1. Матеріальні витрати
До їх складу належать:
сировина й основні матеріали, які є матеріальною субстанцією продукції;
вироби, що їх треба купити для укомплектування продукції (двигуни, прилади тощо);
покупні напівфабрикати (штамповки, відливки, поковки та ін.);
виробничі послуги сторонніх підприємств і організацій, необхідні для виготовлення продукції;
допоміжні матеріали, які використовуються в технологічному процесі (кріпильні деталі, фарби, інструмент і т.п.) або потрібні для його обслуговування (ремонту, експлуатації устаткування та ін.), на господарські та управлінські потреби (утримування будівель, канцелярські товари тощо);
паливо та енергію зі сторони (електроенергію, пар, газ тощо). Витрати на власне виробництво енергії включаються в кошторис за окремими елементами;
пошук і використання природної сировини (відрахування на геологорозвідувальні роботи, рекультивацію землі, плата за деревину та ін.).
2. Витрати на оплату праці.
Заробітна плата включає всі форми оплати праці штатного й позаштатного виробничого персоналу підприємства, тобто персоналу, що зайнятий виробництвом продукції, обслуговуванням виробничого процесу та управлінням. Не включаються в собівартість виплати працівникам, що фінансуються із прибутку або з інших джерел спеціального призначення.
3. Відрахування на соціальні заходи.
Вони містять відрахування на соціальне страхування, у Пенсійний фонд та на інші подібні заходи. Величина відрахування обчислюється в установлених нормах від витрат на оплату праці незалежно від джерел її фінансування.
4.Амортизація.
Амортизація у вигляді амортизаційних відрахувань на повне їхнє відтворення обчислюється за встановленими нормами від балансової вартості. Амортизація нематеріальних активів здійснюється за рівномірно-лінійним методом, виходячи з терміну функціонування цих активів зазвичай у межах до 10 років.
5. Інші операційні витрати.
До інших витрат включають ті з них, які за змістом не можна віднести до щойно перелічених. До них належить широке коло витрат різного призначення, а саме: оплата послуг зв'язку, обчислювальних центрів, охорони, витрати на відрядження, страхування майна, винагорода за винаходи й раціоналізаторські пропозиції, оплата робіт із сертифікації продукції, витрати на гарантійний ремонт, орендна плата за окремі об'єкти основних фондів та ін.
2. Планування витрат підприємства
Метою планування витрат на підприємстві є визначення економічно обгрунтованого розміру витрат, необхідних у плановому періоді для виробництва і збуту кожного виду і усієї продукції підприємства. Для характеристики витрат підприємства використовують як абсолютні, так і відносні показники. До абсолютних показників належать:
витрати на одиницю продукції,
собівартість товарної і реалізованої продукції,
кошторис витрат на виробництво.
Велике значення має відносний показник витрат -- витрати на 1 гривню товарної продукції, або рівень витрат. Його обчислюють за формулою
,грн.
де Qтп – обсяг товарної продукції підприємства.
Чим менш витрат приходиться на одиницю товарної продукції, тим краще працює підприємство, тим більш прибутку має з одиниці товарної продукції.
Чинниками зниження собівартості є підвищення технічного рівня виробництва, вдосконалення організації виробництва і праці, зміна структури та обсягу продукції, галузеві та інші фактори.
План по собівартості продукції на підприємстві включає такі елементи:
планування зниження собівартості товарної продукції;
складання кошторису витрат на виробництво;
складання планових калькуляцій окремих виді продукції.
Планування зниження собівартості товарної продукції здійснюють шляхом планування зниження витрат на 1 грн, товарної продукції. Всі чинники, що впливають на зміну цих витрат, можуть бути об'єднані у перелічені вище групи.
Розрахунок зниження собівартості продукції за відповідними чинниками виконують у такій послідовності:
Визначають витрати на 1 грн. ТП в базовому році:
,
грн.,
де СТПб – собівартість всієї товарної продукції підприємства.