
- •(За професійним спрямуванням)”
- •Тема 1. Функції мови..................................................................................................7
- •1.3 Узагальнена характеристика навчальної дисципліни
- •1.4 Вимоги до знань і умінь студентів
- •1.5 Міжпредметні зв’язки дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)”
- •Зміст самостійної роботи
- •Тема 1. Функції мови
- •Тема 2. Поняття мовної норми в офіційно-діловому і науковому
- •Тема 3. Основи професійної комунікації в писемній та усній формах
- •Тема 4. Специфіка терміносистем економіки, менеджменту,
- •Тема 5. Особливості морфології та синтаксису як основи тексту
- •Зміни приголосних при словотворенні
- •Подвоєння букв на позначення подовження і збігу приголосних Дві букви чи одна?
- •Вживання м’якого знака
- •Вживання апострофа
- •Російські прізвища
- •Слова іншомовного походження
- •Тема 6. Особливості морфології та синтаксису як основи тексту
- •Тема 7. Документ та його реквізити. Етапи підготовки і
- •Тема 8. Вимоги до тексту документа. Державні
- •Активну форму слід вживати тоді, коли важливо вказати на конкретного виконавця: Інститут гарантує…; Комісія підтверджує… тощо.
- •Тема 9. Класифікація документів
- •Тема 10. Особливості оформлення деяких документів та роботи
- •Тема 11. Особливості оформлення деяких документів
- •Тема 12. Особливості перекладу текстів з російської мови
- •Для оцінки рівня набутих знань і умінь студент має пройти тестування Тема 1. Функції мови
- •Тема 2. Поняття мовної норми в науковому і офіційно-діловому стилях
- •Тема 3. Основи професійної комунікації в писемній та усній формах
- •Тема 4. Специфіка терміносистем
- •Тема 5. Особливості морфології та синтаксису як основи документа
- •Тема 6. Особливості морфології та синтаксису як основи документа
- •Тема 7. Документ та його реквізити. Етапи підготовки й оформлення документів
- •Тема 8. Вимоги до тексту документа. Основні державні стандарти, що використовуються при оформленні документа
- •Тема 9. Класифікація документів
- •Тема 10. Особливості оформлення деяких документів та роботи з ними
- •Тема 11. Особливості оформлення деяких документів та роботи з ними
- •Тема 12. Особливості перекладу документів
- •Запитання до іспиту
- •Література
Тема 5. Особливості морфології та синтаксису як основи тексту
документа
З’ясовуючи граматичні особливості тексту документів, необхідно дати відповіді на запитання:
Що таке слово?
Що таке словосполучення?
Що таке речення?
Що таке конструкція?
Які слова і словосполучення називаються вставними?
Яке значення мають вставні слова і словосполучення у діловій мові?
Наведіть приклади речень з ділових документів Вашого фаху зі вставними словосполученнями.
Як пишуться географічні назви, що складаються з двох чи більше слів?
Як пишуться назви станцій?
Як відтворюються і пишуться географічні назви, що перекладаються з
російської мови?
Чи відмінюються географічні назви, що складаються з двох та більше
слів?
Які є правила чергування голосних звуків в українській мові?
Які існують правила чергування приголосних звуків?
Що значить спрощення в групах приголосних?
Коли відбувається подвоєння букв на позначення подовження і збігу
приголосних?
Коли пишеться м’який знак, а коли ні для пом’якшення приголосних?
Коли ставиться, а коли ні апостроф?
Як пишуться префікси роз-, без-, при-, пре-, прі-, пред-, перед-, пере-,
від-, під-, між-, ви- ?
Як вимовляються і пишуться українські прізвища?
Які особливості написання мають прізвища слов’янського походження
в українській мові?
Як утворюються і відмінюються чоловічі і жіночі імена по батькові?
Що таке звертання і як воно оформлюється на письмі?
Які є особливості правопису слів іншомовного походження?
У запропонованих джерелах літератури до теми знайдіть інформацію про одиниці мови.
Пригадайте, що слово - це смислова одиниця, яка вільно відтворюється в мовленні для побудови висловлювання. Найважливішою особливістю слова є те, що воно не тільки називає предмет, ознаки або явища, а й узагальнює їх, тобто виражає поняття про позначуваний предмет, явище. Слово являє собою єдність звукової форми і значення.
Словосполучення - синтаксична одиниця, що складається з двох і більше граматично пов’язаних повнозначних слів, які служать для вираження єдиного, але складного поняття.
Речення - це мовна одиниця, що складається з пов’язаних між собою слів і виражає закінчену думку. Речення – одне з основних понять синтаксису. Це висловлювання, яке повідомляє про щось і розраховане на слухове або зорове (на письмі) сприйняття.
Основною синтаксичною одиницею є конструкція (див. Кочерган М.П., с.105). Поняття конструкція можна застосовувати як до словосполучень, так і речень. Усі конструкції є предметом синтаксису, але вихідною структурою є просте речення – єдина універсальна синтаксична одиниця. Просте речення характерне для всіх мов.
Зверніть увагу, що з метою внесення нової чи додаткової інформації в речення в нього вводяться вставні слова та вирази. У діловому мовленні вони є традиційно усталеними. Ними починаються абзаци, речення. Запам’ятайте, що за своїм значенням вставні слова і вирази поділяються на три групи:
Ті, що вказують на ставлення мовця до висловленої ним думки (очевидно, звичайно, без сумніву, можливо, мабуть тощо).
Ті, що вказують на те, кому належить висловлена думка (по-моєму, на нашу думку, на мій погляд тощо).
