Розділ 18. Держава в ринковій економіці

18.1. Причини втручання держави в ринковий механізм

18.2. Функції держави в ринковій економіці

18.3. Методи державного впливу на ринкову економіку адміністративні (прямі) методи регулювання

18.1. Причини втручання держави в ринковий механізм

Держава є передусім політичним регуляторним механізмом. Це інституція, яка мас публічну владу та спеціалізований апарат регулювання суспільних відносин Головне завдання держави полягає в поєднанні інтересів особи, колективів та суспільстві, забезпеченні владного регулювання при збереженні саморегулювання та саморозвитку суспільства. Упродовж XX ст. відбувалося посилення ролі держави в економіці. Особливо ці процеси прискорилися у другій половині минулого століття, що знайшло вияв у розширенні функцій держави, розвитку нових форм і методів економічної політики, які не лише зменшують негативний вплив відмов ринку, а й сприяють нормальному відтворенню, соціальній стабільності та підтримці макроекономічної рівноваги. В останні десятиліття в розвинених країнах під впливом інформаційно-технологічної революції, розвитку багатоукладності економіки та глобалізації економічних зв'язків відбувається розширення та ускладнення регуляторних функцій держави, збільшуються державні витрати. Так, вони зросли з 46 % ВВП у 1990 р. до 50 % і більше — на початку нового тисячоліття. Сфери діяльності держави в ринковій економіці наведено на рис. 155.

Відтворення умов конкуренції полягає у тому, що вироблення товарів і послуг має доповнюватися рухом грошей, цінних паперів, інформацією, знаннями, що можливо лише за умови дії відповідних юридичних законів, нормативних документів. Виходячи з цього, держава створює юридично-інституціональні засади ринкової економіки захист прав власника (cт 41 Конституції України); антимонопольне законодавство (cт. 42 Конституції України); соціальний захист населення {cт. 46 Конституції України); захист покупців (cт. 42 Конституції України). Відповідно до цих засад держава видає закони, порушення яких може призвести до спотворення ринкового ціноутворення та дії законів ринку. Покупцем продукції від держави є уряд, який купує зброю, поштові, транспортні послуги тощо. Як суб'єкт, що несе грошові витрати, держава відіграє роль агента для перерозподілу доходів на користь тих, хто потребує допомоги. Такі витрати називаються трансфертними, або передавальними. Вони є соціальним забезпеченням (велфером). Трансфертні платежі не враховуються у ВВП. Усунення причин порушень у роботі ринкового механізму досягається втручанням уряду в економічну діяльність через її регулювання в обхід законів ринкової конкуренції. Основні причини порушень у роботі ринкового механізму можна об'єднати у чотири групи: зовнішні економічні ефекти; суспільні блага; факти неподільності; монополізм. Зовнішні економічні ефекти — це витрати, що є зовнішніми для учасників процесу виробництва, які створюють товар Пояснімо це на такому прикладі. Металургійне підприємство у процесі виробництва скидає у річку виробничі відходи, забруднює атмосферу отруйними речовинами. В результаті погіршуються екологічні умови, що спричиняє захворюваність населення. При визначенні ціни металу враховують витрати на сировину, оплату праці, амортизаційні відрахування, витрати на електроенергію, воду, які с внутрішніми для виробництва. Водночас за ринкових умов не враховують витрати на захист навколишнього середовища. Отже, якщо не вжити певних заходів щодо цього підприємства, воно продовжуватиме забруднювати річку та атмосферу. Для того щоб запобігти цьому, потрібно прийняти спеціальний закон, що визначатиме допустимі межі забруднення. У законі може бути передбачено кілька варіантів щодо вказаної ситуації: повна заборона скидання у воду і викидання в атмосферу отруйних речовин, сплата штрафу за забруднення навколишнього середовища. Це сприятиме оздоровленню довкілля. Суспільні блага — це блага, які споживаються всіма членами суспільства порівну і часто колективно До них належать оборона, охорона суспільного порядку, державне управління", енергетична система тощо. З моменту їх вироблення вони автоматично споживаються кожним членом суспільства незалежно від того, заплатила за них людина чи ні. Суспільство виробляє такі суспільні блага, незважаючи на те, є їх виробництво прибутковим чи збитковим. Адже важко уявити собі, щоб охорона громадського порядку здійснювалася на суто ринкових засадах. Для забезпечення суспільних потреб уряд має оподатковувати населення. Факти неподільності. В умовах ринку з економічного і соціального поглядів існування конкуренції у певних галузях, сферах діяльності не завжди доцільне. Це зумовлено тим, що остання дає свободу вибору щодо обсягів підприємства. Якщо ж потужності виробництва з економічного погляду потрібно звести до мінімуму, виникають факти неподільності. Наприклад, електростанція і мережі електропередач можуть у мінімальних розмірах задовольняти попит на ці товари на ринку. Інакше кажучи, якщо економічно доцільно, щоб попит на певний товар чи потребу задовольняв один виробник, виникає «природна .монополія». Якщо люди є власниками ідеї, технології, це породжує асиметрію у розподілі інформації, або природну монополію. В результаті можливе зменшення обсягів виробництва, погіршення якості продукції та підвищення цін. Із загальноекономічного погляду вихід конкурентів на ринок цієї продукції є небажаним. Таким підприємствам надаються субсидії у вигляді компенсацій збиткових послуг. Це може бути зумовлено, наприклад, необхідністю задоволення певних національних інтересів. За таких умов, щоб запобігти зловживанням з боку «природних» монополістів, потрібне втручання держави, а саме: 1) державний контроль на відповідному ринку за приватними підприємствами (щодо ціни, прибутку, якості продукції та умов постачання); 2) одержавлення, тобто перетворення таких підприємств на державні. Монополізм спотворює ринок, призводить до того, що зростання рівня цін відбувається за штучного зменшення обсягів виробництва. Для зменшення впливу монополії потрібне втручання уряду, яке передбачає ліквідацію монополії або її регулювання. Отже, чинники, які протидіють розвитку вільного ціноутворення, конкуренції та ринку, є невід'ємною складовою розвиненої економіки і можуть бути усунені тільки втручанням держави у процес відтворення. Внаслідок цього сучасний ринок с ринком, що регулюється державою через правові акти, які закріплюють ринкові відносини, широке використання договірних відносин, фінансування розвитку державного сектору, науки, культури, освіти, соціальний захист населення, податкову, кредитну, банківську системи, ціноутворення тощо для досягнення цілей, визначених соціально-економічною політикою країни. Усі нині існуючі розвинені економічні системи є системами, які ґрунтуються на об'єктивних законах ринку (попиту і пропозиції, конкуренції, вільного ціноутворення тощо) і механізмі державного регулювання.