- •Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій Відокремлений підрозділ у м. Кривий Ріг
- •Загальна характеристика, цілі та основні напрямки діяльності підприємства
- •Правові основи функціонування
- •10. Надання освітянських послуг.
- •11. Надання послуг радіо- та телезв'язку.
- •12. Туристична діяльність.
- •13. Професійна діяльність на ринку цінних паперів та інші види діяльності.
- •3. Класифікація підприємств за певними ознаками.
- •4. Добровільні об’єднання підприємств.
- •5. Необхідність, сутність та основні принципи управління підприємством
- •6. Функції управління
- •7. Система методів управління
- •8. Виробнича структура підприємства та чинники, що її визначають
- •9. Основні принципи класифікації виробничих структур
- •1. Залежно від підрозділу, діяльність якого покладено в основу виробничої структури, розрізняють цехову безцехову, корпусну та комбінатську виробничі структури.
- •2. За формою спеціалізації основних цехів розрізняють технологічну, предметну та змішану виробничі структури.
- •3. Залежно від наявності основних і допоміжних процесів розрізняють підприємства з комплексною та спеціалізованою структурами виробництва.
- •10. Загальна характеристика організаційної структури управління
- •11. Основні типи організаційних структур управління
- •Тема 2 регулювання, прогнозування і планування діяльності підприємства План
- •1. Державне економічне регулювання діяльності суб’єктів господарювання.
- •2. Сутність, значення і основні принципи планування діяльності підприємства.
- •3. Види планування
- •Основні показники системи планів підприємства
- •4. Методи планування на підприємстві
- •5. Стратегічне планування, його сутність, цілі і основні етапи
- •6. Особливості та зміст тактичних планів.
- •Стратегічні альтернативи діяльності підприємства
- •Система оперативне планування на підприємстві
- •Бізнес-план підприємства, його значення і зміст
- •1.Техніко-економічного обґрунтування доцільності створення і функціонування підприємства;
- •2. Залучення зовнішніх інвесторів;
- •3. Для обґрунтування пропозицій щодо доцільності приватизації підприємства.
- •Тема 3 персонал і трудовий потенціал підприємства План
- •1. Поняття, класифікація та структура персоналу підприємства
- •2. Система оцінки трудового потенціалу підприємства
- •1. Коефіцієнт обороту робочої сили по прийому (к пр):
- •2. Коефіцієнт обороту робочої сили по звільненню ():
- •3. Коефіцієнт плинності ():
- •3. Визначення чисельності окремих категорій працівників
- •1. Календарний – кількість днів протягом планового року;
- •2. Номінальний – календарна кількість днів у плановому році з відрахуванням вихідних і святкових днів;
- •4. Кадрова політика та система управління персоналом сучасного підприємства
- •1.Умови праці: виконання умов психофізіології, ергономіки та технічної естетики праці; охорона праці і техніка безпеки; охорона довкілля.
- •1. Загальна характеристика виробничих фондів підприємства
- •2. Економічна сутність, класифікація і структура основних фондів
- •9) Робочі та продуктивні тварини (коні, воли тощо);
- •12) Інші основні виробничі фонди - бібліотечні фонди, капітальні витрати на орендовані основні засоби та інші, які не ввійшли до попередніх груп.
- •3. Запасні -- різне устаткування, яке знаходиться у резерві та призначене для заміни об'єктів основних фондів, що вибули або ремонтуються.
- •1. Власні, які повністю належать підприємству;
- •2. Орендовані, які є власністю інших підприємств і використовуються на даному підприємстві відповідно до договору оренди.
