Розділ 2 експериментальна перевірка впливу ігрових прийомів на формування фонетичних навичок молодших школярів

2.1 Визначення показників первинного рівня сформованості фонетичних навичок молодших школярів в експериментальному та контрольному класах

Основна мета експериментальної роботи полягала у перевірці гіпотези дослідження, яка ґрунтується на припущенні про те, що використання ігрових прийомів на уроках англійської мови дасть змогу розвинути фонетичні навички та вміння молодших школярів, за умов:

• забезпечення позитивної мотивації учнів у процесі навчання;

• методичного забезпечення процесу іншомовної фонетичної підготовки молодших школярів.

Завданнями експерименту були:

1. визначення рівня сформованості фонетичних навичок учнів;

2. перевірка впливу дидактичних умов успішної фонетичної іншомовної підготовки;

3. визначення й оцінювання результатів експерименту.

Експеримент включав три етапи дослідження:

1) констатувальний етап експерименту, спрямований на визначення рівня розвитку навчальних здібностей учнів контрольного та експериментального класів;

2) формувальний етап експерименту, який включає дидактичні умови успішної фонетичної іншомовної підготовки та систему занять із використанням ігрових прийомів на уроках англійської мови для розвитку фонетичних навичок;

3) контрольний етап експерименту, спрямований на визначення результативності впливу педагогічних умов успішної фонетичної іншомовної підготовки.

Проведений експеримент з проблем розвитку фонетичних навичок молодших школярів, дозволив з’ясувати ефективність застосування ігрових прийомів на уроках англійської мови у молодших класах.

Підготовка до проведення експерименту передбачала:

- вибір експериментального і контрольного класів;

- відбір методики діагностування реальних навчальних можливостей учнів, рівня їх у навченості.

Експериментальне дослідження проводилося нами протягом січня − лютого 2015 навчального року на базі Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 у 2 − Б (12 учнів) та 2 − В класах (13 учнів).

На початковому етапі відбувалося визначення первинного рівня сформованості фонетичних навичок учнів. З цією метою учням експериментального й контрольного класів було запропоновано виконати контрольну роботу.

Існує кілька критеріїв відбору фонетичного мінімуму.

1) За ступенем складності фонетичного явища. Об'єктом засвоєння при навчанні вимови є лише ті фонетичні, що являють для учнів певні труднощі.

2) За критерієм відповідності потребам спілкування. До мінімуму передусім включаються ті звуки та інтонеми, що виконують у мовленні смислорозрізняльну функцію.

3) За критерієм нормативності. З фонетичного мінімуму для середніх навчальних закладів вилучаються всілякі відхилення від норми, а об'єктом навчання виступає повний стиль зразкової літературної вимови (за еталон береться вимова дикторів/ коментаторів радіо і телебачення).

Нами були визначені критерії оцінювання рівня сформованості фонетичних навичок, які представлено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Рівень сформованості	Критерії
Фонетичні навички у говорінні	Темп мовлення. Паузація Розрізнення наголосу у складних та похідних словах Визначення фразової мелодики Визначення довготи / короткості голосного Наявність / відсутність придиху
Фонетичні навички у читанні вголос	Паузація Розрізнення наголосу у складних та похідних словах Визначення фразової мелодики Визначення довготи / короткості голосного Наявність / відсутність придиху

Критерії оцінювання рівня сформованості фонетичних навичок

Для того щоб перевірити правильність визначення довготи голосних звуків, ми запропонували учням прослухати декілька слів, які знаходяться в опозиції одне до одного тільки за цією ознакою.

Нами було перевірено правильність відтворення довготи/короткості у читанні методом аудитивного аналізу.

Наявність або відсутність придиху не виконує дистинктивної функції. На нашу думку, це і спричинює неуважне ставлення до аспірації, яка є диференційною ознакою англійських приголосних, зокрема [h], [k], [t]. Неправильне використання цих приголосних у позиції перед наголошеним складом та після спричинює іншомовний акцент.

Критерії, які описані нами, дають змогу зробити висновок й оцінити сформованість фонетичних навичок на сегментному рівні. Усі наступні критерії пов’язані з фонетичними одиницями та явищами супрасегментного рівня.

Щодо визначення рівня сформованості фонетичних навичок, що використовуються на супрасегментному рівні, слід почати з паузації. Цей процес передбачає зв’язок з фразовою мелодикою.

У фонетиці англійської мови розрізняють три види мелодики:

- нисхідну;

- висхідну;

- прогредієнтну.

Види мелодики залежить від виду речення за метою висловлювання. Неправильне визначення мелодики при сприйнятті мовлення на слух та неправильне використання у читанні чи мовленні може призвести до порушення акту комунікації.

Після визначення пауз та виду мелодики доцільно розрізнювати наголос у складних та похідних словах. Порушення правил акцентуації, впливає на зрозумілість мовлення. Трудність зумовлена відмінністю акцентуації у англійській і рідній мовах: наголос у рідній мові є вільним, нефіксованим. Ми вважаємо, необхідно оцінити обрані нами види мовленнєвої діяльності за критерієм розрізнення наголосу у складних та похідних словах.

Рівні оцінювання знань та умінь молодших школярів:

Високий: 100 − 99% − 12 балів; 98 – 93% − 11 балів; 92 − 83% − 10 балів;

Середній: 84 − 75% − 9 балів; 74 − 61% −8 балів; 60 – 52% − 7 балів;

Достатній: 51 − 45% − 6 балів; 45 − 37% − 5 балів; 37 − 29% − 4 бали;

Низький: 29 − 21% − 3 бали; 21 − 13% − 2 бали; 13 − 7% − 1 бал.

У ході експерименту, рівні визначаються за такими характеристиками:

Високий рівень мають ті школярі, що проявляють активність у пізнавальній діяльності у класі, мають високий рівень навчальних досягнень, набули вмінь та навичок в процесі навчання фонетики англійської мови, дисципліновані, мають сформоване емоційно-позитивне ставлення до вивчення англійської мови й глибоко усвідомлюють її значення, їх внутрішній стимул до навчання як прагнення до пізнання нового, переважає над зовнішнім.

До середнього рівня відносяться учні, які виявляють знання і розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його правильна, але недостатньо осмислена. Здатні розв'язувати завдання за зразком, володіють елементарними вміннями навчальної діяльності;

До достатнього рівня можна віднести тих учнів, які не завжди активні у пізнавальній діяльності, набули достатніх фонетичних вмінь та навичок у процесі навчання, однак іноді порушують дисципліну, їм подобається навчатися, однак вони глибоко не усвідомлюють значення навчання, їх внутрішній стимул до навчання як прагнення до пізнання нового урівноважує зовнішній.

До низького рівня сформованості фонетичних умінь та навичок належать ті учні, що не проявляють активності у навчанні, мають низький рівень навчальних досягнень, не набули достатніх вмінь та навичок у процесі навчання фонетики англійської мови, вони не схильні до наполегливої роботи, часто порушують дисципліну, заохочення, є їх стимулами до навчання [16].

Ми провели контрольну роботу у 2 – Б та 2 – В класах і результати цієї роботи обчислювали за формулою Заціорського [42]:

P = (N*100%) / M;

P – відсоток у класі з однаковим рівнем сформованості фонетичних навичок англійської мови;

N – кількість учнів з відповідним рівнем знань;

M – загальна кількість учнів у класі.

За результатами констатувального етапу експерименту було складено таблиці 2.2 та 2.3.

Таблиця 2.2