Частини мови

Вправа 112. Згрупуйте слова за спорідненістю коренів і окремо – за частинами мови

Радість, добро, весна, єдиний, удвох, мовчки, два, єдність, радий, добрість, двоїстий, мудро, мовчання, єднання, радісний, добрий, подвоїти, мудрість, двійка, поєдинок, раділо, задобрювати, мовчазний, синюватий, мудрує, єднає, радощі, мовчіть, синь, замовчали, мудрість, подобрішали, провесінь, квіти, веснянки, квітковий, сіяло, весніє, двоїться, радо.

Вправа 113. Розподіліть подані слова на такі структурно-семантичні типи: а) самостійні частини мови, б) службові частини мови, в) модальні слова, г) вигуки.

Кордон, копанка, керівний, нерівність, обговорити, обгородження, обгорнений, обов’язковий, він, кожний, десять, сто двадцять три, добре, ж, бо, хай, при, до, в, і, а, проте, як, не, ой, але, тепло, важко, треба, по-нашому, мабуть, здається, напевне, очевидно.

Скільки частин мови (і які саме) виділяється в тій іноземній мові, яку вивчаєте?

Вправа 114. З’ясуйте, на основі яких критеріїв розрізняється частиномовна співвіднесеність виділених слів

Черговий учень – черговий зайшов у приміщення; вміння читати – читання вголос; твори Шевченка – Шевченкові твори; коло нас – дружне коло; будь зі мою – будь-хто; п’ять хлопців – довгоочікувана п’ятірка; синє небо – щось синіє; батьки і діти – ми і це вчили.

Вправа 115. Визначте, якою частиною мови виступає кожне слово

Погожого ранку раптом іній засріблився на кожній травинці, і, наче ставши металевою, трава потвердішала, потріскує під ногами. Обібравшись іскристим інеєм, все довкола здається ялинковими прикрасами, новорічною феєрією. А якими свіжими видаються чорнобривці на городі, айстри!.. Згодом, відігріті денним сонечком, вони почнуть в’янути від тих шпарких поцілунків нічного морозу, а тепер ось, зодягнені в іній, ще усміхаються, радують зір (Гуц.).

Синтаксис

Вправа 116.  Розмежуйте словосполучення і речення.

На найвищій вершині. Тихесенько вітер віє. Вечір надворі. Зіроньки сяють. Серед степу широкого. До підручника з літератури. Швидко відповідати. Прийшла зима. Надзвичайна пригода на річці. Золота осінь прийшла несподівано. Сидів під вербою.

Вправа 117. Визначте типи синтаксичних зв’язків (узгодження, керування, координація, прилягання, тяжіння, інкорпорація, замикання, ізафет) у поданих словосполученнях.

Укр.: карі очі, польовими маками, соловейко щебетав, день настав, дівчата співають, роблю вправи, день милосердя; хлопець повернувся втомлений; учитель ходив замислений; читати вголос, уміння передбачити, іти співаючи, переосмислені вчинки, напасти зненацька, чудово бути нині молодим, зайшов до кімнати вимитий і переодягнений.

Англ.: this book, those trees, she works, to let me, to kiss her, mother’s room, wonderful song, nice story, great writer, to visit a friend, to take interest in smth., to read well, awfully glad, the song of the nightingale, a travel by bus, to run a factory, to begin writing, to decide to leave.

Нім.: eine neue Feder, der Arbeiter lies, in Bewegung geraten, schreiben an Bruder, Haben Sie dieses Buch in Berlin gekauft? Da war Mutter aus der Stadt bekommen, arbeiten hier, sehr eifrig, sehr gut.

Вправа 118. Із кожного речення випишіть усі можливі прості словосполучення і визначте типи синтаксичного зв’язку між компонентами

Зразок: Біліє, цвіте коралова гілка знову край етажерки (Гонч.).

Гілка біліє, цвіте – координація;

гілка (яка ?) коралова – узгодження;

біліє, цвіте (коли ?) знову – прилягання;

біліє, цвіте (де ?) – край етажерки – прилягання.

І. 1. У їхньому віці він, капітан, уже плавав кухарчуком на байді, возив кавуни на Одесу, рано проходив школу життєвого гарту. 2. Найбільшою мрією його тоді було побувати у кругосвітньому плаванні. 3. У різних товариствах бував, за різними столами сидів Дорошенко у своєму кругосвітньому житті, але, здається, ніде не було йому так затишно й привітно... (Гонч.).

ІІ. 1. Часто вони бачили різні дива, які несла на собі річка. 2. Озерця ті нагадуватимуть про себе ще тоді, коли я їх не бачитиму. 3. Тоді Тимкові здавалося, що то мандрівні цигани сидять біля казана. 4. Сонце пробилося крізь туман, гріло землю, і вона парувала стиха, тужавіла: дороги просихали (Тют.).

