Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
робоча програма.docx
Скачиваний:
12
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
1.37 Mб
Скачать

Методи та прийоми, що сприяють активізації різних форм навчання студентів

Форми занять

Лекції

Лабораторно - практичні

Семінарські

Самостійна робота

* Проблемне викладання: чітке формулювання основних питань, їх практична спрямованість, приклади проблемних ситуацій і залучення студентів до їх вирішення з елементами мозкового штурму.

*Періодичний діалог із студентами.

*Використання ілюстративного матеріалу й технічних засобів, зокрема мультимедійних систем.

*Використання елементів професійного гумору …

*Застосування виробничих проблемних ситуацій.

*Організація заняття на виробництві.

*Проведення ділової чи сюжетно-рольової гри.

*Робота в малих групах.

*Використання елементів змагання.

* Мозковий штурм для вирішення проблеми.

*Використання статистичних даних.

* Забезпечення роздатковими матеріалами.

*Проведення ігор за зразком телевізійних.

*Взаємне оцінювання.

*Проведення ділової гри, диспуту, конференції, діалогу тощо.

* «Круглий стіл» за темою самостійної роботи.

*Дискусія з актуальних проблем.

*Повідомлення студентам про форми заохочення та оцінювання.

*Врахування творчого підходу, виготовлення наочності до теми.

*Дослідження за темами, проведення їх обговорень

*Ділова гра за результатами самостійної роботи.

*Створення можливостей для самореалізації студе-нта – ситуація успіху.

*Розв’язування та складання кросвордів

*Забезпечення вільного доступу до ТЗН, Інтернет

*Розробка і презентація проектів.

*Узагальнення, аналіз результатів самостійної роботи, створення таблиць, порівняння та систематизація набутих знань.

*Урізноманітнення форм контролю.

10. Методи контролю

Залежно від періодичності та призначення виділяють такі види контролю: вхідний, допоміжний, поточний, тематичний (рубіжний), підсумковий, завершальний (державна атестація).

Вхідний контроль має основним завданням виявити рівень базових знань студентів із навчальної дисципліни й застосовується на початку його вивчення. За його результатами викладач може обрати відповідні системи й темпи навчання. Такий вид контролю можна використовувати стосовно предметів, які вивчаються в логічній послідовності і доповнюють попередні знання.

Для реалізації вхідного контролю ефективними методами можуть бути тести (письмові або комп’ютерні), евристична бесіда, письмові відповіді на відкриті питання або традиційне усне (фронтальне) опитування.

Зазначимо, що проведення вхідного контролю не передбачає виставлення оцінки успішності. Він має зорієнтувати викладача, наскільки студенти володіють термінологією, завчасно виявити прогалини в знаннях системи наукових понять, економічних процесів і закономірностей

Допоміжний контроль під час навчального процесу допомагає викладачу оперативно виявити, чи зрозуміла навчальна інфор­мація студентам, чи доступні пояснення, які існують можливості практичного використання нових знань тощо. Для цього застосовуються запитання для усної чи письмової відповідей, завдання графічного характеру, типові задачі, які розв’язуються на занятті під час пояснення викладача. Для реалізації такого контролю потрібно обирати методи, які забезпечують охоплення якнайбільшої кількості студентів за короткий час. Відповіді при цьому також оцінюються не завжди, оскільки короткий проміжок часу не дає змоги адекватно виявити рівень знань студентів.

Зрозуміло, що найбільші можливості для реалізації цього виду контролю є на заняттях комбінованого типу, на семінарських чи лабораторно-практичних заняттях. На лекційних заняттях з цією метою викладач може використати прийоми активізації (наприклад, завдання сформулювати запитання з теми, навести приклади, виявити проблему) або елементи мозкового штурму.

Поточний контроль посідає найважливіше місце у вивченні політичної економії, оскільки саме він реалізує всі функції контролю взагалі. Це один з дієвих способів стимулювання регулярної активної навчальної діяльності студентів. Він дає змогу своєчасно виявити рівень якості аудиторної та позааудиторної (домашньої) робіт, установити адекватність обраних методів цілям навчання.

Форми контролю:

Усний – Методи і прийоми - Усні відповіді на запитання; пояснення зв’язків, залежностей, ходу розв’язання задач; презентація проекту; доповідь; аналіз нормативних актів, документів …

Переваги: відбувається повторення й закріплення матеріалу всіма студентами; можливий взаємоконтроль і самоконтроль; розвивається усне мовлення, уміння спілкуватися.

