- •1.2 Модель Якобсона
- •1.3. Модель Шенона-Вівера
- •Отриманий
- •1.4. Модель Нью кома
- •1.5. Модель Лотмана
- •Модель комунікації ю.М.Лотмана
- •1.6. Модель знака
- •1.6.1. Знак за Соссюром
- •1.6.2. Знак за Пірсом
- •1.6.3. Знаки за Якобсоном
- •1.6.4. Знаки в семіотиці кіно
- •1.7. Що таке комунікація?
- •2.1. Комунікація як чинник суспільства
- •2.2. Головні етани розвитку комунікативної теорії
- •3.1. Семіотичний аналіз
- •Форма Зміст
- •Глина влучність
- •3.2. Контент - аналіз
- •3.3. Прагматичний аналіз
- •3.4. Структурний аналіз
- •3.5. Пропагандистський аналіз
- •3.6. Мотиваційний аналіз
- •3.7. Аналіз політичних текстів
- •4.2. Елементарні складники комунікативного процесу
- •4.4. Посткомунікативні процеси
- •6.1. Пропаганда
- •6.2. "Паблік рілейшнз"
- •6.4. Психотерапія
- •6.5. Політичні технології
- •6.6. Релігійні технології
- •7.1. Менеджмент міжнародних конфліктів
- •7.2. Примусова дипломатія
- •7.3. Розвідка як комунікативна діяльність
- •Розділ 8
- •8.1 Термінологія
- •8.2. Визначення понять
- •8.3. Інформаційні війни (психологічні операції)
- •8.4. Асиметрична інформаційна дія
- •8.5. З історії пропагандистської комунікації
- •8.6. Пропагандистські дії в XX сторіччі
- •8.8. Пропагандистський аналіз
- •8.9. З історії пропагандистських досліджень
- •9.1. Комунікативні складники
- •Таблиця 1з Найбільш впливові теми, які використовувалися під час війни у в'єтнамі
- •Хто залежить від радіо і газет чи інших індивідів для випадку
- •9.2. Фактори збільшення ефективності інформаційної операції
- •9.3. Особливості радіо пропаганди
- •9.4. Методи реструктуризації комунікативного простору
- •10.1. Особливості інформаційного впливу
- •10.3. Функціонування мас-медіа в сучасній Україні
- •10.4. Інформаційні конфлікти між різними засобами символізації
- •10.5. Інформаційні конфлікти між різними соціальними групами (інтелігенція та її інформаційні ролі в різні періоди суспільної історії)
- •10.6. Інформаційні конфлікти країн
- •10.7. Інформаційні конфлікти
- •10.8. Інформаційні конфлікти у масовій свідомості
- •10.9. Особливості посттоталітарного
- •10.10. Інформаційні конфлікти
- •Глава11
- •11.1. Інформаційні війни в структурі сучасних цивілізацій
- •11.2. Інформаційна асиметрія
3.7. Аналіз політичних текстів
Контент-аналіз працював з текстами політичних лідерів за допомоги формальних методик, як якісні ж методи аналізу цього самого об'єкта запропоновані два підходи - когнітивне картування та операційне кодування. Загалом йдеться про спробу змоделювати інтереси, вподобання, типові реакції політичного лідера, його уявлення про друзів та ворогів. Така модель дасть можливість прогнозувати поведінку лідера в тих майбутніх обставинах, які нас цікавитимуть. Наприклад, чи почне чи ж ні цей лідер військові дії, чи полюбляє він ризикувати чи ж виважувати свої рішення тощо. Це досить важливий об'єкт, коли йдеться про тексти, що пов'язані з такою предметною цариною, як національна безпека.
Операційний код можна розглядати як більш абстрактний погляд на лідера, це, так би мовити, його структурована картина світу. Когнітивна карта - це уявлення лідера з конкретної предметної царини, яке часто моделюється у вигляді графів, що показують каузацію різних ситуацій, взаємозв'язок між ними, як він уявляється самому лідерові.
Один з фундаторів операційного кодування А.Джордж запропонував звернути увагу на два різновиди уявлень лідера, які він назвав філософськими та інструментальними. До перших він зараховує: фундаментальне уявлення про політику та політичний конфлікт; імідж опонента; загальні уявлення про те, як досягти головних політичних результатів; межу передбачуваності політичних результатів; як лідери можуть впливати на ситуацію та на історію; якою є роль випадку.
Що стосується Інструментального рівня, то тут А.Джордж підкреслює такі особливості тактики і стратегії лідера: найкращі підходи до вибору цілей; як досягти цілей найефективнішим чином; як враховується ризик політичних дій; погляд на терміни виконання дій; різні засоби досягнення мети.
Ми будуємо таке загальне уявлення, але про конкретного лідера, тому воно є досить конкретним. І базується ця модель на висновках, які можна зробити саме з текстів. Виступи лідера підказують нам його вподобання та вказують на його ворогів. Тексти дають можливість змоделювати загальний погляд на світ цього лідера. Американо-кубинська криза 1962 р. засадово була спричинена двома
C.54
pізними поглядами на світ, що не давало змоги адекватно тлумачити ті самі події різними дійовими особами. М.С.Хрущов і Радянський Союз розглядали розташування радянських ракет як об'єктивний перебіг історії, як прояв визвольної боротьби всіх народів, їхнього прагнення до соціалізму й проти американських імперіалістів; з їхнього погляду, ця військова дія не мала нічого особливого, йшов звичайний історичний процес. Дж.Кеннеді і США, навпаки, розглядали цей вчинок як суб'єктивний! як активну агресію з боку радянських лідерів і відповідно намагалися реагувати на неї.
Той, хто читає текст з метою такого аналізу, намагається прочитати в ньому набагато більше, ніж вкладав у нього автор, віднайти підказку щодо його реальних, справжніх цілей, щодо його уявлень про те, як саме побудований світ. Навести на це можуть, наприклад, використовувані метафори. З того, що ми кажемо "Я розбив його аргументи" або "Я переміг у суперечці", дослідники роблять висновок, що нашим уявленням про суперечку є війна.
Когнітивне картування намагається побудувати ланцюжки ситуацій за схемою "причина - наслідок". Центральним вважається ланцюжок, що найчастіше використовується лідером. Когнітивне картування демонструє, де саме лідер може шукати альтернативи своїх рішень. І, на відміну від операційного кодування, когнітивне картування вимагає брати до уваги кожну нову подію, оскільки воно досить тісно пов'язане з контекстом.
І той, й інший підходи мають продемонструвати нам, наскільки конкретними можуть бути моделі реальних лідерів, як вони можуть розкривати нам проходження процесу прийняття рішень.
C.55