19. Початок формування людської цивілізації на території україни

1.Першим перiодом iсторiї людства був кам’яний вiк. Йому належить особливе мiсце в цивiлiзацiї. Саме цiєї доби на тлі кардинальних зрушень у природi, пов’язаних з рiзкими змiнами клiмату, сформувалася примiтивна суспiльна органiзацiя, зародилися першооснови таких форм людської духовностi, як релiгiя, мораль, мистецтво.Раннiй палеолiт (вiд появи людини до 150 тис. рокiв тому)Первiсна людина на територiї України з’явилась майже 1 млн. рокiв тому, в перiод раннього палеолiту. Наш регiон, як i Європа загалом, не входив до ареалу антропогенезу, тобто мiсцевостi, де вiдбувся процес олюднення високорозвиненої мавпи.Середнiй палеолiт (150—35 тис. рокiв тому)Наприкiнцi раннього палеолiту природа зазнала значних змiн: клiмат став сухiшим, вiдбулося деяке пiдняття поверхнi, розпочалося чергове і цього разу найбiльше похолодання. Наслiдки цих кардинальних зрушень у природi стали особливо вiдчутними у середньому палеолiтi (мустьєрська епоха).Пiзнiй палеолiт (35—11 тис. рокiв тому)Цей етап в iсторiї людства порiвняно з попереднiми досить короткий, але вiн характеризується значними змiнами в економiцi, сферi соцiальних вiдносин, мистецтвi. Помiтне вдосконалення та урiзноманiтнення знарядь працi, пiдвищення продуктивностi мисливства (кiлька мисливцiв легко могли вполювати мамонта вагою 1—2 т) дали змогу кроманьйонцям вiдмовитися вiд виснажливих мiграцiй у пошуках їжi i вести бiльш осiлий спосiб життя. В епоху пiзнього палеолiту помiтного розвитку набуло духовне життя людини, про що свiдчать знайденi фрагменти зразків прикладного та образотворчого мистецтва.Мезолiт (10—6 тис. рокiв тому)Початок мезолiту (середнього кам’яного вiку) хронологiчно збiгаєтьсяiз закiнченням льодовикового перiоду. Клiмат пом’якшав i став близьким до сучасного, що суттєво вплинуло на фауну i флору. Традицiйнi для попереднього перiоду об’єкти полювання або ж вимирають, як мамонти та шерстистi носороги, або ж вiдходять на пiвнiч. Тварини, якi прийшли їм на змiну (кабан, вовк, лисиця, бобер тощо), були значно дрiбнiшими i рухливiшими. Саме тому в мезолiтi перед первiсними мисливцями гостро стали проблеми змiни прийомiв полювання, винайдення бiльш ефективної у нових умовах зброї, пошуку альтернативних мисливству джерел харчування. Людина не тiльки суттєво удосконалює старi знаряддя працi (вони стають меншими за розмiрами, зручнiшими та ефективнiшими), а й створює новий iнструментарiй для обробки дерева — долото, сокиру, тесло, виготовляє вкладишевi знаряддя (ножi, кинджали, списи) з крем’яними пластинами. Центральною подiєю розвитку первiсної технiки в добу мезолiту було винайдення першої «механiчної зброї» дистанцiйної дiї — лука i стрiли.Неолiт (VI—IV тис. до н. е.)Неолiтична революцiя сприяла злету людства до принципово нової економiки, нового способу життя. Її характерними ознаками були:Винайдення i поширення якiсно нових способiв виготовлення знарядь працi.Виникнення нових видiв виробництва та виготовлення штучних продуктiв. У епоху неолiту людина перейшла вiд пасивного присвоювання дарiв природи до активного перетворення навколишньої дiйсностi силою своїх розуму та рук. Перехiд до осiлого способу життя. Землеробство i тваринництво були продуктивнiшими, нiж мисливство i збиральництво.Активне формування стад свiйських тварин, використання їх як тяглової сили.Енеолiт (IV—III тис. до н. е.)Саме в енеолiтi розпочинається перший великий суспiльний подiл працi, в основi якого лежало виокремлення пастуших племен. Землероби, тяжiючи до осiлостi, винайшли рало, змайстрували стiл, склали пiч, побудували великi укрiпленi поселення, а скотарi, схильнi до мiграцiї, приручили коня, активно експлуатували колiсний транспорт, удосконалювали зброю.Найяскравiшою археологiчною культурою доби енеолiту була трипiльська культура.Бронзовий вік (ІІ—І тис. до н. е.)У бронзовому віці суттєво впливали на суспільний розвиток такі чинники: зміна кліматичних умов (збільшення вологості); підвищення завдяки бронзі продуктивності знарядь праці та боєздатності зброї;активізація міграційних процесів.2.періоди становлення первісного суспільства . Пе́рвісне суспі́льство — тривалий період в історіїлюдства: від виникнення людини розумної (близько 2,5-2,8 млн. років тому) і до виникненняцивілізаціїідержавності. Період в історії людства до винаходуписемності, після чого з'являється можливість історичних досліджень. У різних народів цей процес відбувався в різні історичні терміни, а деякі народи живуть в умовах первісності до сьогоднішнього дня. У сучасній науці прийнято розрізнювати власне первісну культуру, яка існувала до виникнення першихцивілізаційнаЗемлі(кінець IV—початок III тис. до н. е.) і традиційну первісну культуру. Епосі первісності властиві такі особливості: відбувався антропогенез— біологічна еволюція людини, що завершилася, на думку різних вчених від 40 до 100 тисяч років тому, виникненням виду «людина розумна» (Homo sapiens), а також основних людських рас— надалі глибоких еволюційних змін в біологічній природі людини вже не відбувалося; йшло формування мислення (або інтелекту) людини, її мови— в подальші періоди вони лише розвивалися; людство розповсюдилося по всіх континентах; люди переходять до відтворювального господарства (від полювання і збирання до землеробства і скотарства) поряд з антропогенезом розвертається соціогенез— формування суспільних форм життя у вигляді родової, а потім родоплеменної організації; складаються перші світоглядні уявлення, ранні форми релігійних уявлень, міфологічних систем. Кам'яний вік— період в історії людства, під час якого знаряддя праці та зброя виготовлялася з каменю, дерева та кісток.Енеоліт— мідно-кам'яний вік, епоха переходу від кам'яного до бронзового віку. Бронзова доба—Характеризується виготовленням і використанням бронзових знарядь праці і зброї, появою кочового скотарства, полівного землеробства, писемності. Змінився залізною добою у I тисячолітті до н. е. Залізний вік— історичний період, який характеризується початком обробки заліза та виготовленням з нього зброї і знарядь праці. Починається з початку 1-го тис. до н. е. і продовжується до сьогодення.