ІІІ. У венеціанське вікно лилося сонце широким потоком, у сизій муті його крутилися пилинки, в їдальні гримів посуд. Накривали до столу. Аркадій Петрович прислухався мимоволі, як стукали там чиїсь каблуки, пересувалися стільці, тонко дзвеніла склянка. Все було як завжди, життя йшло буденним, звичайним темпом, і чудно думати було, що станеться якась переміна. Однак вона мусила статись. Се вливало двоїстість у його настрій (Коц.).

Вправа 119.Із поданими словами складіть словосполучення з різними типами зв’язків.

Добрий, оповідання, п’ять, без матері, минуле, вдячний, вечір, читати, кращий, завтра, перший, шепіт.

Вправа 120. Визначте типи синтаксичних зв’язків та синтаксичних відношень у словосполученнях.

Іти навпростець, ілюстрації до казки, нахилившись до матері, щирий душею, стояв коло хати, двоє дівчат, перший урок, глибоко замислився, дівчина-красуня, прийшла зима.

Вправа 121. Охарактеризуйте запропоновані словосполучення (за схемою).

Сидіти за столом – словосполучення, вільне, просте, непредикативне, підрядне, керування, об’єктно-обставинні відношення, вербальне, форми слова, службові слова, інтонація.

Кущі барвінку, цвітуть соняшники, зелене листя, дивились на тебе, надзвичайно весело, мокрий від дощу, вміння читати, наші батьки, читаючи книжку, дуже гарний .

Вправа 122.Перекладіть запропоновані російські словосполучення українською мовою.

По собственному желанию; ввиду изложенного; при заключении договора, пуститься на хитрости, следовало бы сказать, относиться к кому-либо, относиться к семейству пресмыкающихся, заместитель декана, объём знаний, один на один, по окончании вуза, по всем направлениям, экзамен по логике, по состоянию здоровья ,отпуск по болезни, по личному опыту, знать по газетам.

Вправа 123. Поділіть наведені словосполучення на групи за головним (стрижневим) словом: іменникові, прикметникові, числівникові, займенникові, дієслівні, прислівникові – і запишіть їх.

Будувати стадіон, сказати згарячу, бажати щастя, ходити по полю, малювати пензлем, стояти за кафедрою, іти вперед, поїхати згодом, захист дисертації, любов до дитини, дорога до Києва, плаття у квітах, глечик з молоком, враження від зустрічі, вовчий слід, п’ятий рік, кожний ранок, веселий у розвагах, щирий у розмові, майстер говорити, потрібний людям, сірий від пороху, справедливий до людей, дуже сміливий, завжди веселий, хтось у білому, дещо із спогадів, кожний із нас, третій у черзі, надзвичайно цікаво, пізно вночі, далеко позаду, почервоніти від сорому.

Вправа 124. Охарактеризуйте вказані речення за схемою: 1) просте / складне; 2) розповідне, питальне чи спонукальне; 3) окличне / неокличне; 4) стверджувальне / заперечне; 5) односкладне / двоскладне; 6) поширене / непоширене; 7) повне / неповне; 8) ускладнене / неускладнене

1. Мережані та кучеряві оці вірші складаю я (Шевче.). 2. Народе мій, дитино ясночола, живи й орудуй мовами всіма (Пав.). 3. Може, я й справді мудрішати став? (Ол.). 4. Розгойдане море, брудне й темне, наскакувало на берег (Коц.). 5. Лови летючу мить життя! (Олесь). 6. Смеркло. На синьому небі спалахнули зорі (Дов.). 7. В прозорій синяві ночі далеко внизу мерехтіла, танучи в пітьмі, могутня Дніпрова повідь (Дов.). 8. І все: і штурмуюче море, і голубіючи небо, і далекі, ледь окреслені хмари – пройняте легеньким серпанком рухливого туману (Ст.). 9. Вчись не до старості, а до смерті (Н.тв.). 10. В обіймах ніжності душа моя (Олесь).

Вправа 125. Дайте повну характеристику складним реченням, накресліть схеми.

І. 1. Затремтіло зразу сонне повітря, і зграї срібних звуків, плутаючись і виграючи, полетіли яром і далеко кругом заснували степ (Вас.). 2. І небо похмуре, і сонця нема, і темна ялина замовкла, дрімає. 3. Найвища наука в житті – мудрість, а найвища мудрість – бути добрим. Чи прийде щаслива зустріч і чи далеко попереду вона (О.Д.).

ІІ 1. Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (Укр.а). 2. Обличчя Мішеля було смагляве, загоріле, дарма що стояла передвесняна пора (См.). 3. Там, де береза витісняла сосну, все, здавалось, було залите зеленим вогнем (Коц.).

ІІІ. 1. Одцвітали яблуні та груші, стежка була всипана білими пелюстками (Дес.). 2. В Кайдашевій хаті стала мирнота: свекруха помирилася з невісткою (Н.-Л.). 3. У товаристві лад – усяк тому радіє (Гл.).

.