8. Показники та шляхи підвищення ефективності використання оборотних засобів на підприємстві
Оборотні кошти становлять значну частину виробничих фондів підприємства. Основною характеристикою ефективності використання оборотних коштів є швидкість їх обертання, або, інакше кажучи, оборотніть. Саме від оборотності залежить величина необхідних підприємству грошових коштів для забезпечення безперервності процесу виробництва та реалізації продукції.
Для оцінки ефективності використання оборотних коштів застосовують такі показники оборотності.
1. Коефіцієнт оборотності (Коб) характеризує кількість оборотів оборотних коштів за певний період, як правило, за рік. Обчислюється за формулою , оборотів,
де QРП -- річний обсяг реалізованої продукції, грн.;
Зсер.річ -- середньорічна вартість залишків оборотних коштів підприємства, грн.
Вартість середньомісячного залишку оборотних коштів обчислюється за формулою
,
грн.,
де Зп, Зк відповідно залишок оборотних коштів на початок і кінець місяця, грн.
Середньорічна вартість залишку оборотних коштів визначається за формулою
,
грн.,
де
– величина оборотних коштів на початок
кожного місяця (кварталу) розрахункового
періоду, грн.;
2. Коефіцієнт завантаження (Кзав) є величиною, оберненою до коефіцієнта оборотності. Він показує, скільки оборотних коштів припадає на одну грошову одиницю реалізованої продукції, і визначається за формулою
,
грн.,
3. Тривалість обороту (Тоб) характеризує тривалість одного обороту оборотних коштів підприємства в днях і обчислюється за формулою
,
дні
Суму вивільнених в результаті прискорення оборотності оборотних коштів можна обчислити за формулою
,
грн.,
Основні шляхи прискорення оборотності оборотних коштів:
-- оптимізація запасів ресурсів і незавершеного виробництва; скорочення тривалості виробничого циклу; поліпшення організації матеріально-технічного забезпечення виробництва та збуту продукції; прискорення реалізації продукції; застосування прогресивних форм розрахунків та ін.
ТЕМА 6
ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ. НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПРОГРЕС
План
1. Значення і загальна характеристика інноваційних процесів.
2. Науково-технічний прогрес, його значення, сутність і основні напрями.
3. Організаційний прогрес та його характеристика.
4. Оцінка ефективності технічних та організаційних нововведень.
1. Значення і загальна характеристика інноваційних процесів.
Інноваційні процеси – це сукупність прогресивних, якісно нових змін, які безперервно виникають у часі й просторі.
Слід розрізняти поняття "новини" і "нововведення". Новини виникають як результат інноваційних процесів, як втілення творчої думки людини у певну економіко-виробничу проблему, а впровадження новин у господарську практику – це нововведення..
Оцінювання, прийняття і реалізація нових рішень у галузях техніки, технології, організаційних форм та методів господарювання становлять суть інноваційних процесів. Інноваційні процеси починаються в певних галузях науки, а завершуються у виробництві.
За сферою застосування інноваційні процеси поділяють на такі види:
- технічні новини і нововведення — нові вироби, технології, засоби виробництва;
- організаційні інновації— нові методи і форми організації всіх видів діяльності підприємства, форми суспільного виробництва ;
- економічні інновації — удосконалені методи господарського управління підприємством (прогнозування, планування, фінансування, ціноутворення, мотивація та оплата праці) ;
- соціальні інновації — форми активізації людського фактора в діяльності підприємства (професійна підготовка і підвищення кваліфікації персоналу, стимулювання творчої активності, підтримування високого рівня безпеки праці, охорона здоров'я людей, охорона довкілля, створення комфортних умов життя) ;
- юридичні нововведення – регулювання всіх видів діяльності підприємства на основі нових і змінених законів, а також нормативно-правових документів.
За масштабністю і силою впливу інновації поділяють на локальні й глобальні. Локальні новини сприяють еволюційним перетворенням у діяльності підприємства і неістотно впливають на ефективність його функціонування та розвитку. Глобальні новини здебільшого революційні, тобто принципово нові, що кардинально підвищують організаційно-технічний рівень виробництва, забезпечують суттєві позитивні зрушення в економічних і соціальних процесах.