Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ответи на езамен с истории.docx
Скачиваний:
90
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
104.92 Кб
Скачать

17. Хрещення Київської Русі та його історичне значеня

1.ХРЕЩЕННЯ РУСІВведення християнства в Київській Русі як державної релігії було цілком закономірним явищем і не могло викликати серйозних ускладнень, хоча в деяких місцях (Новгороді, Муромі, Ростові) не обійшлося без відкритої боротьби, розпочатої ватажками язичництва - волхвами. Слідом за Києвом християнство поступово приходить в інші міста Київської Русі: Чернігів, Новгород, Ростов, Володимир-Волинський, Полоцьк, Туров, Тмутаракань, де створюються єпархії. При князя Володимира переважна більшість російського населення прийняло християнську віру і Київська Русь стала християнською країною. Хрещення Русі створило необхідні умови для утворення Російської Православної Церкви. З Візантії прибули єпископи на чолі з Митрополитом, а з Болгарії - священики, які привезли з собою богослужбові книги слов'янською мовою; будувалися храми, відкривалися училища для підготовки духовенства з російської середовища. князь Володимир дбав і про освіту свого народу. Для підготовки духовенства Ярослав Мудрий в 1030 році відкрив у Новгороді школу, в якій навчалося 300 дітей. 2. культура україни 17-18 ст .Освіта. За традицією школи діяли при церквах і монастирях. Спеціально підготовлені дяки навчали дітей письму церковнослов’янською мовою, основам арифметики, молитвам, співу. Спочатку такі школи існували в найбільших містах, згодом їх кількість зростала: у другій половині XVI ст. вони діяли у Львові, Стрию, Рівному, Кременці, Заблудові, Володимирі-Волинському, на Житомирщині.Розгортання реформаційного руху зумовило появу протестантських шкіл. Вони, зокрема, були засновані в Гощі, Белзі, Львові, Берестечку, Хмільнику. Створювали свої школи та колегіуми і єзуїти. Головну мету виховної діяльності єзуїтські навчальні заклади вбачали в наверненні якомога більшої кількості українців до католицької віри.

18. Чинники піднесення галицького та волинського князівства

1.Виникненню та піднесенню Галицько-Волинськоїдержави сприяла низка чинників:  1) вдале географічне положення (віддаленість від Києва послаблювала вплив центральної влади, природні умови робили ці землі важкодоступними для степових кочівників, крім того, князівство розташовувалося на перехресті стратегічно важливих торгових шляхів);  2) необхідність спільної боротьби двох князівств проти агресії з боку Польщі та Угорщини, а згодом проти монгольського нашестя та іга;  3) енергійна об´єднавча політика князів Романа Мстилавича (1199—1205) та Данила Романовича Галицького (1238-1264);  4) існування на території князівства багатих родовищ, що сприяло економічному зростанню та інтенсифікації торгівлі. 2. Форми протесту селянського нац..-визв. Руху:1)подання скарг(найпоширеніша форма);2) відмовлення відробляти пашщину та виконувати інші повинності;3)не сполачувати оброк;4) підпалювали поміщицькі маєтки;5)фіз.розправа з поміщиками;6)публічно страчувати поміщиків;7)витсупи селян зі збройним опором;8)чинити опір феодальному визиску;9)виступати проти перетворення селян і козаків на військових поселенців;10)виганяти поміщиків та управителів, застосовувати власне самоврядування і проголосити себе вільними;11)заарештувати свої панів та економів;12)захоплювати поміщицьке майно. 1813-1835-повстання під проводом Устима Кармелюка на Поділлі. Масонські ложі виникали переважно в містах та містечках, оскільки до їхнього складу входили головним чином елітні верстви населення. Наприкінці XVIII – початку XIX ст. масонські "майстерні" існували в Києві, Одесі, Житомирі, Харкові, Кременчуку, Полтаві, Дубно, Львові, Самборі тощо. Особливо масонський рух посилився після війни 1812 р. Царський уряд, відчуваючи з боку масонів потенційну загрозу, 1822 р. видав указ про заборону всіх таємних організацій та гуртків, насамперед масонських лож. Проте це рішення не припинило діяльності масонського руху. Тому вже 1826 р. Микола І підтвердив чинність "височайшого" указу, а 1849 р. по всій Російській імперії від чиновників, священиків, викладачів було взято підписку про те, що вони не належать і не належатимуть до таємних організацій "під якою б назвою ті не існували". Такі дії самодержавства пояснюються тим, що масонство було виявом (хоч і дуже своєрідним) зародження громадянського суспільства, яке виходило за межі існуючого в Росії самодостатнього самодержавного режиму. Загалом масонський рух в Україні був значно слабшим, ніж у Європі. "Вільні каменярі" на українському ґрунті діяли досить пасивно, неузгоджено, концентруючи свої зусилля в межах лож, без чіткої ідейної основи, приділяючи недостатню увагу національним проблемам тощо. За цих обставин їм не вдалося, подібно європейським масонам, виконати роль консолідуючого осередку, виробити єдину концепцію майбутнього устрою України, стати тіньовим лідером громадсько-політичного життя.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.