- •3. Види оцінки основних фондів
- •4. Спрацювання і амортизація основних фондів
- •5. Методи амортизації основних фондів та їх характеристика
- •, Грн. / натур. Од.,
- •6. Поняття, види і чинники формування виробничої потужності підприємства
- •7. Методичні основи розрахунку виробничої потужності
- •, Натур. Од. Або грн.,
- •1. Фондовіддача, що характеризує, яка частка обсягу випущеної продукції припадає на 1 грн. Середньорічної вартості основних фондів, і визначається за формулою
- •2. Фондомісткість, що характеризує, яка частина середньорічної вартості основних фондів припадає на 1 грн. Випущеної підприємством продукції, і визначається за формулою
- •3. Фондорентабельність, що характеризує, яка частка прибутку підприємства припадає на 1 грн. Середньорічної вартості основних фондів. Обчислюється за формулою
- •4. Фондоозброєність, що характеризує, яка частка вартості основних фондів припадає на одного працівника промислово-виробничого персоналу підприємства. Обчислюється за формулою
- •9. Поняття та види нематеріальних ресурсів підприємства
- •1. Об’єкти промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки та знаки обслуговування, фірмові найменування, зазначення походження товарів);
- •2. Об'єкти, що охороняються авторськими та суміжними правами;
- •3. Інші (нетрадиційні) об'єкти інтелектуальної власності.
- •1. Права виконавців;
- •2. Права виробників фонограм;
- •3.Права організацій мовлення.
- •10. Нематеріальні активи підприємства
- •11. Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів
- •1. Інвестиції, їх види та характеристика
- •2. Поняття, склад і структура виробничих інвестицій
- •3. Загальні принципи та етапи планування виробничих інвестицій на підприємствах
- •4. Оцінка ефективності використання виробничих інвестицій
- •1. Коефіцієнт економічної ефективності капітальних затрат (Ер):
- •2. Строк окупності капіталовкладень Ток, який є оберненим показником до Ер:
- •5. Фінансові інвестиції і оцінювання їх ефективності
- •6. Сутність, склад та класифікація оборотних коштів підприємства
- •7. Нормування оборотних коштів підприємства
- •, Натур. Од.,
- •8. Показники та шляхи підвищення ефективності використання оборотних засобів на підприємстві
- •1. Коефіцієнт оборотності (Коб) характеризує кількість оборотів оборотних коштів за певний період, як правило, за рік. Обчислюється за формулою , оборотів,
- •2. Науково-технічний прогрес, його значення, сутність і основні напрями
- •4.Оцінка ефективності технічних та організаційних нововведень.
- •1. За призначенням виробничі процеси поділяють на основні, допоміжні та обслуговуючі.
- •2. За перебігом у часі розрізняють дискретні та безперервні виробничі процеси.
- •3. За ступенем автоматизації виробничі процеси бувають ручні, механізовані, автоматизовані та автоматичні.
- •2. Основні принципи організації виробничого процесу
- •3. Основні типи організації виробництва та їх порівняльна характеристика
- •4. Організація виробничого процесу у часі
- •5. Методи організації виробництва та їх характеристика
- •, Натур. Од..,
- •6 Суспільні форми організації виробництва, їх сутність та соціально-економічне значення
- •8. Поняття, види та значення інфраструктури підприємства
- •8. Система технічного обслуговування виробництва
- •1. Ремонтне господарство (відділ головного механіка, ремонтно-механічний цех, ремонтно-будівельний цех, цехові ремонтні бригади).
- •3. Транспортне господарство – це комплекс підрозділів підприємства, що займаються вантажне-розвантажувальними роботами та переміщенням вантажів (транспортно-технологічний відділ, транспортний цех).
- •2. Поняття, значення та основні показники якості продукції
- •3. Методі оцінки якості продукції
- •4. Сутнісна характеристика та основні шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства.
- •1. Аналіз ринку і вимог споживачів з метою визначення номенклатури параметрів (нормативних, технічних, економічних), вибір найбільш конкурентоспроможного товару-зразка для порівняння.
- •2. Обчислення одиничних показників за окремими параметрами та визначення сукупності параметрів двох товарів для порівняння.
- •3. Розрахунок групових показників на основі одиничних, що у кількісному виразі відображають відмінність між характеристиками аналізованої продукції та потребами споживачів окремої групи параметрів.
- •4. Визначення інтегрального показника з усіх груп параметрів в цілому, який вказує на рівень конкурентоспроможності аналізованого виробу.
- •5. Стандартизація і сертифікація продукції
- •1. У визначений термін і в належному порядку проводити сертифікацію продукції;
- •2. Забезпечувати виготовлення продукції відповідно до вимог того стандарту, за яким її сертифіковано;
- •3. Реалізовувати продукцію тільки за наявності сертифіката;
- •4. Припинити реалізацію сертифікованої продукції, якщо виявлено її невідповідність вимогам певного стандарту або закінчився термін дії сертифіката.
