5. Види кредиту.

1. В залежності від суб’єктів кредитних відносин виділяють:

Міжгосподарський кредит — це кредитні відносини, що виникають між окремими підприємствами, організаціями, господарськими товариствами у процесі їх розрахункових взаємовідно­син, а також між підприємствами, організаціями і господарськи­ми товариствами, з одного боку, і органами галузевого управлін­ня, з іншого, в процесі їх фінансових взаємовідносин.

Комерційний кредит тобто кредит, що надається у товарній формі продавцями покупцям у вигляді відстрочки платежу за продані товари (надані послуги) і оформлюється векселем. Він надається одним функціонуючим підприємством іншому у вигляді продажу товарів з відстрочкою платежу;

Банківський кредит — це кредитні відносини, в яких однією із сторін (в ролі позичальника чи кредитора) виступає банк.

Банківський кредит — найбільш розповсюджена форма кредиту. Позичивши гроші у одних суб'єктів, він перерозподіляє їх, надаючи позики іншим юридичним або фізичним особам.

Державний кредит — сукупність кредитних відносин, у яких позичальником є держава, а кредиторами — юри­дичні або фізичні особи.

Лізинговий кредит – це відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди. Об’єктом лізингу є рухоме та нерухоме майно.

2. В залежності від цільового спрямування розрізняють кредити у сфери виробництва, обігу та споживання. Відповідно вони сприяють розвитку тієї чи іншої сфери.

Виробничий кредит - використо­вується у сфері виробництва та реалізації сукупного суспільного продукту і є важливим джерелом формування обігових коштів і основних фондів.

Споживчий кредит – кредит, який надається тільки в національній валюті фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування, що повертається в розстрочку.

3. За строками використання кредити поділяються на строкові, тобто кредити, надані на визначений у договорі строк:

• короткострокові (до одного року),

• середньострокові (від одного до трьох років),

• довгостро­кові (більше трьох років);

На формування оборотного капіталу переважно використовується короткостроковий кредит, а на капітальні вкладення - довгостроковий. Масштаби надання банками середньо- і довгострокових кредитів залежать від попиту на них та від наявності кредитних ресурсів, залучених на такі строки.

4. За строками повернення:

• до запитання — це кредити, що видаються на невизначений строк і погашаються вони в міру появи для цього можливостей у клієнта. Але позичальник має погасити такі кредити за першою вимогою банку.

• прострочені кредити — це кредити, строк погашення яких встановлений кредитним договором, минув;

• відстрочені(пролонговані) кредити — це кредити, стосовно яких на основі клопотання позичальника строки погашення були перенесені на більш пізній термін.

5. За забезпеченням кредити поділяються:

• на забезпечені заставою (Забезпеченням кредиту може бути нерухоме та рухоме майно, цінні папери, гарантія чи поручительство третьої особи, страховий поліс, перевідступлення на користь банку дебіторської заборгованості позичальника тощо. Зокрема, до забезпечених кредитів відносять іпотечні кредити, які надаються під заставу нерухомого майна.),

• з іншим за­безпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації)

• незабезпечені (бланкові) – надаються при високому ступені довіри банку до позичальника. Незабезпечені кредити банки надають рідко, переважно досить надійним постійним клієнтам.