним у разі виявлення незадовільної структури балансу [20:280].

У процесі фінансового аналізу вивчається статична і динамічна платоспроможність. При дослідженні статичної платоспроможності порівнюються суми платіжних засобів підприємства з строковими зобов'я­заннями.

Щодо визначення суми платіжних засобів є різні точки зору. Правильніше до платіжних засобів відносити грошові кошти, короткострокові цінні папери (вони можуть бути швидко реалізовані й перетворені в гроші) та частину дебіторської заборгованості щодо якої є впевненість у надходженні.

До строкових зобов'язань доцільно включати поточні пасиви: короткострокові кредити банків, кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги, бюджету тощо.

Перевищення платіжних засобів над строковими зобов'язаннями свідчить про платоспроможність підприємства. Для проведення такого розрахунку використовується бухгалтерський баланс. Неплатоспроможність підприємства можна визначити і візуально (відсутність грошей на розрахунковому та інших рахунках в банку, наявність прострочених кредитів банку, позик, заборгованості фінансовим органам, тривале порушення термінів виплати заробітної плати тощо).

Показниками низької платоспроможності підприємства є наявність:

- недоїмок з платежів до бюджету;

- простроченої заборгованості підприємства робітникам і службовцям із заробітної плати і прирівняних до неї платежів;

- непогашених у встановлений строк банківських кредитів;

- заборгованості працівникам за матеріальні цінності і послуги, не сплачені в строк.

Аналіз динаміки загальної суми таких прострочених платежів характеризує стан роботи підприємства, спрямованої на зміцнення платоспроможності.

Питання підтримання платоспроможності над­звичайно актуальне сьогодні в Україні, про що свідчить проблема неплатежів у вітчизняній еко­номіці та її наслідки.

Оцінка рівня платоспроможності цікавить широке коло агентів ринку, а саме:

1) безпосередньо підприємство, яке бажає об'єктивно оцінити стан своїх справ і розробити ряд заходів щодо покращення ситуації або підтримки нормального стану;

2) кредиторів, які хочуть переконатись у спроможності підприємства повернути борги;

3) інвесторів, які мають бути впевнені щодо перспектив розвитку підприємства і, як наслідок, ефективності їх інвестиційного проекту;

4) партнерів по бізнесу, які зацікавлені в надійних та стабільних стосунках.

Платоспроможність як економічну категорію характеризують такі моменти :

1.Стан платоспроможності обумовлюється наявним розміром грошових активів, але не обмежується ним.

2. Платоспроможність – це не тільки здатність термінового погашення зобов'язань в момент оцінки за рахунок наявних грошей, а й здатність підприємства забезпечувати генерування (утворення) грошових потоків, які за обсягами та термінами відповідають зобов'язанням та платіжним потребам підприємства.

3. Платоспроможність – це не статична (моментна) характеристика. Найбільшу цінність має динамічна платоспроможність.

4. Платоспроможність не слід ототожнювати лише з можливістю повернення боргів, оскільки платоспроможність передбачає можливість здійснення усіх платіжних потреб, які необхідні для нормального процесу господарської діяльності.

5. Виконання платіжних зобов'язань та потреб може здійснюватись за рахунок не тільки власних, але й позикових коштів. Використання останніх не є свідченням неплатоспроможності підприємства, якщо воно має потенційні можливості обслуговування та повернення позикових коштів.