- •Міністерство аграрної політики і продовольства україни
- •Загальні положення виконання курсового проекту
- •1. Основні вимоги до написання курсового проекту
- •2. Структура курсового проекту
- •2.1 Орієнтовний зміст проекту :
- •2.2. Курсовий проект повинен містити:
- •Критерії оцінки курсового проекту
- •3. Структура розрахункової частини
- •Таблиця 1 - Вихідні дані
- •3.2. Поголів’я свиней, що планується
- •3.3. Інтенсивність росту тварин та реалізація продукції
- •3.4. Структура стада та план запліднень, опоросів та формування технологічних груп
- •3.5. Потреба свиней в поживних речовинах та забезпечення їх кормами
- •3.6. Потреба свиней у приміщеннях та вихід екскрементів
- •Рекомендована література
- •Таблиця 3 - Реалізація відгодованих свиней
- •Таблиця 6 - Графік запліднень, опоросів маток та формування технологічних груп, голів
- •Таблиця 7 - Потреба свиней у поживних речовинах
- •Таблиця 8 - Потреба свиней у кормах, корм. Одиниць
- •Таблиця 9 - Потреба свиней у приміщеннях
- •Таблиця 10 - Розрахунок виходу екскрементів
- •73006, М. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23
3. Структура розрахункової частини
3.1. Основні розрахунки за технологічними параметрами здійснюються у відповідності до загальних зоотехнічних вимог на підставі завдання, яке наведене у таблиці 1.
Таблиця 1 - Вихідні дані
Вихідні параметри |
Величина |
Кількість основних маток, гол |
|
Співвідношення основних маток до перевіряємих |
1 : |
Прохолост продуктивної матки, % |
|
Бракування маток, % |
|
Тривалість підсосного періоду, днів |
|
Багатоплідність, гол |
|
Втрата поголів’я, % : поросята-сисуни |
|
відлучені поросята |
|
молодняк на відгодівлі |
|
продаж поросят населенню |
|
забій відгодованих свиней для господарських потреб |
|
Середньодобові прирости, г : поросята-сисуни |
|
відлучені поросята |
|
молодняк на відгодівлі |
|
ремонтні свинки |
|
Жива маса свинок при народженні поросят, кг |
|
Середня забійна маса молодняку, кг |
|
Жива маса свинок при паруванні, кг |
|
Середня забійна маса відгодованих маток, кг |
|
Середня забійна маса вибракуваних свинок, кг |
|
Навантаження маток на кнура-плідника, гол |
|
3.2. Поголів’я свиней, що планується
3.2.1. З урахуванням сезонного виробництва свинини розрахунок розміру основних технологічних груп проводиться на підставі вихідних даних для плануємої ферми на весняно-літній та осінньо-зимових тури запліднення і опоросів основних маток.
Перший тур – запліднення основних маток планується проводити у серпні-вересні з тим, щоб опорос проходив в грудні-січні в стаціонарних приміщеннях.
Другий тур – запліднення основних маток проводять на 5-7 день після відлучення поросят, тобто в лютому-березні з тим, щоб отримати поросят в червні-липні в умовах літніх лагерів, або, при їх відсутності, в стаціонарних приміщеннях.
3.2.2. Перевіряємі матки відбираються з приплоду зимових опоросів основних і після їх вирощування паруються в листопаді-грудні, щоб їх опороси припадали на березень-квітень. Кількість перевіряємих маток визначається з урахуванням плануємого їх співвідношення до основних.
3.2.3 Репродуктивний період свиноматки складається з тривалості поросності, підсосного та холостого періодів. До тривалості останнього, крім терміну приходу матки в охоту після відлучення поросят, влючають і період полового циклу, щоб врахувати і можливі перегули тварин. Тому коливання холостого періоду може становити 5-30 днів.
Рп = Тпор + Тпід + Тхол = (1)
де Рп – репродуктивний період свиноматки, днів
Тпор – тривалість поросності матки, днів
Тпід – тривалість підсосного періоду, днів
Тхол – тривалість холостого періоду, днів
Репродуктивний період змінюють завдяки скороченню або подовженням, в основному, підсосного періоду.
3.2.4. Показником ефективного використання маточного поголів’я є кількість опоросів на матку за рік (у середньому по стаду) яка визначається :
А = 365 / Рп = (2)
де А – кількість опоросів на матку за рік, разів
Рп – тривалість репродуктивного періоду, днів
3.2.5. Поголів’я кнурів-плідників визначається з урахуванням необхідної кількості запліднень маток за тур, враховуючи їх перегули та помірну інтенсивність використання кнура, при навантаженні на плідника 10-15 маток при природному заплідненні та 100-150 – при штучному осіміненні.
Кп = Кз : Н = (3)
де Кп – необхідна кількість кнурів, гол
Кз – кількість запліднень за тур
Н - навантаження маток на одного кнура-плідника, гол
Залежно від пори року запліднюваність свиноматок не однакова. Встановлено, що найгірше свиноматки запліднюються влітку (63-78%), а найкраще – взимку і навесні (80-83%).
Кількість необхідних запліднень розраховується за формулою:
Кз = М + [ ( М х Пп.) : 100] = (4)
де Кз – кількість запліднень
М - кількість маток, що плануються для запліднення, гол
Пп. – процент перегулів маток, %
3.2.6. Основне бракування свиноматок проводиться після літніх опоросів на підставі оцінки їх репродуктивної здатності та якості потомства з урахуванням запланованого бракування. Їх заміна проводиться з числа перевірених маток, оцінених за продуктивністю.
3.2.7. Поголів’я отримуємих поросят після опоросу визначається на підставі кількості утримуємих свиноматок та плануємої (середньої) багатоплідності по стаду.
Зміна кількості тварин в технологічних групах молодняку залежить від збереженості поросят у різні вікові періоди та вилученням (бракуванням) за виробничою необхідністю і розраховується за формулою:
Ккін = Кпоч х [100- (Впр + Ввир)] : 100 = (5)
де Кпоч – кількість тварин на початок періоду, гол
Ккін – кількість тварин на кінець періоду, гол
Впр - природній відхід поросят, %
Ввир – вилучення тварин за виробничою необхідністю, %
Вихідні дані зміни поголів’я свиней сумуються у таблиці 2.