- •6. Роль маркетингу у формуванні плану виробництва і реалізації продукції
- •1. Орієнтація усіх сфер діяльності підприємств на задоволення потреб покупців з метою продажу продукції і одержання прибутку;
- •7. Значення та зміст виробничої програми підприємства
- •, Натур.Од.,
- •9. Матеріально-технічне забезпечення виробництва та його організація на підприємстві
- •10. Обчислення потреби підприємства в матеріальних ресурсах
- •, Натур. Од.,
- •, Натур. Од.,
- •2. Метод розрахунку на основі нормативних термінів зношення. Потреба в матеріалах цим методом визначається за формулою
- •2. Планування продуктивності праці
- •2.1.Підвищення технічного рівня виробництва
- •2.2. Структурні зрушення у виробництві
- •2.3. Вдосконалення управління, організації виробництва і праці
- •2.4. Зміна обсягу виробництва
- •5. Розраховується загальний приріст продуктивності праці у розрахунковому періоді відносно базового періоду (∆ Впл ) за формулою
- •3. Сутність, значення і методи мотивації
- •4. Сутність, значення та функції заробітної плати
- •5. Сучасна політика оплати праці
- •1. Встановлення мінімальної заробітної плати
- •6. Основи організації оплати праці
- •7. Форми і системи оплати праці
- •8. Доплати й надбавки до заробітної плати та організація преміювання персоналу.
- •1. Матеріальні витрати
- •2. Витрати на оплату праці.
- •2 Визначають вихідну собівартість тп в плановому році (Свих.Пл)
- •3. Визначають економію затрат за техніко-економ1чними чинниками методом
- •4. Визначають планову собівартість продукції ( с тп пл):
- •3. Калькулювання собівартості продукції
- •4. Управління витратами виробництва
- •, Натур. Од.,
- •5. Значення, сутнісна характеристика та види цін на продукцію підприємства.
- •6. Структура ціни та види її структурної побудови
- •7. Методи ринкового ціноутворення
- •2. Фінансовий план підприємства, його зміст і структура
- •3. Доходи підприємства та методика їх обчислення
- •4. Економічна сутність, значення, порядок обчислення та основні напрями розподілу прибутку підприємства
- •1. Маргінальний прибуток (Пм). Він є джерелом покриття всіх постійних витрат підприємства. Обчислюється так:
- •5. Рівень рентабельності – важливий якісний показник ефективності діяльності підприємства
- •1. Рентабельність активів (Ра) характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства та обчислюється за формулою
- •2. Рентабельність власного капіталу (р ) відображає ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів і розраховується за формулою
- •3. Рентабельність акціонерного капіталу (Рак) свідчить про верхню межу дивідендів на акції та обчислюється так:
- •4. Рентабельність продукції (Рп) характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Вона визначається за формулою
- •5. Рентабельність виробничих фондів або рентабельність виробництва (Рвф) обчислюється за формулою
- •6. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства
- •1. Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними обіговими коштами (Кзвк):
- •2. Коефіцієнт маневреності (Км):
- •3. Коефіцієнт автономії (Кавт):
- •4. Коефіцієнт співвідношення власних та залучених джерел коштів (Кв/з):
- •1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності ( Кабс.Л):
- •2. Коефіцієнт критичної (швидкої) ліквідності (Ккр.Л):
- •3. Коефіцієнт покриття або коефіцієнт поточної ліквідності (Кп л):
- •7. Сутність, характеристика та основні показники оцінки ефективності виробництва
- •1. Кінцевий результат процесу виробництва;
- •2. Кінцевий народногосподарський результат роботи підприємства або іншої інтеграційної структури як первинної автономної ланки економіки.
- •1. Узагальнюючі показники ефективності виробництва (діяльності);
- •1. Формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, прав, інформації, технології та устаткування);
- •1. Витрати на здійснення заходу;
- •2. Розмір відверненої шкоди;
- •3. Розмір заподіяної шкоди;
- •4. Ефективність здійсненого заходу (як різниця відверненої та заподіяної шкоди, поділеної на витрати на здійснення заходу).