Ті, що вказують на зв’язок висловлюваного з контекстом (отже, наприклад, навпаки, значить, по-перше, кінець кінцем тощо).
Щоб уникнути непорозумінь при складанні ділових документів, треба завчити декілька правил правопису географічних назв:
родові позначення пишуться з малої літери (Каховське водосховище, Азовське море);
якщо ж вони не сприймаються, як родові позначення, то пишуться з великої (Золоті Ворота, Біла Церква, Гола Пристань, Лиса Гора);
назви залізничних станцій, на відміну від назв міст, сіл, річок, озер, в українській мові не відмінюються (Поїзд прибув на станцію Біличі – У Біличах багато зелених затишних вулиць);
географічні назви, що складаються з двох і більше слів, не відмінюються (За станцією Кривий Ріг… . Вздовж річки Мокра Сура);
географічні назви, запозичені з російської мови, передаються за фонетичним принципом, а суфікси -ск-, -цк-, -ич замінюються відповідниками -ськ-, -цьк-, -ич (Амурський, Донецьк, Углич).
Готуючись дати відповіді на запитання про чергування голосних звуків, вивчіть правила наведеної таблиці:
Чергування голосних
О чи І? Е чи І?
Правила |
Приклади |
а) при зміні форм іменників, прикметників (і похідних від них власних назв), числівників і займенників прикметникового типу, а також дієслів;
б) при словотворенні.
а) коли вони випадні або вставні;
б) у звукосполученнях –оро-,-оло-, -ере-,-еле-;
в) у звукосполученнях –ор-, -ер-, -ов- між буквами на позначення приголосних;
г) у родовому відмінку множини іменників на –ення;
r) у словах іншомовного походження. |
Справедливості – справедливість, у прекрасному – у прекраснім (майбутньому), Харкова – Харків, Києва – Київський, семи – сім, твого – твій, везе – віз
Веселитися – весілля, творити – твір
лапок – лапки, вітер – вітри
морок, холод, терен, велет, але: моріг, оберіг, поріг, просторінь, сморід (винятки)
морква, червоний, шовковий, але: погідний, хоч погорда (виняток)
спрощень, відхилень
директор, шофер, шеф, але: кольору – колір, паперу – папір (давні запозичення)
|
Зверніть увагу: у фонетичній закономірності чергування о, е з і є відхилення.
Пишемо і у відкритому складі іменників у формі називного відмінка однини (взірець, сніжок); родового відмінка множини (бійок, кілець), а також у словах із зменшено-пестливими суфіксами (кізонька, ніженька). У групах з –оро-, -оло-, -ере- о, е переходять в і у закритому складі в родовому відмінку множини іменників жіночого роду і в похідних від них словах на –к(а) (корова – корів – корівка); у родовому відмінку множини іменників середнього роду та в утворених від них зменшених формах (ворота – воріт – ворітця, але: джерело – джерела – джерельце; дерево – дерев – деревце); у деяких іменниках середнього роду
(бездоріжжя, Запоріжжя, підборіддя, підворіття, але: лівобережжя, правобережжя; безголів’я, поголів’я, але: безголосся, повноголосся).
|
Пишемо о, е в закритому складі у непрямих відмінках іменників чоловічого роду (гребця, гребцю та ін.); у родовому відмінку множини іменників жіночого роду (обнов, жмень, але: осіб, підків); у називному відмінку однини іменників чоловічого роду (завод, погром); під наголосом у словотворчих частинах –вод, -воз, -нос, -роб слів, що називають людей за родом діяльності (діловод, але: газопровід, водовоз, але: дрововоз, землероб); у деяких словах книжного й церковного походження (Бог, пророк, словник). |
Чергування голосних
Е чи О?
Правила |
Приклади |
Після ж, ч, ш, щ, дж, й:
|
женити (рос. женить), четвертий, пшениця (рос. пшеница), щебінь, джерело, окраєць
жонатий, чотири (рос. четыре), пшоно, щоку, бджола, знайомий (рос. знакомый) |
Зверніть увагу:
В чергуванні е з о є відхилення від правила (найчастіше внаслідок аналогії з іншими формами).
Пишемо о замість е в суфіксі –ост(і) іменників жіночого роду ІІІ відміни (більшості, неминучості); у давальному й місцевому відмінках однини деяких іменників (щоці, на щоці); у закінченнях родового та орудного відмінків жіночого роду прикметників, а також займенників і числівників прикметникового типу (пекучої, пекучою; вашої, вашою; першої, першою); у похідних утвореннях типу чорніти, чорнило від чорний.
|
Пишемо е замість о у корені дієслів у формах 1 особи однини, 3 особи множини, в інфінітиві, у закінченні 1 особи множини деяких дієслів 1 відміни (шепчу, шепчуть, шептати, шепчемо); у пасивних дієприкметниках із суфіксом –ев(ий) і прикметниках з наголошеними суфіксальним е (зосереджений, грушевий, але: грошовий); у суфіксах –енк(о), -єнк(о), -ечок, -єчок, єчк(а), -ени(ий), -езн(ий) (Сидоренко, Авдієнко, вершечок, краєчок, доріжечка, височенний, широчезний); У словах книжного та іншомовного походження (жертва, печера, чек); у деякий словах за традицією (кочерга, червоний, щедрий).
|
Багато помилок студенти роблять при словотворенні, коли відбувається
чергування приголосних. Чергування – це закономірна взаємозаміна звуків (букв) в одній і тій самій морфемі у різних словоформах або словах. Зверніть увагу на правила, зафіксовані у таблиці: