Основні типи якісних досліджень

Основні типи якісних досліджень

1. Біографічне дослідження. Біографічний (автобіографічний) метод (метод особистих документів) орієнтований на пізнання соціального через вивчення повсякденного життєвого досвіду людей, викладеного в часовій перспективі та зафіксованого в особистих документах (автобіографіях, щоденниках, листах, розповіддях про життя тощо)

Переваги автобіографічних дркументів:

• Можливість урахування суб”єктивної картини світу індивіда

• Виявлення на їх підставі типових для певних соціальних кіл цінностей і значень

• Ретроспективний доступ до цілісного і взаєпов”язаного життєвого досвіду

Біографія – одна людина пише про іншу. Часто біографію пишуть люди, які знайомі із своїм об”єктом дослідження, тому там деякою мірою присутня рефлексія.

Автобіографія – сама людина пише про себе.

Засади традиційного варіанту біографічного методу:

• Пошук у текстах особистих документів особистих документів об”єктивної реальності та намагання елімінувати завжди наявну їх суб”єктивність;

• Прагнення дотримання позитивістських канонів у трактуванні особистих документів;

• Вивчати суб”єкт в його “природному” середовищі;

• Знаходити за допомогою цього методу ефективні шляхи розв”язання соціальних проблем суспільства

Два основні підходи, характерні для біографічних досліджень:

• Об”єктивний/аналітичний/соціоструктурний

Традиційний (класичний)

Сучасний аналітичний

• Інтерпретативний/констрккціоністський/соціосимволічний

Теоретичний статус сучасних біографічних досліджень:

Право голосу надається тому кого не чутно в загальному дискурсі

Біографічне дослідження – це сукупність способів збирання й аналізу особистих документів (автобіографіях, щоденників, листах, розповідях про життя тощо), які містять авторські повідомлення людей про власний життєвий досвід

2. Угрунтованан теорія

Розробив Штраус

Відповідає духові позитивізму

Поєднання якісної і кількісної парадигми

Намагання зрозуміти людський досвід якомога більш операціонально і детально

Передбачається пошук та ідентифікація категорій і понять, які вирізняються з емпіричних даних (тобто грунту), і пов”язаних цих плнять у теорію, поступове її генерування

За допомогою цієї методології запропоновано конструювати теорію двох видів: змістовну і формальну

Змістовна теорія – розробляється для концептуалізації змістової/емпіричної сфери соціологічних досліджннь (професійна освіта, делінквентність, етнічні відносини, дослідницькі установи тощо)

Формальна теорія – для формальної, концептуальної сфери (девіантна поведінка, соціальна організація, соціалізація, відповідність статусу, авторитет і влада, соціальна мобільність і тд)

Основні процедури етапи побудови угрунтованої теорії

• Вивчення всіх доступних джерел інформації з певної проблеми

• Теоретична вибірка – формуємо вибірку в процесі дослідження

• Систематичний тематичний аналіз, поділ і перегрупування даних

• Циклічний характер аналізу, постійний порівняльний метод

• Теоретичне насичення

Угрунтована теорія – дослідницька стратегія якісного дослідження, основними аспектами якої є процес одночасного збирання й аналізу даних, “теоретична вибірка”, порівняльний метод, інтеративний (зворотно поступовий) характер процедури, концептуалізація даних за допомоги техніеи кодування і генерування теоретичних узагальнень досліджуваного феномену

3. Етнографічне дослідження

Етнографічне дослідження в соц найчастіше застосовують для вивчення недостатньо відомих “соціальних світів” (психлікарні, субкультури) із прихованими правилами поведінки

Навіть якщо спільноти є відкритими, що діють за певними правилами важливим є розуміння повсякденних практик, наявних смислів і значень, неформальних структур

Часто поняття етнографічного дослідження і включне спостереження утотожнюють, підкруслюючи провідгну роль цієї техніки у процесі дослідження

Зібрані факти позначають як “емпіричний матеріал”, що підкруслює різнорідність і фрагментарність зібраної інформації, важливість аошуку понять і категорій, істотних для самих досліджуваних

Етнографія в соц науках трактують як жанр – форму наукової презентації результатів, що має детальний описовий характер.

Завдання науковця полягає в інтерпретації, витлумачені уявлень, смислів, значень, що містяться в іншій культурі/субкультурі, ніж у перевірці заздалегіть сформульованих гіпотез.

Етнографічне дослідження – тип якісного дослідження, де основним дослідницьким процесом є включне спостереження, під час якого спостерігач перебуває в певному соціальному середовищі й має можливість безпосереднььо контактувати з його учасниками, брати участь в їхньому житті, отримуючи таким чином дослідницькі матеріали.