
- •2.Організація соціально-побутової реабілітації.
- •3.Модель житлового приміщення для соціально-побутової реабілітації інвалідів з порушенням функцій опорно-рухового апарату.
- •1.Сутність соціально-середовищної реабілітації інвалідів з порушенням слуху
- •2.Види порушень слуху
- •3.Технічні засоби, що використовуються в цілях соціально-побутової і соціально-середовищної реабілітації
- •Тема 6: Соціальна реабілітація інвалідів з порушеннями зору План
- •1.Роль органів зору в життєдіяльності людини
- •2.Здатність до орієнтації як найбільш значимий вид обмеження життєдіяльності інвалідів з порушенням зору.
- •3. Система орієнтирів, що забезпечує соціально - побутову і соціально -середовищну реабілітацію.
1.Сутність соціально-середовищної реабілітації інвалідів з порушенням слуху
Оточуючий світ з його численними об'єктами, сприйняття яких здійснюється за допомогою слуху, для осіб, що страждають глухотою, є нерідко малодоступним. Потрібні комплексні реабілітаційні заходи, для того щоб дана категорія інвалідів мала рівні можливості, такі ж як і мають здоровіші люди.
Розрізняють уроджену й набуту глухоту. Уроджена може бути спадковою або викликаної захворюваннями внутрішньоутробного періоду розвитку, резус-конфликом, або бути наслідком вживання матір'ю ототоксичних речовин під час вагітності.
Социально-средовищна реабілітація інвалідів з патологією слуху передбачає використання соціальних методів навчання, створення спеціальних виробничих умов, умов праці.
Сутність соціальної реабілітації інвалідів з порушеннями слуху полягає в пристосуванні навколишнього середовища до потреб інвалідів та у створенні умов для доступу інвалідів до інформації.
Соціальна реабілітація інвалідів з порушеннями слуху
Навколишнє середовище з її численними об'єктами, сприйняття яких здійснюється за допомогою слуху, для осіб, які страждають глухотою, є нерідко малодоступною. Потрібні певні реабілітаційні заходи, для того щоб дана категорія інвалідів мала рівні можливості життєдіяльності зі здоровими.
Існують різні класифікації за ступенем втрати слуху, серед яких найпоширеніша - класифікація, прийнята Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ). Її можна представити у вигляді таблиці 1.
Таблиця 1: Класифікація слухових порушень.
Рівень слухового порушенняВтрата слуху, в дБСтупінь втрати слуху (за ВООЗ)
Повна втрата слуху-Глухота
Глибоке порушення слуху90 і більшеВтрата слуху IV ступеня
Тяжке порушення слуху71 – 90Втрата слуху III ступеня
Среднетяжелое порушення слуху56 – 70Втрата слуху II ступеня
Середнє порушення слуху41-55Втрата слуху I ступеня
Легке порушення слуху26-40Сприймається звичайна мова
Соціально-средовая реабілітація інвалідів з патологією слуху представляється соціальними методами навчання, створенням спеціальних виробничих умов, умов праці. Сутність соціальної реабілітації інвалідів з порушеннями слуху полягає у приведенні навколишнього середовища у відповідність до потреб інвалідів, у створенні умов для доступу інвалідів до інформації, якою володіє здорове суспільство.
Інваліди з вираженою патологією слуху відчувають певні труднощі у навчанні. Потрібні спеціальні методи у зв'язку з неможливістю одержання а також відтворення інформації з-за патології комунікативних функцій. Для цієї категорії інвалідів існують спеціальні школи для глухих і слабочуючих. Чим раніше розпочато навчання, тим більше вірогідності розвитку мови. Існують тренажери для розвитку слухового, слухо-вібротактильна сприйняття, застосовується апаратура для колективних та індивідуальних занять.
З метою соціально-побутової та соціально-середовищної реабілітації інвалідів з порушеннями слуху використовується багато технічних засобів. Серед них індивідуальні слухові апарати. Для створення максимального комфорту людям з частковою втратою слуху рекомендується оснащення побутових і виробничих приміщень наступної апаратурою: індикатор телефонного дзвінка з можливістю підключення кімнатного світильника; телефонна трубка з підсилювачем; світловий сигналізатор дверного дзвінка; будильник зі світловою, вібраційної індикацією; телефон-принтер з пам'яттю з вбудованим екраном;
Специфічні обмеження життєдіяльності у осіб з порушеннями слуху полягають у скруті отримання інформації. У зв'язку з цим глухота не лише створює проблеми "доступу" до транспорту, що обмежує можливості його використання без додаткових пристосувань. У зв'язку з цим як реабілітаційне захід виступає інформаційне забезпечення інвалідів з патологією слуху на транспорті, оснащення транспорту для глухих і плохослишащіх, яке представлене світловим сигналізатором зупинки і початку руху, "рядком, що біжить" - інформацією про найменування станції, миготливим маяком.
У зв'язку з тим, що в основі причин глухоти лежать шкідливі умови праці, в реабілітаційних цілях застосовують звукоізоляцію, вібропоглощеніе, дистанційне управління. Використовуються і індивідуальні засоби захисту: виброгасящие рукавички, взуття, вушні шоломи.
Для дієвої реалізації програм соціальної реабілітації інвалідів з порушеннями слуху є важливим здійснення субтитрування суспільно значущих інформаційних та інших телепередач, випуск відеопродукції (з субтитрами), адресованій інвалідам.
Для соціальної реабілітації інвалідів з патологією слуху важливе значення має Всеросійське товариство глухих, яке має в своєму розпорядженні широку мережу реабілітаційних установ, де здійснюється навчання, працевлаштування та заходи щодо соціальної інтеграції осіб з даною патологією.
У федеральному законі "Про соціальний захист інвалідів у РФ" прописані пільги для осіб, які страждають порушеннями слуху. Інваліди забезпечуються необхідними засобами телекомунікаційного обслуговування, спеціальними телефонними апаратами, інваліди забезпечуються побутовими приладами та іншими засобами, необхідними для соціальної адаптації [14].
Таким чином, в результаті проведеного аналізу можна зробити висновки, що для повноцінного життя цієї категорії інвалідів необхідне створення умов для доступу до інформації, якою володіє здорове суспільство.