Недоліки: складно контролювати участь усіх студентів та організовувати їхню активність. Усне опитування потребує багато часу (10—15 хв. на одне питання), тому роботою охоплено лише кілька осіб

Засоби - Таблиці, плакати зі схемами, діаграми, інші види наочності.

Письмовий – Методи і прийоми - Словниковий диктант, тест, письмова відповідь на запитання, самостійна робота, реферат, анотація, складання плану, тез, опорної схеми теми, розв’язу­вання задач тощо.

Переваги: охоплені всі студенти, вони активно працюють.

Недоліки: великі витрати часу викладача на підготовку завдань і матеріалів (4-5 варіантів), а також на перевірку; висока ймовірність списування.

Засоби - Бланки завдань для кожного студента, реа­льні документи з прак­тичної діяльності, карт­ки із завданнями …

Комп’ютерний – Методи і прийоми - Виконання вибіркових тестів, здійснення розрахунків, розв’язування задач у відповідних комп’ютерних програмах тощо.

Переваги: охоплені всі студенти, їхня активність забезпечується використанням усіх каналів сприйняття.

Недоліки: великі витрати часу на підготовку матеріалів, необхідність відповід­ної техніки, уміння викладача та студен­тів вільно володіти нею - Прикладні комп’ю­терні програми, ігри, тести, віртуальне під­приємство, банк

Тематичний (рубіжний, модульний) контроль проводиться після вивчення великої теми або цілого розділу (модуля). Він має виявити рівні засвоєння студентами всіх елементів бази знань. Тому й перевірка повинна бути організована так, щоб охопити всіх студентів групи. Щоб виявити якість реалізації навчальних цілей, необхідно включати завдання різних типів і рівнів складності. Як правило, для здійснення тематичного контролю відводиться окре­ме заняття та передбачається спеціальний час для самопідготовки.

Підсумковий контроль проводиться за результатами навчання протягом певного періоду (семестру, року). По суті своїй він є більш формалізованим, тому що за одне заняття виявити глибину засвоєння всіма студентами групи вивчених тем досить складно. У практиці вивчення статистики викладачі використовують різні підходи для здійснення підсумко­вого контролю:

  • підсумкова оцінка виставляється як середня за результатами тематичного контролю;

  • проводиться усний залік або колоквіум і т. п.

Зрозуміло, підсумкова оцінка є адекватною, якщо ефективно здійснювалися заходи поточного й тематичного контролю. Адже це сприяє регулярній цілеспрямованій роботі з навчальним матеріалом і формуванню цілісної системи знань з дисципліни. Голов­на роль у цьому процесі належить викладачу, оскільки студент через обмеженість початкових знань часто не може самостійно організувати для себе вивчення предмету. А специфічність політичної економії як системи наук зумовлює необхідність наполегливого й послідовного її вивчення.

Підсумковий контроль на завершення вивчення навчальної дисципліни проводиться, як правило, у вигляді заліку. Його мета — виявити рівень залишкових («остаточних») знань студентів, рівні досягнення навчальних цілей дисципліни, уміння застосовувати здобуті знання на практиці, розв’язувати проблемні ситуації.

Організація процесу контролю знань передбачає виявлення таких принципових питань:

  • Що перевіряти? — Які групи знань, умінь чи навичок мають бути сформовані в процесі навчання.

  • Який навчальний матеріал потрібно перевіряти?

  • Коли здійснювати перевірку знань студентів? — Якою має бути періодичність контрольних заходів.

  • Які форми і методи доцільно використати для об’єктив­ної перевірки? — Письмове чи усне опитування, фронтальні чи індивідуальні форми роботи.

  • Які засоби допоможуть здійснити ефективну перевірку? — Роздаткові матеріали, бланки документів, комп’ютерні програми, тести тощо.

  • Скільки часу має витратити студент на виконання контрольних завдань?

  • Скільки часу потрібно викладачу для перевірки виконаних завдань?

  • За якою шкалою оцінювати результати перевірки?

  • Як вести облік результатів у журналі та відомості?

  • Як установити відповідність отриманих результатів і стандартів навчання?