- •1. Виявлення перспективних товарів з групи (номенклатури, асортименту), що виготовляється підприємством;
- •1. Політичний;
- •2. Законодавчо-правовий.
- •3. Необхідність, сутність та види реструктуризації підприємств
- •4. Етапи, способи здійснення та ефективність реструктуризації підприємств
- •5. Санація підприємств, її форми і види
- •1. До моменту порушення кредиторами питання про банкрутство, якщо підприємство звернеться за зовнішньою допомогою у спробі вийти з кризи.
- •2. Якщо підприємство, звернувшись до господарського суду із заявою щодо порушення справи про банкрутство, одночасно пропонує умови своєї санації.
- •3. Якщо рішення про санацію виносить господарський суд на підставі одержаних пропозицій щодо задоволення вимог кредиторів до боржника і виконання його зобов’язань перед бюджетом.
- •1.Санація підприємства без зміни статусу юридичної особи. Здійснюється з метою усунення неплатоспроможності підприємства, якщо його кризовий стан є тимчасовим.
- •6. Основні етапи класичної моделі санації
- •7. Банкрутство підприємств як економічне явище
- •8. Методичні основи визначення ймовірності банкрутства суб’єктів господарювання
- •9. Етапи та процедура порушення справи про банкрутство
- •10. Ліквідація збанкрутілих підприємств
- •1. Вартість майна боржника продовжує знецінюватися і бракує будь-якої можливості для її відновлення;
- •2. Жодна юридична чи фізична особа не звернулася до відповідного органу із заявою про проведення реструктуризації або санації боржника;
- •3. Жодний з поданих реструктуризаційних чи санаційних планів не було схвалено кредиторами;
- •4. Запропонований план виходу підприємства (організації) з кризового стану з тих чи тих причин неможливо реалізувати.
- •1. Суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи боржника;
- •2. Оприлюднює цю ухвалу;
- •3. Звільняє ліквідаторів від виконання своїх обов'язків.
7. Методи ринкового ціноутворення
За ринкових умов господарювання можуть застосовуватися різноманітні методи ціноутворення:
1. Розрахунок ціни за методом «середні витрати плюс прибуток». Він є найпростішим і широко застосовуваним. Згідно з ним ціна (Ц) визначається за формулою
, грн.,
де П – величина прибутку в ціні, яка встановлюється самим підприємством (організацією) або обмежується державою як граничний рівень рентабельності продукції (послуг).
2. Розрахунок ціни на підставі цільового (фіксованого) прибутку Особливість його полягає в тім, що ціну поставлено в жорстку залежність від загального розміру прибутку, який підприємство передбачає одержати від продажу певної кількості продукції.
За умови прямолінійної динаміки залежних величин ціна встановлюється з використанням формули
, грн.,
де Взм – змінні витрати на одиницю продукції (послуги);
Впост – постійні витрати на дану продукцію (послугу) за певний період (квартал, рік);
П – загальна сума прибутку, яку можна одержати від продажу продукції (надання послуги) за той самий період;
Q – обсяг продажу продукції (наданої послуги) в натуральному вимірі.
3. Встановлення ціни на засаді суб'єктивної цінності товару здійснюється з урахуванням потенційного (реально виявленого) попиту.
4.Метод ціноутворення «за рівнем поточних цін» («за рівнем конкуренції»). Його сутність полягає в тім, що ціну розглядають та встановлюють як функцію цін на аналогічну продукцію в конкурентів. Залежно від особливостей продукції й типу ринку (монополія, олігополія) цей метод ціноутворення має різні модифікації (установлення ціни на рівні поточної ринкової ціни або трохи нижче за неї; установлення ціни на конкретний виріб з урахуванням цін на аналогічну продукцію та співвідношення параметрів цих виробів).
5. Встановлення ціни на підставі результатів закритих торгів є різновидом методу «за рівнем поточних цін» і застосовується з метою одержання замовлення на виготовлення певної продукції (торг за вигідний контракт).
6. Метод ціноутворення «за рівнем попиту» передбачає встановлення ціни за допомогою пробного продажу товару в різних сегментах ринку. При цьому враховуються умови продажу, кон'юнктура ринку, супутні послуги. За використання цього методу в різних місцях (сегментах) ринку на ті самі товари ціни можуть бути різними.
