Розділ 16. Фінанси, кредит і грошовий обіг

16.1. Фінанси як економічна категорія

16.2. Система фінансових відносин в Україні

16.3. Функції фінансів

16.4. Механізм дії фінансового стимулу

16.5. Державний бюджет

16.6. Бюджетний дефіцит

16.7. Сутність і функції податків

16.8. Види податків

16.9. Крива Лаффера

16.10. Податкова система України

16.11. Сутність і принципи утворення кредиту

16.12. Рух продуктивних кредитних ресурсів

16.13. Грошовий обіг

16.1. Фінанси як економічна категорія

Слово «фінанси» у перекладі з французької означає «доход». Фінанси — це сукупність економічних відносин, пов'язаних з утворенням, розподілом і використанням грошових коштів у господарстві країни Основну функцію, специфічні ознаки, форми існування і місце фінансів в економіці наведено на рис. 124.

Іноді до фінансів відносять всі грошові відносини. Проте грошові відносини і фінанси — це не тотожні поняття. До сфери фінансів належать, по-перше, грошові відносини, які виражають відносини між суспільством в особі держави, з одного боку, і підприємствами та організаціями — з другого, а також грошові відносини підприємств і організацій між собою; по-друге, грошові відносини, які перебувають під контролем центрального банку (в Україні — Національного банку).

16.2. Система фінансових відносин в Україні

Для того щоб зрозуміти сутність фінансових відносин, потрібно розглянути їх види і суб'єкти. Суб'єктами фінансових відносин є держава, державні органи різних рівнів управління, підприємство, його структурні підрозділи, громадські організації, члени суспільства. Види фінансових відносин характеризують суть відносин між суб'єктами. Часто вони набувають форми платежів, відрахувань до фондів, розподілу доходів, різних податків, пільг тощо. Фінансова система має свої особливості залежно від країни. Вони зумовлюються економічними відносинами, що панують у країні, зміни в яких миттєво відбиваються на фінансах. Система суб'єктів і видів фінансових відносин в Україні досить складна (табл. 3).

16.3. Функції фінансів

Основні функції фінансів зображено на рис. 125.

Розподільча функція полягає у розподілі фінансових ресурсів між регіонами, галузями, різними напрямами видатків підприємств та організацій. За допомогою цієї функції здійснюється розподіл валового внутрішнього продукту, національного доходу, грошової виручки підприємств та організацій. Регулююча функція переважно реалізується тоді, коли потрібно внести відповідні зміни до розподілу грошових ресурсів. Іноді вона набуває характеру коригування розподілу доходів. Наприклад, надання додаткових коштів регіонам для ліквідації наслідків стихійних лих, подолання диспропорційності в розвитку економіки, ліквідація відставання окремих галузей, реалізація пріоритетних напрямів економічного розвитку. В інших випадках регулювання здійснюється для забезпечення стабілізації економіки, усунення кризових явищ. У ролі фінансових регуляторів виступають: індексація доходів населення, переоцінка основних фондів внаслідок їх морального зношення, фінансовий захист підприємств від конкуренції. Контролююча функція полягає в тому, що за допомогою фінансів можна перевірити стан розвитку народного господарства, ефективність діяльності підприємств, використання грошових ресурсів. Виконання цієї функції дає можливість здійснювати господарську діяльність згідно з вимогами чинного законодавства. Стимулююча функція реалізується через використання податкових пільг, зниження податкових ставок, звільнення від податків, обмеження податкової бази. Об'єктом податкових пільг є інвестиції для розвитку спеціальних економічних зон, деякі пріоритетні галузі виробництва, засоби підвищення конкурентоспроможності робочої сили. Фінансові стимули використовуються також для зміцнення договірної дисципліни (штрафи, санкції) та для стимулювання господарської ініціативи регіональної та місцевої влади. Докладніше сутність функцій фінансів зображено на рис. 126—129.