7. Метод установлення ціни за місцем походження товару полягає в тім, що товар передається транспортній організації за умови «франко-вагон»; після цього всі права на товар і відповідальність за нього переходять до покупця (замовника).
8. Метод установлення єдиної ціни із включенням у неї витрат на доставку означає відповідні дії підприємства (організації) для включення в ціну фіксованої суми транспортних витрат незалежно від віддаленості покупця (клієнта).
9. Застосування методу встановлення зональних цін полягає в тім, що підприємство (фірма) виокремлює кілька зон, у межах яких встановлюються єдині ціни залежно від рівня транспортних витрат.
10. Метод установлення ціни стосовно базисного пункту характеризується тим, що продавець (фірма) вибирає конкретний район (місто, область) за базисний і збирає з усіх замовників (клієнтів) транспортні витрати в сумі, що дорівнює вартості поставки з цього району (міста, області) незалежно від того, звідки насправді здійснюється відвантаження товару.
11. Метод встановлення цін із прийняттям на себе витрат на поставку означає, що підприємство (організація) частково чи повністю бере на себе фактичні витрати на доставку товару з метою стимулювання надходження замовлень від покупців (клієнтів).
12. За встановлення цін зі знижками підприємство-продавець змінює свою вихідну ціну та встановлює певну знижку з неї, ураховуючи дострокову оплату рахунків, закупівлю великого обсягу продукції або позасезонну її закупівлю тощо. Це дає змогу підприємству підтримувати більш стабільний рівень виробництва протягом року.
Вибір методу ціноутворення та встановлення відповідно до нього певного рівня ціни є початковим етапом розробки цінової стратегії і тактики підприємства (організації). Надалі ціни постійно коригуються (регулюються) підприємством (організацією) і державою, згідно з мінливою кон'юнктурою ринку та необхідними уточненнями заздалегідь розробленої стратегії ціноутворення стосовно різних видів продукції.
ТЕМА 11
ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ: ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ
План
1. Загальна характеристика фінансової діяльності підприємства.
2. Фінансовий план підприємства, його зміст і структура.
3. Доходи підприємства та методика їх обчислення.
4.Економічна сутність, значення, порядок обчислення та основні напрями розподілу прибутку підприємства.
5.Рівень рентабельності – важливий якісний показник ефективності діяльності підприємства.
6. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства.
7. Сутність, характеристика та основні показники оцінки ефективності виробництва.
8. Основні резерви підвищення ефективності виробництва.
1. Загальна характеристика фінансової діяльності підприємства
При функціонуванні підприємства відбувається безперервний кругообіг коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання доходів, їх розподілу й використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрямки та форми фінансування, мінімізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами (сплата податків), персоналом підприємства тощо. Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства, в основу якої покладено належне забезпечення фінансування суб'єкта підприємницької діяльності.
Фінансування – це залучення необхідних коштів для покриття потреби підприємства в основному і оборотному капіталі.
Відповідно до джерел коштів фінансування поділяється на внутрішнє та зовнішнє. Внутрішнє фінансування здійснюється за рахунок коштів, одержаних від діяльності самого підприємства: прибуток, амортизаційні відрахування, виручка від продажу чи здавання в оренду майна. Зовнішнє фінансування використовує кошти, не пов'язані з дальністю підприємства: внески власників у статутний капітал (безпосередньо або у формі купівлі акцій), кредит, зобов'язання боржників, державні субсидії тощо.
Розрізняють також фінансування за рахунок власних і залучених коштів. До залучених коштів належать ті, які треба повертати, тобто: банківські кредити, позики інших підприємств, кошти від випуску векселів та інших боргових зобов'язань, кошти від емісії та реалізації цінних паперів, які належать підприємству, іноземні інвестиції.
Решта коштів виступає як власний капітал. При цьому кожне підприємство повинне забезпечувати оптимальне співвідношення власного й залученого капіталу.
Однією із форм фінансування є кредит, тобто платне надання підприємству грошових коштів або інших цінностей у борг на певний час. Залучення кредитів розширює фінансові можливості підприємства, але одночасно створює ризик, пов'язаний із необхідністю повернення боргів у майбутньому і сплати відсотків за користування позиченими коштами.